Що сказала б мама Воронкова розповідь
Гринька і Федя зібралися на луг за щавелём. І Ваня пішов з ними.
- Іди, іди, - сказала бабуся. - наберешся щавлю - зелений борщ зваримо.
Весело було на лузі. Траву ще не скосив. Кругом далеко-далеко рясніли квіти-і червоні, і сині, і білі. Весь луг був в кольорах.
Дітлахи розбрелися по луці і стали рвати щавель. Все далі і далі йшли вони по високій траві, по веселим квітам.
Раптом Федя сказав:
- Щось тут бджіл багато!
- Правда, тут бджіл багато, - сказав і Ваня.- Весь час гудуть.
- Гей, хлопці, - закричав здалеку Гринька, - повертай назад! Ми на пасіка забрелі- геть вулики стоять!
Навколо колгоспного пасіка густо росли липи та акації. А крізь гілки були видні маленькі бджолині 6 будиночки.
- Хлопці, відступай! - скомандував Гринька. - Тільки тихо, руками не махати, а то бджоли закусають.
Дітлахи обережно пішли від пасіка. Вони крокували тихо і руками не махали, щоб не сердити бджіл. І зовсім було пішли від бджіл, але тут Ваня почув, що хтось плаче. Він озирнувся на товаришів, але Федя не плакав і Гринька не плакав, а плакав маленький Васятка, син бджоляра. Він забрів на пасіка і стояв серед вуликів, а бджоли так і налітали на нього.
- Хлопці! - крикнув Ваня. - Васятку бджоли закусали!
- А що, нам за ним на пасіка йти? - відповів Грінька.- І нас бджоли закусають.
- Треба його батька покликати, - сказав Федя. - Ось підемо повз їхні будинки - його батькові скажімо.
І обидва пішли далі.
А Ваня повернувся і пішов прямо на пасіка.
- Йди сюди! - крикнув він Васько.
Але Васько не чув. Він відмахувався від бджіл і кричав на повний голос.
Ваня підійшов до Васько, взяв його за руку і повів з пасіка. До самого будинку довів.
Васяткіна мати вибігла на ганок, взяла Васятку на руки.
- Ах ти неслухняний, навіщо на пасіка ходив? Он як бджоли покусали! - Подивилася на Ваню. - Ах, батюшки, Ванёк, - сказала вона, - і тобі від бджіл дісталося через Васько! Ну, та нічого, ти не бійся: поболить - перестане!
- Мені нічого, - сказав Ваня.
І пішов додому. Поки йшов, у нього розпухла губа, і віко набрякло, і очей закрився.
- Ну і хороший! - сказала бабуся. - Це хто ж тебе
- Бджоли, - відповів Ваня.
- А чому ж Гриньку і Федю бджоли не чіпали?
- Вони втекли, а я Васятку вів, - сказав Ваня ". - А що ж такого? Поболить - перестане.
Батько прийшов з поля обідати. Подивився на Ваню і розсміявся.
- Федя з Гринько від бджіл втекли, - сказала бабуся, - а наш простак поліз Васятку рятувати. От би мама зараз його побачила - що б вона сказала?
Ваня дивився на батька одним оком і чекав: що сказала б мама?
А батько посміхнувся і поплескав Ваню по плечу:
- Вона б сказала: молодець у мене синок! От би що вона сказала!
Схожі за змістом твори розділу:
Я виходжу в космос Леонов розповідь з ілюстраціями.
Я виходжу в космос. Ось і космічне небо. Я перший бачу космос з мільярдами зірок не з кора.
Шість кілометрів шляху Хомченко розповідь з ілюстраціями.
Шість кілометрів шляху. I. Був холодний день, солдатам дали звільнювальні. Йшли вони веселі.
Куля в віконці Мітта.
Куля в віконці. Коля захворів. Лежить в ліжку, на шиї компрес, в вухах вата, ніс від крапель щі.
Чуже яєчко Ушинський розповідь з ілюстраціями.
ЧУЖЕ яєчко К. Д. УШИНСЬКИЙ Рано вранці встала бабуся Дарина, вибрала темне, затишне містечко.