Українське медосвіти, колись, яке вважалося одним з кращих в світі - стрімко здає позиції. Дипломи наших медуніверситетів вже перестали визнавати в ряді арабських країн! Хоча саме з Близького Сходу до нас їхали вчитися з бажанням.
Та й головні лікарі вітчизняних клінік стурбовані якістю підготовки молодих лікарів! Адже часто дипломи майбутні медики отримують не за знання, а за гроші! А ось ще днями розгорілася суперечка чиновників: про те, чи варто знижувати прохідний бал абітурієнтів в медінститути? Чи не підуть трієчники в доктора? Про всі проблеми українського медосвіти - розповість Олена Мітясова.
Оцінка ролі не грає? З трієчників теж люди бувають? Але чи готові ви їм довіритися, якщо йдеться про медицину?
Багато трієчники виходять зі школи і стають фахівцями в своїй галузі і домагаються багатьох успіхів
"Якщо вони не змогли в школі, чому вони далі у вищому закладі зможуть, думаю, що ні".
І в такій дискусії загрузли чиновники і політики! У МОЗ навіть наказ напередодні вступної кампанії здалеку - абітурієнтам, які набрали менше 150 балів з кожного предмета зовнішнього незалежного оцінювання, в мед - ні ногою! Адже вчитися там повинні кращі з кращих. За школярів заступилися депутати. Написали звернення до прем'єра та голови Міносвіти. Реакція не забарилася:
"Зараз ситуація могла б виглядати так, що люди склали Зовнішнє незалежне оцінювання з трьох предметів під певну спеціальність лікувальна, в результаті вони розуміють, що навіть не мають права подавати документи", - говорить Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України.
І тому рішення по прохідному балу відстрочили. На рік. Але поки - тільки на словах.
"У нас є та ж інформація, що і у вас. Але ви розумієте, що він може бути відстрочено, якщо буде відповідний наказ Міністерства освіти і науки, який буде юстіровать, як і був юстіровать про введення тих мінімальних 150 балів з кожного предмета" , - говорить Олександр Науменко проректор з науково-педагогічної, лікувальної роботи, післядипломної освіти Національного медичного університету ім. Богомольця.
І тепер для Михайла очікування новин з відомства суща нервування. Адже на кону - його мрія. Хлопець ще в дитинстві визначився - буде стоматологом.
"Мене більше по суті нічого не цікавило. Тим більше я виріс в сім'ї лікарів. І коли вводять такий ось закон, таку поправку, яка просто повністю перекриває всі мої плани", - говорить Михайло Бараненко, абітурієнт Національного медичного університету ім. Богомольця.
А всі перипетії Михайла через хімії. До прохідних 150 балів він недобрав 11.
"Ти трієчником виходиш зі школи, а лікарем ти вийдеш вже з університету і все буде залежати від того як ти будеш вчитися в університеті. У мене в класі шість золотих медалістів і не один з них не йде на лікаря", - говорить Михайло Бараненко, абітурієнт Національного медичного університету ім. Богомольця.
Але в медуніверситетах ініціативу МОЗ підтримують. Хоча і кажуть - проблем з абітурієнтами та раніше не було. Мовляв, ледачі після перших семестрів навчання відсіваються самі.
"Ми відраховуємо 7% вітчизняних студентів і майже 20% іноземних студентів. Тобто цим показуємо, що ми боремося за якість підготовки майбутніх лікарів", - говорить Олександр Науменко.
Метод боротьби за майбутнього лікаря у кожного вузу свій. Польща, наприклад, в цьому році відкрила двері для всіх відмінників з України. У медуніверситети запрошують вчитися безкоштовно і без складання іспитів. Трієчникам теж дають шанс, але за гроші. Вартість навчання не вище, ніж у нас. А після закінчення - європейський диплом і можливість працювати в усіх країнах.
За професією лікаря в Україні їдуть студенти з усього світу. До недавнього часу наша освіта вважалося одним з найбільш рейтингових. Але останні тенденції - не на нашу користь Цього року від українських меддіпломов відмовилися чотири арабські країни.
Сирія, Ірак, Палестина і Ліван - заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич - незадоволені українським якістю освіти. І Чи не визнають наші дипломи! Правда, пізніше посольство Лівану це спростувало.
Маряна Аббасі - з Іраку. Навчається в київському меді вже третій рік. Каже, тут дешево і нескладно. Ось тільки рішення влади її країни - засмутило. Тепер, щоб повернутися додому хірургом, доведеться вивернутися.
"Поїду здавати іспити в Німеччину, щоб продовжити там навчання. Буду подавати документи, буду витрачати гроші, це звичайно клопітно, але нічого не поробиш", - говорить Мар'яна Аббасі, студентка Національного медичного університету ім. Богомольця.
За такою схемою вчаться і студенти з Ірану. Приїжджають в Україну, надходять в медвузів, а через кілька років - переводяться в Європу.
"Уже 10 років які не приймаються українські дипломи в Персії, в Ірані, я маю на увазі. І треба поміняти або країну, або повертатися до Ірану. Наприклад, я сам отримав запрошення з Німеччини і їду вчитися туди", говорить Мухаммад Багішані, студент Національного медичного університету ім. Богомольця.
Українське медосвіти дійсно відстало в розвитку, в один голос твердять медики-експерти. Професія лікаря знецінилася. І без реанімації вже не обійтися.
Побороти корупцію в МОЗ вирішили конкуренцією. Держзамовлення на спеціальності відтепер будуть формувати за кількістю абітурієнтів. А не як раніше - в ручному режимі. Коли ВНЗ "роздмухували" факультети.
"Зараз державне замовлення буде залежати від абітурієнта. Де більше бажаючих, в який вуз більше бажаючих вступити - туди і буде спрямований державне замовлення", - говорить Олександр Ябчанка, експерт з медичних питань реанімаційне пакету реформ.
А, як показує практика, на абітурієнтів медспеціальностей - дефіциту немає. У минулому році, наприклад, конкурс в столичний мед був чотири людини на місце - на факультет лікувальної справи. І близько 500 претендентів - на одне місце стоматолога.
Приєднуйтесь
Yedynka DGTL