Суспільство занурене в природно-географічне середовище, кото-раю є місцем існування соціуму і має різний вплив на соціум - про це свідчить зв'язок рівня життя, звичаїв, побуту корінних народів Півночі з суворими усло-виями їх проживання; зв'язок побуту, укладу життя, типу господарських-ної діяльності народів Кавказу з географічними особеннос-тями місцевості (наприклад, наявністю гірських пасовищ) і т.д. Впли-яние географічного середовища очевидно, але при цьому виникають оп-ределенние наукові проблеми.
1. Перший механізм - це механізм примусового впливу, або (умовно) обмежувально-дозвільний механізм доста-точно жорсткого (механічного) обумовлення географічного середовища, що виявляється в декількох аспектах.
Наприклад, цивілізовані форми життя людини в умовах веч-ної мерзлоти можливі (і поки невідомо, на скільки тривалий термін) лише за рахунок використання сучасних знарядь праці, транс-кравців коштів і т.д. винайдених і вироблених людиною, але в іншій природно-географічному середовищі.
відновлювався). Іноді гинуть цілі цивілізації з їх населе-ням, порядками, засадами; іноді люди змушені покидати свої оселі, шукати притулок в різних кінцях Землі, і звичаї, звичаї, характеризували цей соціум, зникають; але іноді (прав-да, не так часто) люди спільно переселяються на нове місце і в основному відтворюють свої колишні звичаї і традиції. Подоб-ва (колективна) «відв'язування» від території, конкретної природ-но-географічного середовища не веде до загибелі соціуму, який про-продовжували існувати, але вже в іншій географічній середовищі.
2. Другий механізм - це механізм формуючого впливу природно-географічного середовища, механізм адаптації до зовнішніх природно-географічними умовами шляхом прямого пристосування.
• Природно-географічне середовище була головним іцточніхом
самовизначення наших предків. Глибоко довірчі отноше-
ня людини з природою в далекі часи становлення культури
залишили незгладимий відбиток на соціокультурному вигляді роз-
особистих народів. Природу обожнювали, їй поклонялися, воспр-
нимая себе як її частку, як її дітей. Не випадково величезна
число народів називали себе народом гір, народом полів, рав-
нин, країни вогнів, нарікали себе в честь річок, озер і т.д.
Отже, на етапі первинного розвитку різних соціумів географічне середовище наклала досить відчутний відбиток на їх культуру як в її господарсько-економічному, політич-кого, так і духовно-естетичному аспекті.
Наприклад, на сприйняття нашими предками, та й сучасниками простору, на відчуття ритму їхнього життя надавали опосередковує-ванне недостатньо глибоке вплив масштаби території, рельєф місцевості, що, зокрема, проявилося в швидких і стре-мітельних танцях горців Кавказу, що проживають на берегах бур -них річок.
Дані елементи культури - своєрідні духовні «отпе-чатку» географічного середовища - перепліталися і з іншими «отпе-чатку» природи, перш за все, генетичними: різні наро-ди і раси, мабуть, характеризуються різним розподілом типів темпераменту, іншими нейродинамическими характеристи-ками . Вироблялися норми культури, зразки поведінки так чи інакше прив'язувалися до домінуючим типам нейродінамі-чеських процесів, висловлювали їх і відповідали їм.
Тим самим природно-географічні та природно-генетичні чинники, взаємодіючи один з одним (часом химерно), сиг-рали значну роль у формуванні культури на первоначаль-них етапах розвитку того чи іншого народу.
• Природні «відбитки» в культурі, переплітаючись з «отпе-чатку» (уроками) історичного досвіду, співпраці з дру-шими народами і т.д. згодом отримують відчутну автоном-ність, здатність до відтворення незалежно від географічного-ких умов. Здобувши властивість культури, а разом з тим властивість сталого розвитку як цілісності, здатність передаватися від покоління до покоління, вони можуть проявлятися через багато поколінь і в зовсім інший, здавалося б, природному середовищу - наприклад, зведення дерев'яних хат українськими переселенцями в безлісних степах ЮгаУкаіни і Казахстану.
