іменем Укаїни
Конституційний Суд Укаїни в складі Голови В.Д. Зорькін, суддів К.В. Арановского, А.І. Бойцова, Н.С. Бондаря, Г.А. Гаджиєва, Ю.М. Данилова, Л.М. Жаркова, С.М. Казанцева, С.Д. Князєва, А.Н. Кокотова, Л.О. Красавчікова, С.П. Мавріна, Н.В. Мельникова, Ю.Д. Рудкін, О.С. Хохрякової, В.Г. Ярославцева,
за участю повноважного представника Державної Думи в Конституційному Суді Укаїни Т.В. Касаєве, повноважного представника Ради Федерації в Конституційному Суді Укаїни А.А. Клішас, повноважного представника Президента Укаїни в Конституційному Суді Укаїни М.В. Кротова,
розглянув у відкритому засіданні справу про перевірку конституційності частини першої статті 260 КПК Укаїни.
Приводом для розгляду справи стала скарга громадянина О.В. Савченко. Підставою для розгляду справи стала невизначеність у питанні про те, чи відповідає Конституції Укаїни оспорюване заявником законоположення.
Заслухавши повідомлення судді-доповідача А.І. Бойцова, пояснення представників сторони, яка видала і підписала оспорюваний акт, виступи запрошених на засідання представників: від Міністерства юстиції Укаїни - М.А. Мельникової, від Генерального прокурора Укаїни - Т.А. Васильєвої, дослідивши подані документи і інші матеріали, Конституційний Суд Укаїни
1. Відповідно до частини першої статті 260 "Зауваження на протокол судового засідання" УПК Укаїни протягом трьох діб з дня ознайомлення з протоколом судового засідання сторони можуть подати на нього зауваження.
Беручи до уваги, що державний обвинувач відноситься до учасників кримінального судочинства з боку звинувачення, що володіє рівними правами зі стороною захисту (статті 37, 244 і 246 КПК Укаїни), і що в силу інстанційності кримінального процесу висновок з порушеного заявником питання не може бути зроблений безвідносно до знаходження справи в суді першої або другої інстанції на момент подачі зауважень на протокол, предметом розгляду Конституційного Суду Укаїни у цій справі є частина перша статті 260 КПК Укаїни сел Тільки, будь оскільки на її підставі в системі чинного кримінально-процесуального законодавства вирішується питання про можливість розгляду зауважень на протокол судового засідання суду першої інстанції в разі, коли такі зауваження подані стороною, перш ознайомленою з даним протоколом, за межами встановленого цією нормою для їх подачі терміну , в тому числі після направлення кримінальної справи до суду апеляційної інстанції.
3. На реалізацію приписів Конституції Укаїни, її статей 45 (частина 1), 46 (частини 1 і 2), 47 (частина 1) і 50 (частина 3), спрямовані положення кримінально-процесуального законодавства, покликані забезпечувати ефективність судового захисту, в тому числі при перевірці вищестоящими судами законності і обгрунтованості рішень, винесених нижчестоящими судовими інстанціями.
Крім того, в передбаченому статтею 260 КПК Укаїни порядку головуючий суддя засвідчує правильність лише тих зауважень про помилки та упущення в протоколі судового засідання, які не викликають у нього заперечень. Інша могло б привести до підміни правил вирішення питання про наявність підстав для скасування або зміни судового рішення зазначеної процедурою, породжувало б суперечка між особою, відповідальною за виготовлення протоколу, і особою, яка подала на нього зауваження, тобто змушувало б головуючого бути суддею у власній справі. Якщо ж в процесуальній формі, призначеної для подачі зауважень на протокол судового засідання, змістовно викладені доводи про порушення закону, допущені в ході судового засідання, про незгоду з таким, що відбувся по суті справи судовим рішенням, що передбачає перевірку його законності та обгрунтованості в інстанційному порядку, то такі зауваження відхиляються головуючим, але, як випливає з частини третьої статті 260 КПК Укаїни, долучаються до протоколу.
Так, протокол повинен бути виготовлений і підписаний головуючим і секретарем судового засідання протягом трьох діб з дня закінчення судового засідання; в межах цього терміну сторонами подається письмове клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання, причому термін для подачі клопотання може бути відновлений, якщо воно не було подано з поважних причин, але клопотання не підлягає задоволенню, якщо кримінальну справу вже направлено до апеляційної інстанції або після закінчення терміну, наданого для апеляційного оскарження, знаходиться в стадії виконання; головуючий забезпечує сторонам можливість ознайомлення з протоколом протягом трьох діб з дня отримання клопотання; якщо протокол в силу об'єктивних обставин виготовлений після закінчення трьох діб з дня закінчення судового засідання, то учасники судового розгляду, які подали клопотання, повинні бути сповіщені про дату підписання протоколу і часу, коли вони можуть з ним ознайомитися; час ознайомлення з протоколом судового засідання встановлюється головуючим в залежності від обсягу протоколу, однак воно не може бути менше п'яти діб з моменту початку ознайомлення, а у виняткових випадках головуючий за клопотанням особи, що знайомиться з протоколом, може продовжити встановлений час; якщо учасник судового розгляду явно затягує час ознайомлення з протоколом, головуючий має право своєю постановою встановити певний термін для ознайомлення з ним (частини шоста і сьома статті 259 КПК Укаїни).
