Години роботи: з 09-30 до 17-30
Вихідні: понеділок і вівторок
Садиба Шахматова, що в 18 км на північ від Солнечногорска, мала величезне значення в житті Олександра Блока. Чи не любитель подорожувати, він був вірний родовому маєтку і приїжджав сюди протягом 36 років з неповних прожитих 41. Тут створено близько трьохсот віршів поета, тут він займався господарством, перебудувавши в 1910 році будинок за власним проектом. Тут же, в трьох кілометрах від садиби, в церкві Михайла Архангела, вінчався він з Любов'ю Дмитрівною Менделєєва. Примітно, що навіть загинула садиба в один рік з власником - в 1921 році.
В останній раз він приїхав сюди в 1916 році, незадовго до від'їзду на фронт. А в 1921-му Шахматова спалили навколишні селяни - по одній версії, під час бунту, за іншою - просто тому, що, пограбувавши кинутий садибний будинок, хотіли приховати результати грабежу. Блок, що довідався про загибель садиби незадовго до власної смерті, сприйняв звістку стоїчно: «Поет не повинен нічого мати. Так потрібно".
Старі фотографії садиби «Шахматова»
Старі фотографії садиби "Шахматова"
Музей, розташований в головному будинку, займає два поверхи. Будинок прикрашає широке італійське вікно і терраски-балкон, нижні шибки у вікнах різнобарвні. Внутрішнє оздоблення відтворено за спогадами тітки А. Блоку М.А. Бекетовой «Шахматова. Сімейна хроніка »: в них вона докладно розповіла, як виглядали кімнати в будинку, які меблі в них стояла; не забуті навіть такі дрібні деталі, як шпалери і елементи декору. Ці мемуари виявилися безцінним матеріалом для тих, хто відновлював музей.
У будинок ми потрапляємо через передню. «У передній нижнього поверху оздоблення було убоге, - згадувала Бекетова, - залізна вішалка, невеликий стіл і два стільці. Але одному з двох вузьких вікон - фільтр для води ». Зараз в передній виставлена вішалка з петербурзької квартири М.М. Бекетова, двоюрідного діда поета.
Далі - кімната Єлизавети Григорівни, бабусі Блоку, відомої перекладачки і письменниці, що перевела на російську мову Флобера, Мопассана, Гюго, Бальзака, Діккенса, Скотта і Дарвіна. Оздоблення теж досить скромне: витончений полірований столик біля вікна, зручний стілець червоного дерева з подушкою і підлокітниками, велике крісло з високою спинкою.
блакитна вітальня
І лише по блакитний стіні
Кидає сонце листя тіні,
Так вітер хилить за вікном
Столітні кущі бузку,
В яких стогне старий будинок ... »
Тут мешканці садиби збиралися щовечора, читали вголос, грали в шаради, слухали музику, розкладали пасьянси, приймали численних друзів і родичів. Прикраса блакитній вітальні - старовинне чорне піаніно, подароване музею Маріеттою Шаганян; свого часу на інструменті грав Сергій Рахманінов.
Їдальня оформлена дуже лаконічно: білі стіни і стеля, накритий білою скатертиною стіл, годинник з гирями на стіні. Прямо з їдальні можна вийти в парк через двері, що виходять на балкон. «І двері та дзвінка балкона відкрилася в липи і в бузок ...» - згадує Блок в тому ж «Відплату».
Далі - простора кімната Андрія Миколайовича, діда поета, одного з провідних російських ботаніків, ректора Санкт-Петербурзького університету. Між вікнами - письмовий стіл ясенового дерева із зеленою настільною лампою, біля протилежної стіни - ліжко і умивальник, біля дверей - ясеневий шафа для білизни, а навпаки - диван, оббитий рожевим ситцем. На стінах - фотографії в рамках.
Нарешті, ми приходимо в витончену кімнату Любові Дмитрівни Блок, дружини поета. Тут світлі шпалери, світлі штори, меблі червоного дерева. У ескспозіціі є і справжні речі дружини поета: дзеркало-псише, покривало, кашпо для квітів.
На другому поверсі розташований робочий кабінет Блоку. У свою кімнату він привіз старовинний письмовий стіл ще кріпак роботи, який дістався йому від батька. У столі були секретні ящики, де Блок зберігав листи дружини, її портрети, деякі рукописи і навіть дівочий щоденник Любові Дмитрівни. Зараз в кабінеті експонуються справжня бамбукова етажерка з Шахматова, книжкова шафа і плетене крісло з петербурзької квартири поета, а також лава і дорожній ящик. Кімната дуже простора, з великими світлими вікнами, але меблів в ній небагато. Зате з кабінету відкривається приголомшливий вид на околиці. Блок описував його так:
«... Ще лісу, галявини,
І путівці, і шосе,
Наша російська дорога,
Наші російські тумани,
Наші шелест у вівсі ».
Цікаво заглянути і в комору: тут стоять самовари, посуд, великі і маленькі банки для варення і куховарська книга Олени Молоховец - найпопулярніша дореволюційна книга для молодих господинь.
Внутрішнє оздоблення садиби Блоку в "Шахматова"
Садиба «Шахматова» в наші дні
Продовження музею знаходиться в селі Тараканові в 3 км від садиби. Там в колишній будівлі земської школи, одному зі збережених історичних пам'яток блоківського часу, створена експозиція, присвячена життю і творчості поета. В експозиції чотири розділи: «Велике Шахматова», «шахматовская оточення», «Основні моменти творчої біографії поета», «З історії вивчення і музейного освоєння Шахматова». Більше двохсот експонатів розповідають про життя і творчість поета: тут і копії малюнків Блоку і відтворення його рукописів, і фотографії Блоку і Бекетових, і портрети друзів, і перші видання віршів та поетичних циклів, і улюблені книги Олександра Олександровича, і метрична книга із церкви Михайла Архангела із записом про вінчання поета.
У Шахматова постійно проходять свята та заходи, присвячені Блоку зокрема і поезії взагалі: міжнародні конференції, свята блоківської поезії, фольклорні свята і навіть новорічні ялинки (в Тараканово). Крім того, цілий рік в музеї-заповіднику проводяться екскурсії: «У країну поета» (по дорозі від Солнечногорска через село Тараканово до садиби Шахматова), «Я в старому парку дідів ріс ...» (по садово-паркової території Шахматова і території села Тараканова з оглядом церкви Михайла Архангела), «Старий будинок гляне в серце моє» (по експозиції головного садибного будинку), «за межею минулих років» (щодо флігеля садиби Шахматова), «Життя без початку і кінця» (по виставці в будівлі колишньої земської школи), «Один день в земській школі» і навіть спеціалізований ная програма для молодят «Тільки Закоханий має право на звання людини ...».