Згідно статистичних даних, синдром Маллорі - Вейса є причиною близько 10% всіх кровотеч шлунково - кишкового тракту. Найчастіше даний синдром виникає у осіб чоловічої статі віку 45 - 65 років, які схильні до зловживання алкоголем
Синдром Маллорі - Вейса причини виникнення
У більшості випадків даний синдром виникає внаслідок підвищення тиску в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (шлунково - кишкового тракту), що призводить до розриву слизової оболонки шлунково - кишкового переходу. До причин підвищення тиску відносять: гикавку, кашель, блювоту (виникає внаслідок переїдання, вживання надмірної кількості алкоголю, при холециститі, панкреатиті, вагітності та ін.), Серцево - легеневу реанімацію, діафрагмальні грижі, пошкодження стравоходу при проведенні фіброезофагогастродуоденоскопіі, тупі травми живота ( ДТП, падіння з висоти, удар в область живота)
Синдром Маллорі - Вейса симптоми
Клінічно даний синдром проявляється наявністю в блювотних масах фрагментів крові (частіше зі згустками). При цьому кров під час спостерігаються перших нападів блювоти може повністю бути відсутнім, так як проявляється тільки після розриву слизової оболонки. У хворих крім блювоти з домішкою крові можуть бути присутніми больові відчуття в області живота і стілець чорного кольору.
Діагноз встановлюється грунтуючись на результатах отриманих при проведенні ендоскопічного дослідження. Також при проведенні ендоскопії одночасно проводяться заходи щодо локалізації та зупинці кровотечі
Синдром Маллорі - Вейса лікування
Під час проведення фіброезофагогастродуоденоскопіі, в разі виявлення кровоточить розриву слизової оболонки стравоходу, в першу чергу робляться спроби зупинити дане кровотеча ендоскопічно, для чого використовується: аргоно - плазмова коагуляція, обколювання місце кровотечі адреналіном, електрокоагуляція, кліпування судин, лігування судин, введення склеразантов.
При синдромі Маллорі - Вейса також використовується консервативна терапія, яка спрямована на відновлення об'єму циркулюючої крові. Для цих цілей застосовують різні колоїдні (Аміноплазмаль, альбумін і ін.) І кристалоїдні (5% глюкоза, розчин Рінгера та ін.) Розчини. У разі досить важкої крововтрати застосовується гемотрансфузия (свіжозаморожена плазма, еритроцитарна маса). При позивах на блювоту (при блювоті) застосовують церукал (метоклопрамід). Для зупинки кровотечі використовується зонд Блекмора. Також для зупинки кровотечі застосовується хлористий кальцій, октреатід, амінокапронова кислота, етамзілат натрію.
Хірургічне лікування синдрому Маллорі - Вейса застосовується лише в тому випадку, якщо не було досягнуто бажаних результатів при проведенні ендоскопічних методів лікування і консервативної терапії. Даний метод лікування полягає в проведенні гастротомии і прошивці кровоточивих судин.
Прогноз подальшого життя при синдромі Маллорі - Вейса цілком сприятливий. У переважній більшості випадків кровотеча зупинити вдається.