-Ні. Я без страховки, плюс перегар від вчорашнього. В'ебу надовго напевно.
-В'ебал в жир ногами. Ось вони і пропонують мусаров, знають, що не підпишу. Нікуди не дінемося, гроші, типу, віддамо.
І я починаю розуміти, що все-таки нас хтось здав. Що у нас є гроші, що ми бухали, і що нам простіше віддати гроші, ніж чекати міліцію.
-Ну що робити будемо, Мих?
- А давай їм твої тугрики впарити або як їх там? Скажімо, що в банк ходили, бабки переводили, трошки готівкою взяли. Пиздить вони нас точно не будуть. Ну а якщо справа до ментів дійде, якщо це в натурі ми розбили лобовуху, то простіше буде. Краще ментам грошей дати. І дешевше.
У Ігоря в бардачку, лежали якісь Французькі Гвінеї із зображенням греблі і індіанця. Коштували ці папірці взагалі копійки, але вони були реальними грошима. З водяними знаками. На мою він вже купив четирку з цими Гвінея. Таких купюр було три. Перевагою в 5000 знаків або як правильно висловитися?
Коротше стояла цифра 5000.
-ТИ З ГЛУЗДУ З'ЇХАВ? Прикинь це ми скло розбили? Ще й дешеву валюту хочемо як долар піднести. Тоді точно пізди відхопити.
-Ну, чо, хлопці? Як жити далі будемо?
-Мужики, гроші у нас тільки в місті, можемо до банкомату доїхати або ось можете інструментом забрати. Тут тисяч на 15 добра. Ми всі гроші перевели в банку. У валюті є тисяч сорок, але все одно треба в банк їхати міняти.
Сам думаю, нахуя я про інструмент ляпнув? Куди, блять, мене несе? Раптом вони на інструмент підпишуться. Ці два чижика сидять очима ляскають)))).
- А чо за валюта?
-Французька гвінея. Дешевше долара, але дорожче рубля (жартую, посміхаюся, виходжу з машини).
-Гаразд, давай валюту.
(ЄБА-а-ать ви лохи, нахуя так відразу палится? Хоч би повиебивалісь для пристойності)))))).
-Так у нас 42 тисячі рублів трьома банкнотами по 5000 Гвінеї. По-любому змінювати треба. Дайте здачу, хоча б десятку. Дві тисячі пробачимо, винні, базару немає.
-Братан, нам самим готівка зараз потрібна. Давай магнітолу дамо?
(Ахуеть! Я раптом став братання)))))).
- Так вона така максимум тисячі три варто, нова. Давайте тоді я дві купюри дам, а решта можете з інструменту вибрати.
(В цей момент я зрозумів, що нічим від Остапа не відрізняюся).
-Не, братан, ми не будівельники. Тримай магнітолу, нову шкіряну куртку і 2500 рублів. Так прокотить?
Схоже моє упертий небажання віддавати відразу все три банкноти зіграло як треба, та ще з інструментом так легко розлучаюся. Переконав я їх!
Насправді ми довго торгувалися, я просто саме ключове згадав і написав.
Куртка виявилася всім велика і тягати її ніхто не став би. У шкірянках тільки цурки і цигани ходили тоді. Магнітолу поміняли на болгарку, а гроші пропили)))
Цих циган ми бачили на трасі ще два рази. Біля закусочних. Мабуть лохів вишукували. Ну і їздили в Бердянськ вже не на машині Ігоря, від гріха подалі.
Хто нас здав так і не дізналися. Та й хер з ним.
Совість зовсім мучить.