штучний посудину
Штучні судини з микропористого розтягнутого політет-рафторетілена, тобто судини з мікропористої поверхнею з гідрофобного матеріалу, за способом виготовлення відрізняються від відомого-них плетених судин. При пересадці таких судин на тривалий термін на їх внутрішній поверхні за рахунок зростання клітин внутрішнього покриву і псевдослоя утворюється новий шар, що складається в основ-ному з колагену і фібрину. Можна припустити, що утворення цього шару викликано неповною тканинної сумісності штучного матеріалу. Однак внутрішній шар утворюється навіть в тому випадку, якщо пори стінок посудини зробити маленькими, щоб виключити проникнення фибробласта з периферійних тканин. Це вказує на те, що через неповну стійкості до тромбоутворення невеликі шой шар тромбів з'являється на ранній стадії після пересадки і проростання відбувається, мабуть, за рахунок поліфункціональних елементів, а також на те, що тканинна сумісність визначає ся в значній мірі лейкоцитами незалежно від кров'яних пластин, білка крові і еритроцитів, що визначають стійкість до утворення тромбів. Тому цілком можливо, що в майбутньому з'являться нові матеріали з числа функціональних високомолекулярних сполук, в яких будуть поєднуватися групова сов местімость крові і тканинна сумісність. [1]
Істотний внесок в розробку штучних судин. використовуваних в даний час в клінічній практиці, внесли Фурхес, Яретцкі і Блекмур. [3]
Для оцінки величини зазорів в тканини штучних судин плетених структури було запропоновано використовувати поняття пористості. [4]
У поєднанні з Біоінертні основою ці полімери можуть бути використані при створенні штучних судин. [6]
Для виготовлення судинних протезів використовують нитки з лавсану, поліпропілену, фторлона. Лавсанові нитки краще, ніж інші, забезпечують збереження форми протезів, доданої при гофрування. Фторлоновие штучні судини найбільш біологічно інертні, але погано піддаються гофрування. Тому в ряді випадків використовують фторлон - лавсанові протези. Відомі комбіновані летілан - лавсанові протези, що володіють антимікробними властивостями. [7]
Поверхні можуть активно індукувати згортання крові. Останнім часом проводяться широкі дослідження синтетичних матеріалів, які не викликають утворення тромбів. Мабуть, в цьому випадку важливо, щоб на поверхні штучного судини міцно адсорбувати плівка захисного білка. [9]
Викладені вище основні принципи виготовлення штучної вен них судин залишаються без змін і в даний час. У соот-но до цими принципами була проведена оцінка матеріалів для штучних кровоносних судин, В результаті-такої оцінки було обрано орлон, оскільки він не викликає вираженої реак - ції тканин. Деякі дослідники застосовували найлон і дакрон, але, хоча по дакрон з'явилася велика кількість багатообіцяючих пуб цію, використовувати стали тефлон, який майже не викликає реакцій тканин. Іноді застосовували полівініловий спирт (івалон), але, оскільки цей матеріал викликав утворення бляшок на стінках артерій і їх розриви, застосовувати його перестали Вили проведені так само дослідження властивостей синтетичних високомолекулярних сполук як матеріалів для штучних судин. В результаті було з'ясовано, що міцність при розтягуванні нейлону на ранній стадії після пересадки знижується, а через 12 - 24 місяці після пересадки можна виявити утворення бляшок на стінках артерій. При дослідженні орлон також було виявлено зменшення міцності при розтягуванні на ранній стадії. На противагу цьому властивості матеріалів віньсн N, дакрон і тефлон не погіршуються в биоло ня тканинах, однак, оскільки Віньон N не проводиться в про-мишяенних масштабах, штучні судини виготовляють в основному з дакрону та тефлону. [10]
В якості сировини для цих виробів використовують високоміцні і інертні синтетичні волокна і нитки - фторуглерод-ні, поліефірні, поліпропіленові, вуглецеві. Перспективні також волокна на основі біополімерів, швидкість розкладання яких в організмі піддається регулюванню, наприклад, колагену. Імплантати з таких волокон виконують функцію тимчасового направляючого каркаса для регенерації тканин організму. Перспективні так звані полурассасивающіеся протези кровоносних судин, що виготовляються з поліефірних ниток і колагену. Розробляють штучні судини з антимікробних волокон на основі похідних полівінілового спирту та їх сумішей з поліефірними та фторуглерод-ними. Незважаючи на великий вибір судинних протезів, проблема створення функціонального штучного судини ще не вирішена. [11]
В якості сировини для цих виробів використовують високоміцні і інертні синтетичні волокна і нитки - фторуглерод-ні, поліефірні, поліпропіленові, вуглецеві. Перспективні також волокна на основі біополімерів, швидкість розкладання яких в організмі піддається регулюванню, наприклад, колагену. Імплантати з таких волокон виконують функцію тимчасового направляючого каркаса для регенерації тканин організму. Перспективні так звані полурассасивающіеся протези кровоносних судин, що виготовляються з поліефірних ниток і колагену. Розробляють штучні судини з антимікробних волокон на основі похідних полівінілового спирту та їх сумішей з поліефірними та фторуглерод-ними. Незважаючи на великий вибір судинних протезів, проблема створення функціонального штучного судини ще не вирішена. [12]
Викладені вище основні принципи виготовлення штучної вен них судин залишаються без змін і в даний час. У соот-но до цими принципами була проведена оцінка матеріалів для штучних кровоносних судин, В результаті-такої оцінки було обрано орлон, оскільки він не викликає вираженої реак - ції тканин. Деякі дослідники застосовували найлон і дакрон, але, хоча по дакрон з'явилася велика кількість багатообіцяючих пуб цію, використовувати стали тефлон, який майже не викликає реакцій тканин. Іноді застосовували полівініловий спирт (івалон), але, оскільки цей матеріал викликав утворення бляшок на стінках артерій і їх розриви, застосовувати його перестали Вили проведені так само дослідження властивостей синтетичних високомолекулярних сполук як матеріалів для штучних судин. В результаті було з'ясовано, що міцність при розтягуванні нейлону на ранній стадії після пересадки знижується, а через 12 - 24 місяці після пересадки можна виявити утворення бляшок на стінках артерій. При дослідженні орлон також було виявлено зменшення міцності при розтягуванні на ранній стадії. На противагу цьому властивості матеріалів віньсн N, дакрон і тефлон не погіршуються в биоло ня тканинах, однак, оскільки Віньон N не проводиться в про-мишяенних масштабах, штучні судини виготовляють в основному з дакрону та тефлону. [13]
Сторінки: 1