В якій порядній психлікарні немає спостережної палати? Палата з загратованим вікном і зоною для справляння потреби, відокремленої дверима від решти заставленій ліжками частини - все в одному місці. через заборону "психа" виходити звідти назовні. Сморід. сморід і душогубка - всередині. Таке враження. що там худобу для забою тримають. За дверима, всередині того самого місця відокремленого дверима. хрін знає. що діється, просто катакомби якісь! Жах, що!
Це пейзаш звичайної наб.палати психіатричної лікарні.
За правилами дурдом "ново-прибутку" туди запихають, ну потім по тихоньку вивільняють. випускають погуляти в коридор, в загальній їдальні погодувати.
З промови "уродка на роботі персоналом" - "Тепер будеш коридорна (випускатися в коридор)."
І між іншим. в наб.пал. "Пацієнтів" прив'язувати до ліжка не грішать.
Це невеликий оповіданнячко про одного з "Достопремичательности" психлікарень.
А ви. що думали - кладуть в рожеву палату. стіни в квіточку і ніжним дотиком мови психіатр прийде зализувати психіку?
Гуляли баби, гуляли мужики. у психушки. в зад психіатрів вила встромляли.
Кожному психіатра - дубиною по голові.
У білому вони відмикає і откриваают двері в палату. сідають на стільці біля входу, із сторони коридору, іноді дружною юрбою - напевно. щоб нудно не було. Вночі теж так роблять. Навіщо незнаю. Якщо прявазать когось потрібно. то довго шукають "ремінці". рвуть простирадла для в'язок. Нехай повісять на цвях в'язки прямо в палаті - як неслухняним дітям ремені вішають перед ліжком - знаходили б швидше, придурки!
Гуляли баби, гуляли мужики. у психушки. в зад психіатрів вила встромляли.
Кожному психіатра - дубиною по голові.
Як поводяться "пацієнти" психлікарень. лежать як колоди на ліжках - сплять, приспані. в висівок. або лежать. але не сплять - в стелю дивляться весь день.
Вітамінчики, вітаміни - кажуть люди в білому - так які це вітаміни. після цих вітамінів в мозку залишиться тільки одна "клітина", але деякі вірять. тому, що їм так говорять. Вітамінами прийнято називати в психлікарнях - психотропи.
Гуляли баби, гуляли мужики. у психушки. в зад психіатрів вила встромляли.
Кожному психіатра - дубиною по голові.
психотропний світанок писал (а): А ви. що думали - кладуть в рожеву палату. стіни в квіточку і ніжним дотиком мови психіатр прийде зализувати психіку?
Там де була я імменнго так і було, рожеві палати, килими в корідрах, піаніно, всюди квіти, на вікнах грат не було (тільки вікна на замок закривалися) .Даже циркулярний душ і масаж, усміхнені психологи, а метод лікування в підсумку виявився банальним - галоперидол.
психотропний світанок писал (а): А ви. що думали - кладуть в рожеву палату. стіни в квіточку і ніжним дотиком мови психіатр прийде зализувати психіку?
Там де була я імменнго так і було, рожеві палати, килими в корідрах, піаніно, всюди квіти, на вікнах грат не було (тільки вікна на замок закривалися) .Даже циркулярний душ і масаж, усміхнені психологи, а метод лікування в підсумку виявився банальним - галоперидол.
З власного досвіду можу сказати, що існують дві, умовно кажучи, різновиди психіатричних відділень: в одних - квіточки, килими, санаторна по виду обстановочка, хороші санусловія та ін .; в інших - обшарпані стіни, кричали несамовиті, відсутність тумбочок, незапірающіеся туалети (хто був хоч раз в такій ситуації, зрозуміє, що це означає). В палати і відділення першого типу кладуть, як правило, добровільно, другого типу - недобровільно. Але важкі й токсичні нейролептики проти волі людини можуть застосувати і тут, і там. Хто лягає з власної волі в психушку - повинен розуміти, що потрапляє до катів, і очікувати відповідного звернення.
Ах да. Бувають ще приватні психіатричні клініки. Там людини проти його волі, треба думати, під крапельниці галоперидолу класти не будуть. Але дозволити таку розкіш можуть собі переважно ті, хто на мерседесах їздить.
Хто з дому, хто в будинок, хто над гніздом зозулі.
Пробула в наглядовій палаті 4 роки 1 місяць 7 дней.По своєю суттю це прес-хата.Самий страшний варіант наглядової або наглядової палати.Все принади знаходження там знают.Но до того ж, де перебувала я, жахлива теснотіща, між залізними ліжками 20-25 см .Проходілі боком, день і ніч горіло світло, холод, постійно прибували пацієнти, несамовиті крики, спати неможливо ні вдень ні ночью.Помню, як з високою температурою змусили митися в відділення, користуючись двома тазами в захололої кімнатці, а потім медсестра Уляна, витягла мене голу звідти, на о огляд до лікаря, в корідор.Еле йшла, у мене не було сил, худа, виснажена, оголена, трясло від температури.Но підкорилася на потіху і глумленіе.Ульяна виставила мене повним жівотним.Не було фізичних сил чинити опір, але крім цього за непослух сповивання з ін'єкцією аміназину, прошепоти СЛОВО ПРОТИ. Відбувала концтабір в Харкові психіатричної лікарні св.Миколая Чудотворця першого відділення у психіатра Ганни Василівни Батуновой.Она працювала у відділенні одна, де належить три психіатра, тільки через два роки йшла в отпуск.Правіла бал сатани в відділенні, але вважала себе врачом.Возможно для таких тварин як я це не приниження, що не моральна катування, які не подальше розвитку простудного захворювання, коли зневажається людська гідність, мати погоджується з цим витонченим знущанням, куди їй подітися, у неї деті.Випісиваешься з лікарні бачиш у твоїх дітей дистрофія, вовченята із згубними прівичкамі.Чувствуешь свою віну.Не змогла захистити, не змогла передбачити удар в свою спину, діти залишилися без твоєї захисту, турботи, любові.
Нам допоможе Віра Розум Ласкаво Совість Взаємодопомога!