Реактивний артрит - це захворювання, вражаючи-ющее переважно чоловіків молодого віку (відношення чоловіків і жінок 15: 1), яке є найбільш частою причиною запального артриту у чоловіків у віці 16-35 років, хоча може бути в будь-якому віці. У 1-2% пацієнтів з неспецифічним артритом, що знаходяться в клініках для лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, спостерігається реактивний артрит. Реактивний арт-рить розвивається у 25% НLА-В27-позитивних чоловік-чин після епідемічної дизентерії, викликаної шигеллами.
Симптоми реактивного артриту
Початок захворювання гострий, з раз-витием уретриту, кон'юнктивіту (приблизно в 50% випадків) і запального олигоартрита, вражаю-ного великі і дрібні суглоби нижніх кінцівок-тей через 1 -3 тижні після сексуального контакту або епізоду дизентерії. Можуть спостерігатися виражений-ні загальні симптоми у вигляді лихоманки, зниження маси тіла і вазомоторних змін в ступнях.
Рідше напади реактивного артриту можуть бути підгострими або характеризуватися поступовим початком. У багатьох пацієнтів відзначається ураження одного суглоба, яке через кілька днів пере-ходить в асиметричний олігоартріт. Симптоми і ознаки уретриту або кон'юнктивіту можуть бути мінімальними або повністю відсутні. Можуть бути відсутніми і точні вказівки на попередню дизентерію. У цих випадках поєднання ознак синовіту, навколосуглобових запалення, а також вираженої асиметрії і преимущест-венного ураження нижніх кінцівок позволя-ють припустити серонегативний спондилоартрит. В подальшому може розвиватися тендиніт Ахілла-ва сухожилля або підошовний фасциит.
Позасуглобових ознаки реактивного артриту
Кільцеподібний баланіт маніфестує з появле-ня бульбашок на вінцевої борозні крайньої плоті або головки статевого члена, які в подальшому розриваються з утворенням ерозій і незначний-ною навколишнього еритеми, злегка ущільненої і створює ефект кільця. Поразки часто без-хворобливі і можуть безслідно зникати. Ерозії щік є безболісні поверх-ностние червоні плями на мові, небі, слизовій оболонці щік і губ, які зберігаються лише кілька днів. Кератодермія виникає у вигляді окремих воскоподібних везико-папулезних висипань жовто-коричневого кольору з лущенням по периферії, іноді щільних, що утворюють великі, покриті кірками бляшки. Особливо виражено поразки долонь і підошов, але воно може поширюватися на мошонку, голо-ву і тулуб. За своїми клінічними і гістоло-гическим ознаками ці поразки не відрізняються від пустулезного псоріазу. Дистрофія нігтів з піднігтьове кератозом володіє схожістю з псориатической дистрофією нігтів.
Ознаки хронічного процесу
Перший напад реактивного артриту, як правило, є локалізованим, зі спонтанною ремісією симп-томів за 2-3 місяці. Однак рецидивний або хронічний артрит розвивається більше ніж у 60% пацієнтів і не завжди пов'язані з попередніми-нього інфекцією. При хронічній артропатии часто спостерігаються болі в попереку і скутість внаслідок сакроилеита; у 15-20% пацієнтів раз-вивается спондиліт. Гомілковостопні суглоби, визнали-вати предплюсневих кісток і колінні суглоби, як правило, є наступними мішенями для патологічного процесу. Увеїт рідко спостерігає-ся при маніфестації захворювання, але виникає у 30% пацієнтів з рецидивуючим артритом. До іншим нетиповим ознаками відносяться: кар-діоваскулярние порушення (аортальна недостатність-точність, розлади серцевої провідності, плевроперікардіт), периферична невропатія (відвисання стопи, неврит ліктьового нерва) і порушення з боку центральної нервової системи (судоми, менінгоенцефаліт).
Майже у 10% пацієнтів через 20 років після початку захворювання виявляються ознаки активно пов'язаних з поточною діяльністю. Спондиліт, хронічний еро-зівной артрит, гострий рецидивний артрит і увеїт є основними причинами смертності в відстроченому періоді.
Обстеження при реактивному артриті
Ревматичні проби, як правило, позитивні при підвищенні показників ССЕ і С-реактивного білка, а в подальшому - при нормохромной нормоцитарна анемії. У аспіраті синовіальної рідини знаходять запалення (низ-кая в'язкість, каламутність) і часто містяться гіга-нтоклеточние макрофаги (клітини Рейтера). Уретрит може підтверджуватися методом «двох склянок»: поява слизу в ранковій порції біоматеріалу і чиста друга порція. В мазку з верхніх відділень-лов піхви при культуральному дослідженні можна виявити хламідії. До моменту маніфес-тації артриту копрокультури зазвичай негативні (за винятком постсальмонеллезного артриту). Однак визначення агглютинина в сироватці крові допоможе у встановленні діагнозу предшест-ють дизентерії. Ревматоїдний і ангінуклеарний фактори в сироватці крові не визначається.
У більшості випадків рентгенологічні изме-нения (крім припухлості м'яких тканин) при ост-ром нападі захворювання відсутні. Однак при хронічній і рецидивуючої формах можуть раз-виваться околосуставная остеопения легкої сте-пені, звуження внутрішньосуглобової щілини і крайові, проліферативні ерозії. Також може спостерігати-ся періостит, особливо плеснових, фалангових кісток і кісток тазу, і великі «пухкі» шпори п'ят. На противагу змінам, кото-які спостерігаються при анкілозуючому спондей-ті. Рентгенологічні ознаки часто несиметричні і локалізовані за межами контурів копьевідних волокон ( «некраевие»). Рентгенологічні ознаки в пери-ферической суглобах, хребті ідентичні таким, які спостерігаються при псоріазі.
Лікування реактивного артриту
При першому нападі захворювання лікування в основ-ному є симптоматичним. НПЗП застосо- вуються в гострому періоді, поряд з ендоскопічної аспірацією за показаннями і ін'єкціями кортікос-тероідов вводяться всередину суглобів або в інші тканини. Системні стероїди застосовуються рідко. У деяких випадках при прогресуючому артриті важкого ступеня та некупіруемой бленноррагіческой кератодермії потрібно призначення антиревматической терапії з азатіоприном або метотрексатом. Неспецифічний хламідійний уретрит, як пра-вило, піддається терапії короткими курсами тетра-циклін, що може знизити частоту виникнення артритів у випадках зараження статевим шляхом. При увеіте передньої камери ока необхідна неотлож-ва терапія кортикостероїдами: топическими, вво-дімимі субкон'юнктівально, або системними.