Раніше відповіли - абсолютно праві, це жіночий голос, найбільш красиво звучить на низьких нотах.
Голос дуже рідкісний. У штатному розкладі Великого театру для співачок існують посади сопрано і меццо-сопрано, а ось контральто відсутня. Та й оперних партій для цього голоси, прямо скажемо, дуже мало, зате -яскраві. Згадаймо графиню з "Пікової дами".
Великий простір для контральто - в джазі, на естраді. І тут-то відразу зустрічаємо дуже знайомі імена: Софія Ротару, Едіта П'єха, Ірина Аллегрова, Тіна Тернер, Шакіра, Емі Уайнхаус.
А чи не згадати Марлен Дітріх просто не мислимо. А як гарний в її виконанні німецький (!) Мову!
Низький жіночий голос називають італійським словом контральто, його ще називають грудним контральто. Раніше його називали просто альтом, поки не позначили той факт, що він все ж нижче (Contralto в перекладі - "нижче альта").
У природі досить рідкісний, рідкісна виконавиця може похвалитися вмінням співати в такому низькому регістрі (від фа малої октави до фа другої октави, рідше - від мі малої октави до мі другої октави).
За звучанням контральто нагадує віолончель, звучить яскраво і бархатисто. Співачки з таким голосом часто виконують партії юних хлопців в опері.
Здатність виконувати контральто визначається віком 14-18 років. Зазвичай на нього переходять або з низького альта, або з невиразного сопрано.
Раджу до прослуховування: