↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
Літ. Гаркаві A. Іст. довідка про синагогах та євр. молитов. будинках в Росії. "Схід", 1894, (No 3); Ранович А. Б. Нарис історії древнеевр. релігії, М. 1937; Бєлєнький М. С. Іудаїзм, М. 1966.
М. С. Біленький. Москва.
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
в іудаїзмі молитов. будинок і будинок зборів. С. в кач-ве заміни храму Соломона, разруш. в 586 до н.е. стали виникати вже в громадах вавилонських вигнанців, потім в Палестині і в елліністіч.-іуд. діаспорі (про що свідоцтво. написи починаючи з 3 ст. до н.е.). С. служили для молитви, читання рукописів, для навчань. цілей і ін. потреб громади. У той же час принесення жертв залишалося исключ. прерогативою храму. Изуч. археологами С. (3 - 7 ст. н.е.) мають два поверхи (верхній предназнач. для жінок) і в плані нагадуючи. базиліки. У центрі приміщ. шафа святості зі сувоями Тори (П'ятикнижжя), що символізує. всюдисущість Бога. Порівнюючи. (3 - 4 ст.) Вхідний фасад був орієнтир. на Єрусалим (С. в Капернаумі), потім (4 - 7 ст.) так була орієнтир. апсида з шафою святості. Капітелі, фризи і ін. Частини будівлі були багато украш. рельєфами (язичіє. і іуд. символи). На мозаїчний. підлогах изображ. сцени зі Старого завіту. Єдностей. в своєму роді явл. настінні розписи С. в Дура-Европос (244/245 - 256 н.е.). Як персоніф. символ Старого завіту, С. в образі жінки, перемагаючи. церквою Нового завіту, поява. в позов-ве лише з 9 ст. (Різьблення по слонової кістки, портальна скульптура 12 ст.).
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
(Грец. Synagoge - збори), в іудаїзмі - молитовний будинок і будинок зборів. С. в якості заміни храму Соломона, разруш. в 586 до н. е. стали виникати вже в громадах вавилонських вигнанців, потім в Палестині і в елліністичних-іудейської діаспори (про що свідчать написи починаючи з 3 ст. до н. е.). С. служили для молитви, читання рукописів, для навчальних цілей та інших потреб громади. У той же час принесення жертв залишалося виключно прерогативою храму. Изуч. археологами С. (3-7 ст. н. е.) мають два поверхи (верхній призначався для жінок) і в плані нагадують базиліки. У центрі містився шафа святості зі сувоями Тори (П'ятикнижжя), що символізує всюдисущість Бога. Спочатку (3-4 ст.) Вхідний фасад був орієнтований на Єрусалим (С. в Капернаумі), потім (4-7 ст.) Так була орієнтована апсида з шафою святості. Капітелі, фризи і інші частини будівлі були багато прикрашені рельєфами (язичіє. І іудейські символи). На музичних підлогах зображувалися сцени зі Старого завіту. Єдностей, в своєму роді є настінні розписи С. в Дура-Европос (244 / 245-256 н. Е.). Як персоніфікований символ Старого завіту, С. в образі жінки, перемагаючи. церквою Нового завіту (Ecclesia), з'являється в мистецтві лише з 9 ст. (Різьблення по слонової кістки, портальна скульптура 12 ст.).
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
громада або збори євреїв даної місцевості (Ін 9.22; 12.42; Деян 9.2), а також будівля, в якому вони збиралися для читання Святого Письма, молитов і деяких обрядів. Загальноприйнято вважати, що синагоги з'явилися під час вавилонського полону, але деякі вважають, що вони були у ізраїльського народу і раніше (Пс 73.8; 106.32; Деян 15.21). За часів Христа синагоги були в багатьох місцях і поза Палестини: в Дамаску (Дії 9.2), в Саламіні (Дії 13.5), в Антіохії (Дії 13.14), в Солуні (Дії 17.1), в Веріе (Дії 17.10), в Афінах ( Дії 17.17), в Коринті (Дії 18.4), в Ефесі (Дії 18.19; 19.8).
Будівля синагоги завжди влаштовувалося так, щоб головна стіна, у якій містилися кафедра і ящик з книгами Святого Письма, була звернена до Єрусалиму. Таким чином виходило, що всі ті, хто слухає виявлялися зверненими особами в тому ж напрямку. Під час богослужбового зборів жінки в головну частину залу не допускалися, але містилися за перегородкою або на балконі. Кожен іудей міг в зборах виступити для молитви, читання Святого Письма і проповіді. Цим положенням часто користувався Господь у Своєму земному служінні (Лк 4.16-21; 13.10-13), а також і Його апостоли (Дії 13.15; 14.1; 17.1-3; 18.26). Під час молитви всі вставали і закінчували її гучним вигуком: «Амінь». У приміщеннях синагог проводилися: обрізання, зцілення, оголошувалися покарання і відлучення. Поряд з синагогами існували, мабуть, ще якісь спеціальні молитовні будинки (Дії 16.13), які влаштовувалися у проточної води, в якій євреї робили обмивання перед молитвою. (Див. Відлучення, річка)
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
Мф 12: 9). Немає позитивних доказів, що до полону вавилонського існували певні народні збори для Богослужіння, або зборів для громадських релігійних настанов. Після ж полону подібні зібрання стали загальними і були названі синагогами. Спочатку, ймовірно. Іудеї збиралися в приватних будинках або на відкритому повітрі. За переказами в Єрусалимі перш підкорення оного Римлянами було не менше 480 подібних будівель. Звичайно, в цьому є перебільшення, але все таки загальна цифра видається досить правдоподібно. Будувати синагоги вважалося справою благочестивим і добродійним (Лк 7: 5). Синагоги можна було влаштувати у всякому місці, де тільки знаходилося достатню кількість справжніх шанувальників євреї. Існувало деяку схожість між пристроєм цих синагог і пристроєм храму. У центральній будівлі, званому храмом, містився шафа або ящик, де зберігалися сувої Мойсеєвого Закону, що пропонувався для читання народу. Серед синагоги височів низький аналой або кафедра. Деякі з місць для сидіння були вище інших і призначалися для старійшин. В Євангелії від Матвія (23: 6) вони називаються лавки. Кожна синагога мала своїх особливих служителів. Собор, якому належало вище керівництво синагоги, складалося з найстаріших або людей похилого віку та впливових осіб. Голова цієї ради називався правителем або начальником синагоги (Мк 5:22, Дії 13:15). Начальники синагоги мали владу відлучати і піддавати бичуванню порушників закону (Мф 10:17 Ін 16: 2). Вигнання з синагоги вважалося покаранням, якого Іудеї боялися навіть більше, ніж самого бичування. Як здається, в синагогах розбиралися також і різні судові справи. Бичування вироблялося в синагогах по розпорядженню трибуналу якихось призначеною особою.
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
СИНАГОГА (Бейт Кнесет)
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