3.2. Положення кримінально-процесуального законодавства, що забезпечують право сторін довести до відома суду свою позицію щодо відображення в протоколі судового засідання питань, що стали предметом судового розгляду, і спрямовані в кінцевому рахунку на те, щоб в максимально короткий час виправити виявлені в ньому недоліки, що мають значення для розгляду справи у вищестоящому суді, проте допускають можливість відновлення пропущеного строку для заявлення клопотання про ознайомлення з протоколом судового аседанія, але замовчують про юридичні наслідки подачі зауважень сторонами, своєчасно ознайомленими з протоколом, після закінчення встановленого для такої подачі терміну.
Також не тягнуть висновок про принципову неможливість подачі зауважень на протокол судового засідання після закінчення передбаченого законом строку - у разі поважності причин його пропуску - передбачувані складності з відновленням реального ходу судового засідання, що ростуть у міру збільшення часового проміжку з дня його проведення. Головуючий в судовому засіданні суду першої інстанції, оцінюючи зауваження на протокол, може спиратися як на матеріали справи, так і на збережені в його пам'яті подробиці засідання. При цьому суддя у всякому разі не може бути зобов'язаний до того, щоб при наявності сумнівів у правильності зауважень погоджуватися з ними.
3.3. Розгляд зауважень на протокол судового засідання, поданих стороною, перш ознайомленою з ним, після закінчення терміну, передбаченого законом для подачі зауважень, не може здійснюватися в довільному порядку, в тому числі оскільки здатне привести до порушення прав іншого боку судочинства.
При відсутності в статті 260 КПК Укаїни спеціальної вказівки, що стосується відновлення пропущеного строку для подачі зауважень на протокол судового засідання, загальною гарантією для осіб, які не мали можливості реалізувати своє право на вчинення цієї процесуальної дії у відведений час, служить інститут відновлення процесуальних строків, передбачений статтею 130 цього Кодексу, згідно з якою пропущений з поважної причини термін повинен бути відновлений на підставі постанови дізнавача, слідчого або су ьі, в чиєму провадженні знаходиться кримінальна справа, а відмова у поновленні строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом (частина перша).
Отже, що відповідає закріпленим у статті 130 КПК Укаїни вимогам рішення судді, головуючого в суді першої інстанції, а значить, особисто сприймав хід і результати судового засідання, про посвідчення правильності зауважень на протокол судового засідання або про їх відхилення може бути винесено тільки за умови дотримання попередньої його винесення законної процедури, яка визначає підстави та порядок прийняття рішення про визначення додаткового строку для подачі стороною зауважень на протокол, який повинен бути иражено у відповідному правовому акті - ухвалі того ж судді. Таку постанову в силу частини четвертої статті 7 КПК Укаїни має бути законним, обгрунтованим, мотивованим і підтверджує доводи, наведені особою, що добиваються відновлення процесуального строку.
Інша - прийняття до розгляду та посвідчення правильності зауважень на протокол судового засідання, поданих за межами нормативно відведеного для цього часу, без необхідної до того передумови у вигляді судового рішення, яким відновлюється пропущений термін і яке змістовно відповідає загальним вимогам, що пред'являються до будь-яких правозастосовні актам в сфері кримінального процесу (безвідносно до їх підстав і видів вони повинні бути законними, обґрунтованими, мотивованими і вираженими в належній, установленн ой кримінально-процесуальним законодавством формі), - приводило б до вирішення даного питання в довільному порядку, на підставі суб'єктивного розсуду судді, чинного, по суті, поза рамками передбаченої законом судово-юрисдикційної процедури. Тим самим створювалися б передумови до порушення закріплених Конституцією Укаїни принципів і положень, що відносяться до здійснення правосуддя, включаючи її статтю 46 про право кожного на судовий захист і статтю 123 (частина 3) про здійснення судочинства на основі змагальності та рівноправності сторін.
4. Оскарження рішення суду першої інстанції в суд другої інстанції, за допомогою якого реалізується право на перегляд вироку вищим судом, гарантоване статтею 50 (частина 3) Конституції Укаїни і закріплене кореспондуючими їй нормами Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (пункт 5 статті 14), протоколу N 7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод (пункт 1 статті 2), зумовлює перехід компетенції щодо справи суду апеляційної інстанції.
За змістом зазначених положень Конституції Укаїни і міжнародно-правових актів, вимоги інстанційності кримінального судочинства не перешкоджають повторному доведенню обставин справи в суді другої інстанції і в той же час виключають виконання судом першої інстанції процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень після завершення ним провадження у справі, коли його підсумкові рішення оскаржені і підлягають перевірці у вищестоящому суді і тим більше сама справа вже знаходиться в такому суді. Це обумовлено як самою логікою кримінального процесу, так і необхідністю не допустити корекцію судом своїх дій і рішень, в збереженні юридичної сили яких він зацікавлений і правомірність яких підлягає оцінці судом вищої інстанції, - така корекція робила б безпредметними доводи звернулися до вищестоящого суду сторін і знижувала б ефективність гарантованої Конституцією Укаїни судового захисту.
