→ Борис Тросніцкій
Перша п'ятирічка завершилася в селі не тільки масової колективізацією, а й страшним голодом, забрав-шим мільйони життів. Все більше гостра нестача продовольства почала відчуватися вже в 1930 - 1931 рр. так як валова продукція сільського господарства зменшувалася, а державні заготовки зростали. Пізньої восени 1932 р великі райони країни, особливо Південну Україну, Середнє Поволжя, Північний Кавказ і Казахстан, охопив жорстокий голод. За своїми масштабами він значно перевершував голод у Поволжі та інших районах в 1921 р Тоді, в 1921 р про голод писали всі газети, був організований збір коштів по всій країні, створені спеціальні організації для допомоги голодую-щим губерніях, налагоджена міжнародна допомога.
Інакше було в 1932 - 1933 рр. На всі повідомлення про голод наклали заборону. Ні в Радянському Союзі, ні за кордоном не проводилося ніяких кампаній допомоги голодуючим. Навпаки, сам факт масового голоду офіційно заперечувався. Сотні тисяч і навіть мільйони голодуючих намагалися втекти в міста і більш благополучні області, але мало кому це вдавалося, так як військові застави на дорогах і залізничних станціях не випускали селян з охоплених голодом районів. Але і ті, хто добирався до міста, не могли отримати допомоги: без продовольчих карток їм не продавали хліб в магазинах. У Києві, як і в багатьох інших містах, щоранку підбирали трупи селян, складали на вози і вивозили ховати в безіменних могилах.
Заздалегідь спланований голод і майстерне маніпулювання переписами 30-х рр. щоб приховати кількість померлих і зарахувати мертві душі в якості живих, - ось одна з трагічних наслідків сталінізму.
Хліб вилучався до останнього кілограма. Причому ця дикість прикривалася гаслом, народженим в со-вершенно інших історичних умовах: «Боротьба за хліб - боротьба за соціалізм». Мільйони знедолених і голодних мовчки вмирали. Якщо ж хтось Вира-жав обурення, на нього негайно обрушувалися репресії!
Незважаючи на страшний голод, Сталін наполягав на продовженні експорту хліба в країни Європи. Якщо з уро-жая 1928 року було вивезено за кордон менш 1 млн. Ц зерна, то в 1929 р - 13 млн. В 1930 р - 48,3млн. в 1931 р - 51,8 млн. в 1932 р - 18,1 млн. ц. Навіть в самому голодному 1933 р Західну Європу було вивезено близько 10 млн. Ц зерна, при цьому хліб продавався фактично за безцінь. А тим часом і половини вивезеного в 1932 - 1933 рр. зерна вистачило б, щоб уберегти все південні райони від голоду.