У творчому процесі для нас багато чого залишається незрозумілим. Не виняток - процес народження задуму, оскільки він дуже тонкий і індивідуальний. Його справедливо пов'язують з явищем інтуїції, яка є не що інше, як чуття, здогад, не до кінця усвідомлений момент переходу від приблизного знання до знання точного. Великий кінорежисер Ф. Фелліні помітив, що художнику важко відрізнити, що він робить навмисне, а що загадково або нез'ясовно.
Зародження задуму - складний процес, пов'язаний з індивідуальними особливостями творчої особистості, його світосприйняттям і світовідчуттям. Виникнення задуму надає спочатку хаотичною роботі цілеспрямованість, не обмежуючи при цьому уяву, інтуїцію, фантазію.
І хоча світ образів - це світ чуттєвий, проте, в процесі визрівання задуму має відбуватися збіг логічного і образного мислення. Ще Гете помічав, що «в будь-якому творі мистецтва, великому чи малому, все до останньої дрібниці залежить від задуму».
Звернемося до різних підходів у визначенні поняття «задум».
Тлумачний словник російської мови (під ред. Д.Н.Ушакова) трактує задум як «щось задумане, задуманій, як мета роботи, діяльності».
Тлумачний словник Ожегова визначає задум в двох значеннях:
1. Задуманий план дій, діяльності, намір
2. Закладений в творі сенс, ідея.
Словник літературознавчих термінів характеризує творчий задум як уявлення про основні риси і властивості художнього твору, його зміст і форму, як творчий малюнок, що намічає основу твору.
Задум нерідко порівнюють з архітектурним проектом в будівництві, в якому передбачений цілісний образ всієї споруди і співвідношення його окремих частин, розрахунки несучих конструкцій.
В задумі культурно-дозвіллєвої програми присутня не тільки особистість сценариста, його бачення світу, а й кінцева ланка творчого процесу - глядач, аудиторія. Не випадково Ю. Борев зазначив, що творчість - це процес відчуження задуму від художника і передачі його через твір читачеві, глядачеві, слухачеві.
Таким чином, в основі сценарного задуму культурно-дозвіллєвої програми, перш за все, лежить її (програми) тема і ідея.
Тема вимагає свого послідовного сценічного втілення, тобто організації драматургічної дії, в процесі якого з допомогою різноманітних засобів художньої виразності глядач підводиться до її оцінки, а через неї до формування своєї особистісної позиції.
Тема і ідея - це той смисловий стрижень, який тримає драматургічний каркас сценарію культурно-дозвіллєвої програми.
Питання для самоперевірки
1. Які складові творчого задуму?
2. Дайте детальну характеристику поняттю «тема».
5. Марков, О.І. Сценарно-режисерські основи художньо-педагогічної діяльності клубу: навч. посібник / О.І.Марков. - М. Просвітництво. - 158с.