Одного разу Учень запитав Учителя, який сидить на березі невеликого струмка і любующегося його струменями:
- Можу я запитати, Учитель, що ви робите?
- Я вчуся силі, - відповів той.
- А в чому тут сила. - здивувався Учень. - Ось далі за течією цей струмок перетворюється у велику бурхливу річку. Я чув, недавно вона вийшла з берегів, затопила поля, зруйнувала села. Ось це сила!
І тоді Учитель встав і мовчки побив Учня посохом.
- Ти зрозумів? - запитав він Учня.
- Так, я дурний, - схилив голову Учень.
І тоді Учитель ще раз побив його палицею.
- Ти зрозумів? - знову запитав Учитель.
І на цей раз Учень мовчки схилив голову, бо вважав себе неготовим до мудрості, пропонованої йому Учителем. Учитель похитав головою і сказав:
- Другий раз я побив тебе за те, що ти думаєш тільки про себе. А в перший - за те, що взагалі не думаєш. Ти молодший за мене, здоровіше фізично. Ти міг би з легкістю вирвати палицю з моїх рук, але дозволив тебе побити. Чому ти цього не зробив? У чому моя сила над тобою?
Учень промовчав, тому що прийняв правоту слів Учителя.
- Тепер про річку, - продовжив Учитель. - Кажеш, вона розлилася і заподіяла багато руйнувань?
- Так, - відповів Учень.
- І як ти думаєш, що ти тепер знайдеш на берегах цієї річки?
- Я думаю, загублених урожай, зруйновані будинки і зневірених людей.
- А тепер подивися на береги цього струмка. Що ти бачиш?
- Густий траву і красиві квіти.
- А тепер скажи, в чому сила. - підвів підсумок Учитель