ПРО ЗНАЧЕННЯ ІСТОРИКО-антропологічний підхід
У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ РОСІЇ В ШКОЛІ
(методичні рекомендації)
Л.П.Лазарева, методист - історик
інституту післядипломної освіти
Ключові слова: ФГОС, історія, підходи до викладання, історико-культурний стандарт, духовні цінності.
Історія вчить нас на основі досвіду минулих поколінь будувати краще
бу-дущее. Молоді вчителі часто переконують своїх перших учнів, що «історія нічому не вчить, а тільки карає за незнання уроків».
Думаю, що осягнення исто-рии має допомагати відкривати челове-ку в собі людське, розкривати в собі сили духовні для самореалізації в ім'я себе, близьких і всього світу.
Пригадуються відомі Пушкін-ські рядки:
Два почуття дивно близькі нам -
У них знаходить серце їжу -
Любов до рідного попелища,
Любов до батьківських трун.
На них засновано від століття
З волі Бога самого
Застава величі його.
Уроки історії повинні со-здавать умови для формування лич-ностногосамостояньячеловека.
У концептуальних засадах історико-культурного стандарту проголошується історико-антропологічний підхід. Протягом всієї своєї педагогічної де-ності ми намагаємося здійснювати цей підхід, наскільки дозволяють нам ограни-ного навчальний час і наш гуманітарій-ний, культурний кругозір. Саме історико-ант-ропологіческій підхід можетожівітьнашу історію, наповнити її духовно- моральним світлом і протистояти перетворенню наших вихованців вбіблейскіх хамів, насміхається над пороками наших батьків. Адже не секрет, що історична освіченість молодих людей знижується, інтерес до бавовняні-лому падает.Знанія з історії наших молодих людей, можна твердо стверджувати, стали не дуже задовільними. Школь-ве історична освіта перебуває в кризі.
Причин тут чимало. Ні для кого не секрет, чтооб'ем історичного змісту за останні десятиліття збільшився, а ко-личество годин на викладання істо-рії в школі скоротилося. Разом з тим досвід роботи з учнями показує, що більшість учнів 5-11 класів не засвоюється великий історичний ма-теріал. Нові шкільні підручники исто-рии перевантажені фактами, подіями, іменами. А у педагога катастрофічно мало навчального часу, щоб розкрити образи подій, діячів минулого, про-судити історичні процеси.
Без міцної опори на гуманітарні знання і вміння учнів важко орга-нізовать роботу по формуванню исто-рического мислення в старших классах. дамоклів меч - Єдиний державний іспит - змушує учи-теля історії йти по путінатасківаніяна конкретні знання.
Але осягнення історії без розумі-ня, переживання і обсужденіямертво, історичні знаніянедолговечни в па-мяти дитини, якщо не содержатдуховно- ціннісного пафосу.
«Особистість є біль, - писав Н.А. Бердяєв. -. Можна уникнути бо-ли, відмовившись від особистості. І чоло-вік занадто часто це робить. Бути особистістю, бути вільним тобто не легкість, а труднощі, тягар, який людина повинна нести »Ці слова ми годину-то цитуємо, справедливо вважаючи, що вектор антропологічного підходу, которомудолжно следоватьв препода-вання історії, іспользуяісторіко-культурний стандарт ФГОС. У стандарті перераховано багато історичних імен, навіть занадто багато.
На картині Іллі Сергійовича Оку-нова «Вічна Росія» зображені сотні образів і образів людей нашого спільного минулого. Але чи можливо на уроці назвати або дати яскраві живі характе-ристики всім героям або антигероїв нашої Батьківщини? Думаю, нет.Ми будемо їх, звичайно, називати, але не розкривати їх образи, так як знову на це катастрофічно не вистачить навчань-ного часу.
