Пункція живота потрібно у випадках, коли при травмі, запальних захворюваннях, Пробопідготовка-ження стінки порожнього органа, неспроможності хірургічних швів і ряді інших патологічних станів в черевній по-лости можливо Внеорганние скупчення рідини: крові, се-ворожнечі, серозно-фібринозного, гнійного ексудату , жовчі, лімфи, шлункового і кишкового вмісту. Відкладення фібрину на поверхні очеревини і освіту молодий спів-сполучної тканини веде до відмежування рідинного скопа-лення пухкими спайками. Таким шляхом формуються Внеорганние гематома, сірому, абсцес, біліома в поддиафрагмальном, подпеченочном просторі, в порожнині сальниковой сум-ки і малого таза, між петлями кишок.
Ультразвукове дослідження є найбільш достовірний-ним методом виявлення таких рідинних утворень: точ-ність досягає 96%, чутливість - 91,5%, специфічність - 92,9%. При УЗД визначаються-ється об'ємне ехонегатівних або зниженої ехогенності об-разование овальної, іноді серповидної форми з досить рівними, чіткими межами. На відміну від рідкого місти-мого кишки Внеорганние абсцес (гематома) не робить пе-рістальтіческіх переміщень. Однак на підставі УЗД не-можливо достовірно визначити вид рідкого вмісту: серозний ексудат, гній, кров? Показана діагностична чрескожная пункція живота під контролем УЗД.
Методика пункції живота
Пункцію живота виконують під місцевою анестезією інфільтраційної або під внутрішньовенним наркозом. Цей метод має значні переваги перед «сліпий» пункцией живота, а також перед пункцією під рентгенівським контролем і з використанням комп'ютерної томографії. Він широко доступний і малотравматичен; виключається вплив рентгенівських променів на хворого і лікаря. Діагностична пункція живота нерідко переходить в лікувальну допомогу. Для ликвида-ції абсцесу діаметром менше 5 см досить 2-3 чрескож-них пункцій з аспірацією гною, промиванням порожнини раство-ром антисептика і введенням антибіотика. Абсцеси диамет-ром більше 5 см краще дренувати силіконової трубкою з подальшою активною аспірацією вмісту.
Залежно від локалізації рідинного внеорганного патологічного утворення діагностична пункція живота має особливості.
Пункція поддиафрагмального простору
Проколу поддиафрагмального простору передує багатоосьова рен-тгеноскопія або рентгенографія грудної клітини в двох проек-ціях з метою визначення висоти положення діафрагми, її рухливості і виявлення внутрішньогрудних запальних ос-ложненіем: ексудативного плевриту, пневмонії. Для про-ведення безпечної чрескожной пункції живота необхідна хороша візуалізація рідинного скупчення в поддиафрагмальном просторі. Голку слід провести, минаючи паренхіматозні органи і великі кровоносні судини. Пункція живота можлива в сидячому, напівсидячому і лежачому положенні хворого в зави-ності від тяжкості стану, виду знеболювання і місця проколу. Найчастіше прокол шкіри виконують в 8 або 9 міжребер'ї по середній пахвовій лінії. Голку проводять через ре-Берні-діафрагмальну плевральну пазуху, діафрагму в поддіафрагмальное простір. Аспіріруют гній. Рекомендують пневмоабсцессографію для уточніть- ня форми, величини, положення гнійної порожнини. З цією метою після аспірації гною в порожнину абсцесу вводять повітря в обсязі, рівному обсягу віддаленого гною, виробляють рентгено-графию в двох проекціях.
Пункція електронні сумки
Дослідженню також передує-ет оглядова рентгенографія гру-ді і живота. На рентгенограмі можуть бути виявлені рівень рідини в проекції Сальник-вої сумки, високе положення діафрагми і випіт в плевральних порожнинах.
Пункцію подпеченочного простору доцільно здійсню-вати через паренхіму печінки поблизу її переднього краю. Спроби введення голки при пункції живота в подребернойобласті, минаючи печінку, небезпечні пораненням фіксованих до неї порожнистих органів: попе-річковий ободової кишки, дванадцятипалої кишки.
До чрескожной пункції межкишечного скупчення рідини можна вдатися тільки в тому випадку, якщо порожнину прилягає до передньо-боковій стінці живота. При глибокому положенні патологічного процесу пункція живота небезпечна пораненням кишки і розвитком калового перитоніту.