В теорії електрокардіографії серце представляють як дипольний еквівалентний електричний генератор.
Для розрахунку потенціалів поля генератор представляють у вигляді струмового електричного діполя- системи з позитивного полюса (ис-струму електричного струму) і негативного полюса (сто-ка), розташованих на невеликій відстані один від одного [Б6].
Напрямок вектора дипольного моменту приймається від негативного-ного полюса до позитивного (збігається з напрямком струму всередині диполя).
Зовнішнє електричне поле серця
В результаті електричної активності серця і створення їм електричних полів в різних частинах тіла (в тому числі і на поверхні тіла) утворюються і змінюють своє значення електричні потенціали (рис. 8910140435).
Мал. 8910140435. Зміна розподілу потенціалів на поверхні тіла при роботі серця.
Розподіл потенціалів на поверхні тіла при роботі серця показав ще в кінці XIX століття Уоллер (Waller) (рис. 810 140 433).
Мал. 810140433. ізопотенціальної карта Уоллера через 40 мс після початку порушення міокарда [Б7]. Цифрами позначені значення потенціалів.
Єдиний серцевий диполь
Потенціал зовнішнього електричного поля серця можна представити у вигляді дипольного потенціалу одного еквівалентного диполя. Цей диполь називають еквівалентним диполем серця. а його вектор називають сумарний моментний вектор.
Дедалі більшого поширення останнім часом отримує реєстрація електрокардіограми при розташуванні електродів в стравоході [Б8] або в порожнинах серця при катетеризації [Б9].
Однак, найчастіше при електрокардіографії вимірюють потенціали на поверхні тіла.
Реєстрація цих змін і становить суть електрокардіографії.
Можна сформулювати два основні завдання вивчення зовнішнього електричного поля серця: перша (пряма) полягає в з'ясуванні механізму виникнення електрограм, друга (обрат-ва, або діагностична) - у виявленні стану ор-гана за характером його електрограм. Перше завдання ми спробуємо вирішити на заняттях з фізіології, завдання другого типу Вам належить багато разів вирішувати на клінічних кафедрах і будучи практичним лікарем. Але, не вирішивши пряму задачу, вирішувати обернені задачі Ви не навчитеся!
Згадаймо які біофізичні принципи дослідження електричних полів в організмі? При вивченні механізму виникнення електрограм тканини і органи як джерела електричного поля перед-ють у вигляді еквівалентного електричного генера-тора. Під ним мається на увазі модельна фізична система, яка повинна відповідати двом вимогам:
1. розрахункові потенціали електричного поля еквівалент-ного генератора в різних точках організму повинні бути рівні реальним, реєструється потенціалом;
2. при варьі-ровании параметрів еквівалентного генератора повинні відбуватися такі ж зміни його поля, як і в реаль-них електрограми при відповідному зсуві функ-ци-вони-ро-ва-ня органу.
Майже у всіх існуючих моделях електричну активність органів і тканин зводять до дії визна-ленній сукупності струмових електричних генераторів, що знаходяться в об'ємної електропровідний середовищі.
Єдиний серцевий диполь
В [Б10] збудженому міокарді завжди можна уявити багато елементарних ді-полів (рис. 710 120 644), вектори яких різну величину і спрямовані в різні боки. На малюнку для спрощення пояснення показано тільки чотири елементарних вектора - Â1. Â2. Â3. Â4.
Рис [Б11]. 710120644. Реєстрація моментних векторів при електрокардіографії. Пояснення в тексті.
1. Електрокардіограф записує сумарний (результуючий) вектор електрорушійної сили серця для даного моменту порушення [Б12] [Б13]. Тобто вектори Â1. Â2. Â3. Â4 одночасно дають на вісь відведення свої проекції.
На малюнку показані осі відведень, обраних Ейнтховеном. На вісь I відведення проекції векторів Â1. Â2. Â3. Â4 відповідно рівні Â / 1. Â / 2. Â / 3. а на вісь II відведення # 8209; Â // 1. Â // 2. Â // 3. Природно вектори цих проекцій реєструються як єдиний вектор цього відведення відповідно ÂI і ÂII.
2. Потенціал електричного поля серця складаючи-ється з дипольних потенціалів елементарних диполів. Оскільки в кожен момент кардиоцикла збуджується порівняно невелику ділянку міокарда, відстані від усіх диполів до точки вимірювання потенціалу приклад-но дорівнюють один одному.
3. Реєструючи величини і напрямки проекцій сумарних векторів в двох довільних відведеннях ÂI і ÂII (рис [Б14].), Можна визначити сумарний моментний століття тор
Рис [Б15]. Відновлення середнього моментних векторів при електрокардіографії. Пояснення в тексті.
5. Модель, в якій електрична активність міокарда замінюється дією одного еквівалентного точкового диполя називають дипольним еквівалентні-валентним електричним генератором серця.