У проекті Історико-культурного стандарту імен багато! Хочеться додати ще і ще. Нехай наші учні прочитайте-тануть в шкільному підручнику не тільки про великих правителів і воїнів, великих діячів нашої культури, а й омалихгероях- служителів боргу і істіни.Напрімер, про картузного справ майстра Осі-пе Коміссарова, городовом Анатолії Тяпкіна, правозахисника Володимира Короленка, видатного юрістеігума-ність Анатолії Коні, протоієрей Іоан-ні Кронштадтському, філософеМіхаілеБахтіне. Їх імена гідні згадуючи-ня в Історико-культурному стандарті. Образи наших співвітчизників можуть статьдуховнимі скрепамімеждуразни-ми поколіннями.
Оченьмногое в школі залежить від позиції вчителя, його отношеніякделу, від його вибора.Із множест-ва історичних образів слід виділити ті особистості, які нам ближче за переконаннями, по воспри-ятію навколишнього світу. Імена не-яких з них згадані в наших стандартах і, можливо, будуть назви майбутніх підручниках; інших немає. Але ж ті і інші внеслівклад в нашу россійскуюісторію: хто - силою розуму, хто силою - духу, силою любові, силою вери.Еті Атланти тримали наше загальне зоряне небо над головою разом з мільйонами безіменних героїв!
Серед них, наприклад, канцлер Російської імперії Олександр Михайлович Горчаков, дипломат, аристократ, інтелектуал. Перший голова Тимчасового правітельстваГеоргійЕвгеньевіч Львів, християнин і філантроп. Ленінградський поет, символ блокади і жертва тоталітарізмаОльгаФедоровна Берггольц. Достоєвський Федір Михайлович своєї судьбойі своїми, творами помогпонятьнамРоссію в її духовнихвзлетахігреховнихпаденіях.
Ми повинні говорітьсвоім учнями про себе, про свою позицію, про свої переконання, заснованих на багатому особистому життєвому досвіді. Говорячи про себе, про своїх батьків, родичів, коториечестно і гідно віддавали себе, свої сили Батьківщині, сприяючи її захисту, процвітання, ми - вчителі історії - тим самим підносимо дітям свою отечественнуюісторію. Це і естьсуб'ектівнийантропологіческій підхід до викладання її! І від етогосуб'-ектівізма не втекти, тому ми досить осторожноі недоверчівоотносімся до появленіюедіногооб'ектівногоучебніка историии об'єктивної оценкізнаній і вміння ході перевірки їх наЕГЕ по історііРоссіі.
Можливо, не єдиний обов'язковий іспит з історії Росії в тестовому режимі потрібен, а підготовка і публічний захист історико-культурних проектів випускниками школи. Саме в них будуть видні дослідницькі вміння, громадянська позиція, усна мовна культура юних громадян Росії.
Звичайно, об'єктивно оцінити таку проектну діяльність буде важче, ніж відповіді на тести ЕГЕ.Суб'ектів-нийфакторбудет більш значним, та й робота вчителя з консультування учнів зажадає від негобольшіхвременних, інтелектуальних, емоціо-нальних витрат. Але виховний ефект від такого важкого справи для наших дітей виявиться більш значним, ніж від боротьби державних структур зі списуванням на ЗНО. Образи героїв минулого можуть і повинні бути в центрі шкільних проектів. Але, щоб говорити про них на уроках історії необхідно додаткове навчальний час. Де його взяти? Може бути, збільшити кількість уроків суспільствознавства в 5-8 класах? Історія є інтегрує навчальною дисципліною, і вона може природним чином включати в себе багато обществоведческие світоглядні проблеми.
Провідні світоглядні ідеї, які повинні лежати в основі концепції історичної освіти, - це любов до своєї Вітчизни, шукання істини, постійний діалог, а не боротьба минулого і сьогодення.
Історія вчить, що тільки тоді формується відповідальність за збереження нашої великої російської і багатонаціональної культури, коли виховання і навчання учнів йдуть в дусі свободи і творчості, в дусі взаємного і рівного руху назустріч один одному старого і нового -
«Століття нинішнього» і «століття минулого». Щоб не переривалася культурна пріемственность і часів єднальна нитка ...
Безсмертні слова великого поета О.С.Пушкіна:
«... Я далеко не захоплююся всім, що бачу навколо себе, але клянуся честю, що ні за що на світі я не хотів би мати іншу історію, крім історії наших предків, такий, який нам Бог її дав».