Сифіліс мозку - інформація по неврології

Збудником сифілісу мозку (нейросифіліс) є бліда спірохета. Патогенез захворювання визначається гуморальними і клітинними імунними реакціями. При ранньому сифілісі у багатьох випадках визначаються позитивні серологічні реакції на бліду спірохету, хоча для розвитку клінічних симптомів нейросифілісу це не є обов'язковим. При ураженні головного, спинного мозку розвиваються гуми, що спостерігається при пізньому сифілісі. Незворотні зміни відбуваються і в волокнах спинномозкових корінців

Симптоми сифілісу мозку

Виділяють інкубаційний період, первинний, вторинний, третинний сифіліс. Хоча бліда спірохета може виявлятися в лікворі на ранніх стадіях захворювання, неврологічні симптоми виявляються лише у вторинній стадії захворювання, для якої характерні:

  • шкірний висип:
  • генералізована лімфаденопатія;
  • іридоцикліт;
  • гепатит;
  • нефрит;
  • періостит;
  • артрити.

Виявляються такі ураження нервової системи:

  • серозний менінгіт;
  • неврити окремих черепно-мозкових нервів;
  • енцефалопатії.

Третинний сифіліс проявляється:

  • ураженням шкіри;
  • ураженням кісток;
  • кардіоваскулярними ускладненнями,
  • неврологічними ураженнями

На цій стадії виділяють менінговаскулярний, паренхіматозний сифіліс мозку і гуми.

Найбільш загальною формою захворювання є асимптомним сифіліс мозку. Такі хворі починають спостерігатися в медичних уста-дениях внаслідок позитивної реакції в лікворі, хоча в неврологічному статусі патології не відзначається.

З симптомів сифілісу мозку раніше за все розвивається сіфіліті-ний менінгіт, що виявляються протягом 1-го року захворювання. Це одне з прояві вторинного сифілісу, що виявляється у 5% хворих. Крім загальномозкових і менінгеальних симптомів спостерігаючи-ється поразки черепно-мозкових нервів і ознаки енцефалопатії, обумовлені ураженням мозку, підвищенням внутріче-Ріпне тиску. Також виникають зміни свідомості, судо-роги, парези, афазія. Нерідко при вторинному сифіліс і з позитивними реакціями в лікворі виявляють-ся наступні симптоми:

  • зниження слуху;
  • шум в вухах;
  • нейросенеорная туговухість;
  • гострий неврит зорового нерва.

Головний, спинний мозок можуть дивуватися менинговаскулярним нейросифилисом через 6-7 років після первинного інфікування, але менінговаскулярний нейросифилис може розвинутися і через півроку після первинних проявів. Неврологічна симптоматика залежить від області ураження головного, спинного мозку.

Виявляються неврологічний дефіцит включає:

  • афазію;
  • гемипарез;
  • гемігіпестезія (зниження чутливості);
  • диплопію (двоїння в очах);
  • запаморочення;
  • дизартрію (порушення артикуляції звуків);
  • різні синдроми ураження мозкового стовбура і спинного мозку.

КТ і МРТ дозволяють виявити при сифілісі мозку різні зміни в ЦНС.

При сифілітичному менінгомієліт виявляються:

  • повільно прогресуюча слабкість в ногах аж до грубою спастичного парапареза і параплегії;
  • парестезії;
  • підвищення сухожильних рефлексів;
  • порушення чутливості, переважно вібраційної і суглобово-м'язової;
  • зниження черевних рефлексів;
  • порушення функції газових органів.

Може гостро розвинутися поперечний мієліт з виникненням нижньої параплегії і порушенням чутливості.

Яскравим синдромом ураження спинного мозку при нейросифилисе є спинна сухотка, прояви якої різноманітні:

  • раптові гострі стріляючі болі, найчастіше за все виникають в ногах і животі, вони можуть провокуватися дотиком до цих областей; іноді ці болі помилково розцінюються як прояви хірургічної патології;
  • синдром Аргайл-Робергсона - звуження і деформація зіниць, послаблення реакції зіниць на світло, збережена - на конвергенцію, акомодацію
  • змінена хода (атаксія) через порушення суглобово-м'язової чутливості в ногах.

Через порушення чутливості може розвинутися нейрогенная артропатия (суглоб Шарко), що виявляється:

  • припухлістю суглобів, особливо, колінних;
  • виникненням перфоруючих виразок на пальцях ніг і під-швах.

У хворих також спостерігаються

  • імпотенція;
  • дисфункція квашене міхура;
  • відсутність сухожильних рефлексів;
  • часто атрофія зорового нерва.

Крім менінгоміеліта і спинний сухотки на різних стадіях сифілісу мозку виявляються порушення психіки; емоційна лабільність, пара-Нойя, галюцинації і неадекватна поведінка. На пізніх стадіях НЕ-леченого нейросифілісу може розвинутися прогресивний параліч Через 10-20 років після зараження у хворих виникає підвищена дратівливість, порушується увагу, поступово знижується інтелект. При обстеженні на цій стадії в одних випадках не виявляється будь-якої неврологічної симптоматики, в інших - визначається вже упо-мянутий симптом Аргайла-Робертсона, розлади координації, Агрофена зорових нервів і туговухість, виникають епіпріпадкі. У міру прогресування сифілісу мозку виникають психотичні епізоди (марення, галюцинації), прогресує зниження пам'яті та інтелекту, що переходять в глибоке недоумство.

При МРТ у цих хворих виявляється лобова і скронева атро-фія. Гуми нервової системи проявляються як об'ємний процес.

Діагностика сифілісу мозку

Діагноз нейросифилис встановлюється на підставі:

  • клінічних даних,
  • позитивного сироваткового тесту на бліду спірохету;
  • позитивного серологічного тесту на бліду спірохету в лікворі.

Лікування сифілісу мозку

Бліда спірохета (збудник сифілісу) чутлива до пеніцилінів. Для лікування нейросифилиса застосовуються антибіотики пе-ніціллінового ряду в високих дозах.

Приблизний курс лікування: пеніциліну в натрієва сіль стерильний-ва в дозі 4-5 млн МО внутрішньовенно крапельно в 100 мл 5% глюкози б раз в день, 14 днів.

Схожі статті