Інший приклад самовідтворення звичаїв, типів господарських-ної діяльності в іншій природно-географіческоі середовищі - уклад життя секти молокан, насильно переселених до революції в За-Кавказ. На схилі кавказьких гір, на берегах бурхливих і каменіс-тих річок розташовується типово російське село з колод через бами. Звичайно, нова природно-кліматичне середовище змусила пе-реселенцев займатися виноградарством, але виноробство Герасимчука їх основним заняттям - молокани вирощували картоплю, капусту, полуницю, чорну і червону смородину, квасили по унікальним ре-ЦЕПТ капусту ..;
Ступінь інтенсивності зусиль людини забезпечити себе необ-ходимо істотно залежить від того, де він живе - в бескрай-ній тундрі Півночі або в степах України, в пустелях Африки або родючих долинах Луари. Давно зверталася увага і на вплив клімату на спосіб життя людей (наприклад, холодний клі-мат вимагає великих енерговитрат і більш калорійного харчування), зокрема на їх працездатність. Не менше значення мають і грунту. Їх родючість (тим більше в поєднанні з сприятливим кліматом) створює умови для прогресу народу, на них прожива-ющего, розвитку його добробуту, що опосередковано позначаючись-ється на традиціях, звичаях народу. І навпаки, мізерні грунту стримують розвиток добробуту людини, ефективність при-лага зусиль знижується.
Вплив надає і рельєф місцевості: високі гори зат-рудняют контакти між громадами, злиття їх в єдине плем'я, єдиний народ, рівнина сприяє виникненню великих ет-
носів, а наявність річок сприятливо для встановлення контактів, розвитку торгівлі (згадаємо «шлях із варяг у греки» при форми-ровании Київської Русі).
Географічний рельєф, наявність гір, річок, пустель можуть стати природною оборонної системою. Я. Щепаньский слідом за П. Сорокіним вважав, що «можна стверджувати, що демократічес-кі системи розвинулися в країнах, що мають захисні природний-ні межі (Швейцарія, Ісландія), що в країнах, що мають відкриті кордони, схильні до набігам, на ранніх етапах віз-никла сильна абсолютистська влада »*.
Нерідко стверджують, що холодний клімат обумовлює малу ефективність сільського господарства. Але не будемо поспішати з виводи-дами. Для того щоб зрозуміти, наскільки саме клімат став глав-ним винуватцем такого положення, слід виявити, чи в усіх стра-нах з холодним кліматом (наприклад, вУкаіни, Фінляндії, Канаді) сільське господарство малопродуктивно. При порівнянні рівня раз-витку сільського господарства в цих країнах стає зрозумілим, що не тільки і не стільки холодний клімат, скільки інші внегеогра-фические чинники є головною причиною низької продуктив-ності сільського хозяйстваУкаіни.
Інший приклад. Уявімо собі, що два сусіди живуть на камені-стій, малородючої землі. Але один своєю наполегливою працею до-Біван відносно високих врожаїв - він привчений до думки, що тільки так можна досягти бажаних результатів, а інший, вважаючи, що на такій землі, скільки не працюй, неможливо домогтися хоро-ших результатів, не проявляє особливого завзяття - і отримує від-ний результат.
Доводиться констатувати, що одна і та ж географічне середовище може по-різному позначитися на житті людей. Це призводить нас до важливого висновку.
* Щепаньский Я. Елементарні поняття соціології. - М. 1969, с. 28.
Що це за «оболонка», яка може коригувати, різко змінювати впливу географічного середовища, а іноді і перешко-відати їм?
До сих пір ми розглядали проблему як би з однієї сторо-ни, подумки проводячи лінію від географічного середовища до загально-ству. Але при наявності вже сформованого суспільства ще важливіше оп-рідшали зворотний зв'язок - від суспільства до географічного середовища: що побачать люди в даній географічній середовищі, які варіанти життя оберуть, якими будуть їх дії в умовах малоплодо-рідних земель, - все це залежить від сформованих в даному загально-