Приїзд свекрухи. ЯК пережити. Уже місця собі не знаходжу.
Доповню коротким описом її предидущего до нас візиту, так, деякі дрібниці))
Незважаючи на цю удавану скромність вона перевіряла мої полки, заглядала в мої пакети- коротше вона рилася нишком по моїх речей. Вона обфотографіровала весь мій будинок))
В одні вихідні ми всеж вийшли всі разом в парк. Вона Скаржилася чоловікові, що я не довіряю їй вести коляску (у мене велика подвійна коляска, я не вожу машину). Ми прийшли в парк і чоловік розговорився з моєї знакомой- вона стояла з ним поряд))) Я розважала обох дітей-однієї рік, інший 3 на той момент, вона навіть гойдалку жодної не похитала))) На шляху додому я всеж дозволила їй повісті коляску. І ось йдемо ми по тротуару- мамо з коляскою попереду, ми слідом і ось вряди годи у нас з чоловіком у обох вільні руки)) І я взяла чоловіка за руку, йдемо, балакаємо. Тут мамо озирнулася і побачивши нас за ручку як заметушилася з коляскою по тротуару, підбігши до дороги з криком "Не знаю я як вести цю коляску!" кинула ручку перед самою дорогой- чоловік ледве вчасно встиг її підхопити! Плюс до всього я працюю з дому і часто працюю ночами і в той же період у малій лізли зуби- ночами я спала мало + нерви. Йдемо, і я кажу, що я молодшу покладу на денний сон і сама посплюб на що вона відповідає "Ні! Ти мені будеш холодець допомагати розбирати! Ти мені чашки даш!" Я відповіла, вам все Льоша дасть і пішла спати)))
Це так, деякі приклади. Не кажучи про те, що вона запитувала по три різні страви на день, кожен день! По магазинах ми ходили і вона не втомлювалася перераховувати, що мені купити. Вона не витратила жодної копійки, тільки дивилася, що я купую малим і купувала те ж саме для онука від дочки. Запріси були у неї грандіозні!
В останню її тиждень я її вже почала посилати її до чоловіка вирішувати її питання. Якщо вона вимагала щось приготувати, я говоріла- добре, приготуйте! в сенсі самі. І знала точно, що ні дня її більше не витримаю.
Знаю точно-жити з нею в одному будинку не стану ніколи ні за яких умов. Максимальний період мого терпенія- не більше ніж 10 днів. А тут така ситуація!
Мудрі поради щодо того ЯК мені з нею поводитися прийму до розгляду!