Через два місяці лікування чоловікові стало тільки гірше і він повернувся додому
Цієї весни житель мікрорайону Емваль в Сиктивкарі Сергій Рєпін вирушив на лікування в неврологічне відділення Ежвінской лікарні з болями в спині. Після місяця лікування чоловікові занесли інфекцію, з якою перевели в хірургічне відділення. Ще через місяць, не вилікувавши, пацієнта відпустили додому. Подробиці порталу PG11.ru розповів сам Сергій.
- Все почалося з болю в області спини. Я думав, що вийде вилікуватися в домашніх умовах і займався самолікуванням, ставив компреси, - розповідає Сергій. - Поліпшень не було, через 10 днів я викликав швидку допомогу, яка відвезла мене в приймальний спокій Ежвінской лікарні. Там мені видали направлення в неврологічне відділення, куди я прийшов сам, з болем, але на двох ногах. Мені було призначено лікування, воно включало уколи в область сідниць. В ході терапії разом з уколами була занесена інфекція. Що це була за інфекція, мені так і не повідомили. Після цього, не вилікувавши, мене перевели в хірургічне відділення.
- Зараз я перебуваю тільки вдома, ходити практично не можу. На машині не можу проїхати далі пари кілометрів через тряски на дорогах, - ділиться проблемами чоловік.
Сергій не хоче гнівно лаятися і багато в чому намагається поставитися до лікарів з розумінням, тепло відгукується про персонал хірургічного відділення. Але разом з тим, що побачив багато чоловіка вражає ставлення лікарів відділення неврології до пацієнта.
- Ніхто не приніс мені вибачень, не видав направлення на консультацію або операцію. Вони тільки встановили, що у мене міжхребцева грижа і на цьому все. Більш того, я діабетик, і знайомий лікар згодом мені сказав, що ті уколи були для мене протипоказані. Але найприкріше, що зі мною не зв'язувалися і не попросили вибачення. Зараз я сиджу вдома на самолікуванні. Повільно, але ефект є. Вийшло так, що я прийшов на двох ногах, а вийшов з ходунками. Так мене вилікували наші знамениті лікарі, - з образою говорить Сергій Миколайович.
Саме ставлення до нього, як до пацієнта, і вразило сиктивкарца найсильніше.
- Я лежав у відкритому боксі з жінками. Крім того, в приміщенні було душно, вентиляція була відсутня. Я розумію, що я був позаплановий пацієнт, але все ж. При мені виписали трьох, всіх їх просто довозили на візку до таксі. Своїми ногами лікарню при мені ніхто не покинув. Персонал неврологічного відділення вразив мене своєю бездушністю. На мене практично не звертали уваги лікарі. В цілому спостерігалося, що до пенсіонерів проявляли менше турботи.
За словами Сергія, у нього склалося враження, що в лікарнях діє розпорядження: на лікування певного захворювання відводиться конкретний проміжок часу. На одне захворювання - 3 тижні, на інше - 2. І незалежно від результату по закінченню терміну пацієнта потрібно виписувати.
- Я все можу зрозуміти, помилки бувають у всіх. Якщо мені запропонують операцію в центральній лікарні, звичайно, я погоджуся. Зараз я сподіваюся, що у моїх лікарів вистачить совісті вибачитися переді мною, дадуть мені напрямку. Тому що коли я звертаюся сам, все вже зайнято, навіть на платну операцію не можу записатися.
Мене ця історія не здивувала. На жаль, в Міністерстві охорони здоров'я і страхових компаніях сидять не медики, а економісти. І у них є сухий розрахунок, за який термін вилікувати пацієнта. Якщо в терміни не вклалися, його необхідно виписати або перевести, або лікарня лікує його за свій рахунок. Але наші лікарні вже в постійних боргах. З приводу інфекції: є ймовірність, що вона була занесена не самою голкою. Діабетики в принципі сильно уразливі до заражень. Складно судити.