Повноваження суду апеляційної інстанції дозволяють йому проводити не тільки документальну перевірку законності, обґрунтованості та справедливості не вступили в законну силу вироків, а й повноцінне судове слідство, в рамках якого допускається як дослідження отримали оцінку суду першої інстанції доказів або доказів, що є в справі, але не досліджених судом першої інстанції, так і збирання нових доказів, якщо особа, яка заявила клопотання про їх дослідженні, обгрунтувало неможливість їх подання до суд першої інстанції з причин, не залежних від нього, і суд апеляційної інстанції визнає ці причини поважними (частини шоста і шоста 1 статті 389 13 КПК Укаїни). Надана сторонам можливість брати участь в дослідженні доказів, подавати нові докази і іншими способами відстоювати свою позицію в проведеному на основі змагальності та рівноправності сторін судовий розгляд включає в себе і право заявляти клопотання про виклик з цією метою в судове засідання свідків, експертів, потерпілих та інших осіб , яке вирішується судом за правилами, передбаченими частинами першою і другою статті 271 КПК Укаїни. Тим самим забезпечується можливість не тільки зміни в апеляційному порядку рішення, прийнятого судом першої інстанції, а й винесення нового рішення по суті кримінальної справи на основі безпосереднього дослідження доказів, в тому числі у вигляді показань, отриманих судом апеляційної інстанції при повторному допиті осіб, допитаних у суді першої інстанції.
Виходячи з можливостей судового слідства, яке згідно зі статтею 389 13 КПК Укаїни ведеться в суді апеляційної інстанції за правилами, закріпленим цим Кодексом для провадження у суді першої інстанції (глави 35 - 39), хоча і з вилученнями, передбаченими його главою 45 1. суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні перевірити точність, повноту і правильність протоколу судового засідання суду першої інстанції з урахуванням доводів учасників кримінального судочинства, матеріалів справи і досліджених доказів, оцінити такий п отокол як один з доказів, які не мають, як випливає з частини другої статті 17 КПК Укаїни, заздалегідь встановленої сили і пріоритету перед іншими доказами, визнати наявні в ньому неточності і помилки і визначити їх вплив (відсутність такого) на винесення законного і обґрунтованого судового рішення .
Відповідно, з урахуванням правомочностей суду апеляційної інстанції щодо усунення тих неясностей і прогалин, які можуть бути пов'язані з помилками в протоколі судового засідання суду першої інстанції, неможливість - в системі чинного кримінально-процесуального законодавства - відновлення пропущеного строку для подачі зауважень на цей протокол і їх подачі після направлення кримінальної справи до суду апеляційної інстанції не перешкоджає судовому захисту прав і законних інтересів сторін при оскарженні вироку. Навпаки, не заснований на законі повернення справи до суду першої інстанції для розгляду зауважень на протокол, як наслідок їх подачі, - за змістом статті 50 (частина 3) Конституції Укаїни і кореспондуючих їй норм Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (пункт 5 статті 14 ) і Протоколу N 7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод (пункт 1 статті 2), що обумовлюють перехід компетенції щодо справи суду апеляційної інстанції, - не тільки зменшувало б повноту судового захисту в суді апеляційної інстанції, а й зі здавай б невиправдану затримку в доступі до правосуддя і, в порушення закріпленого статтею 17 КПК Укаїни принципу вільної оцінки доказів, фактично перетворювало б протокол судового засідання, який визнається одним з видів доказів, що підлягають оцінці з точки зору допустимості та достовірності нарівні з іншими доказами (пункт 5 частини другої статті 74, статті 83, 87 і 88 КПК Укаїни), на знак того, що має для суду апеляційної інстанції заздалегідь встановлену силу.
1. Визнати таким, що частину першу статті 260 КПК Укаїни не суперечить Конституції Укаїни, оскільки за своїм конституційно-правовим змістом в системі чинного кримінально-процесуального законодавства міститься в ній законоположення:
допускає розгляд головуючим в суді першої інстанції зауважень на протокол судового засідання цього суду, поданих стороною, перш ознайомленою з даним протоколом, після закінчення передбаченого для їх подачі терміну, лише за умови попереднього дозволу головуючим в суді першої інстанції в мотивованій постанові клопотання про поновлення пропущеного строку на основі оцінки всіх доказів вимагає вжиття боку;
має на увазі обов'язок суду першої інстанції повідомити про посвідчення правильності зауважень на протокол судового засідання, поданих стороною, перш ознайомленою з даним протоколом, після закінчення терміну, передбаченого для подання таких зауважень, іншу сторону.
2. Конституційно-правовий зміст частини першої статті 260 КПК Укаїни, виявлений в сьогоденні Постанові, є загальнообов'язковим, що виключає будь-яке інше її тлумачення в правозастосовчій практиці.
4. Ця Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає, набирає чинності негайно після проголошення, діє безпосередньо і не вимагає підтвердження іншими органами і посадовими особами.
Конституційний Суд Укаїни