Пахнуть, п'ахнуть, -ну, -нешь; пах і пахнув, пахла; несов. ніж.
1. Видавати запах. Приємно п. Пахне (БЕЗЛІМ.) Сіном. Гроші не пахнуть (про нерозбірливому, нещепетільному ставлення до того, яким шляхом отримані гроші; неодобр.). Цей вчинок погано пахне (перен. Предосудителен, нечупара).
2. (1 л. І 2 л. НЕ употр.), Перен. зазвичай БЕЗЛІМ. Про що-н. передбачуваному або очікуваному: відчуватися, відчуватися (розм.). Пахне (БЕЗЛІМ.) Сваркою. Справа пахне неприємністю. Пахне (БЕЗЛІМ.) Порохом (наближається війна).
II. ПАХН'УТЬ, -ну, -нёшь, зазвичай БЕЗЛІМ .; сов. ніж (розм.). Подути, почати дути. Війнуло (БЕЗЛІМ.) Холодом. Від його слів війнуло (БЕЗЛІМ.) Відчуженням (перен.).
Пахнуть, пахівать ніж, смердіти, душити, ухати, пахнути; випускати запах, видавати сморід, як приємний, пахощі, вражати нюх. * Понюхай, чим це пахне? що вийде, буде, чого очікувати. Це пахне бідою, збитком. Чи не смажене, не пахне, не можна було знати цього. Біля бджілки медом пахне, біля жука гноєм. Цей чай зроду і не пахівал чаєм! Дивиться лисицею, а пахне вовком. Пах м. Оранка ж. сильний запах, задуха, запашний. | Див. Також орати. З духом, з пахом. З душком, з Пашко. Ні духу, ні паху, нічого немає. Пахучий, з запахом, бол. з приємним; запашний, ухає, запашний; з сильним запахом взагалі. Є й пахучі півонії. Пахучий колосок, рослини Anthoxanthum odoratum. Пахучості ж. властивість пахучого. Пахучка ж. росли. запашний, ягідний, воскової верес, Myristica clinopodium; | Asperula odorata, марена та | Calamintha clinopodium, польові василечки, мала материнка, шаружнік, матернік, постельніца.
Пахнуть, см. Орати.
Пахнуть I несов. неперех. 1) Видавати будь-л. запах. 2) а) БЕЗЛІМ. Відчуватися (про запах). б) перен. розм. Відчуватися, відчуватися десь л. (Про що-л. Очікуваному, передбачуваному, можливий). II сов. неперех. 1) а) Обдати, охопити (про вітер, про запах, про тепло, холоді). б) донести, торкнутися. 2) перен. Передатися, поширитися (про почуття, настрої, стані і т.п.).
Пахнуть пахну, пахнеш, бавовняні. пахнув, а, і пах, ла, несов. 1. Видавати будь-н. запах. Троянди приємно пахнуть. Айстри не пахнуть. В городах перед будиночками біліли і чудно пахли квіти. А.Н. Толстой. Як сильно пахне полин на межах! Тургенєв. || БЕЗЛІМ. ніж. Відчувається, чути запах чого-н. який-н. У теплому повітрі пахне резедою і липою. Тургенєв. 2. перен. ніж. Виявляти присутність чогось н. в собі, відкликати чимось н. надаватися доторканним до чого-н. (Розм.). там російський дух, там Руссю пахне. Пушкін. || Загрожувати чимось н. викликати передчуття чогось н. небезпечного, неприємного (розм.). справа пахне
Пахнуть пахну, пахнёшь, частіше БЕЗЛІМ. сов. ніж (розм.). Подути, охопити подувом. вітер пахнув. Ти пахни в обличчя, вітер з полудня! А. Кольцов. З балкона в кімнату війнуло свіжістю. Гончаров.