Етапи масового У VII ст. із заходу (з верхів'їв Вісли, Одера, Ельби) і розселення слов'ян півдня (від Дунаю і з Середнього Подніпров'я) в лісовий край рушили слов'яни, пригнічені родичами або іншими народами.
Колонізація слов'янами земель Східно-Європейської рівнини вирощуючи-нулась на 500 років і йшла нерівномірно.
Спочатку східні слов'яни заселили території, що простягнулися з се-віра на південь вздовж великого торгового шляху «із варяг у греки» 1. У IX-XI ст. цей шлях грав величезну роль для зв'язків Західної Європи з Візантією і країнами Сходу.
1 Шлях починався у фінського затоки, далі йшли Нева і Ладозьке озеро, далі Волхов, лову, Дніпро і Чорне море. Шлях налічував 3 тис. Км. Особливо складними його ділянки-ми були волоки - місця вододілу північних і південних річок. Північні річки течуть на північ, а південні на південь, тому водної зв'язку між ними немає, мандрівникам доводилося ви-тасківать кораблі на сушу і на спеціальних колесах або колодах волочити 20-30 км. Чи не ме-неї небезпечним був район порогів в нижній течії Дніпра. Деякі пороги доводилося «обходити» по суші, інші були дуже небезпечні і вимагали від пливуть на судах майстерн-ва і сміливості, крім того торговців чекали біля порогів шукачі військової здобичі - ко-човник.
Потім слов'янські переселенці рушили на схід, захід і південний захід.
За часів Київської Русі і давньоруських князівств (IX - початок XIII ст.) Слов'янські переселенці міцно влаштувалися в Верхньому ПОВОЛ-жье, дійшли на півночі до Льодовитого океану, а на північному сході - до Ура-ла. освоїли землі на південно-західному порубіжжі з Польщею і Угорщиною, ас-сіміліровалі на заході балтів - ятвягів, впевнено розширювали свої вла-дення в землі естів на захід від Чудського озера.
Особливості слов'янської колонізації
1. На відміну від німецьких військових, які завоювали в ході Великого переселення народів землі Римської імпе-рії, сприятливі за природними особливостями, котрі володіли до того ж розвиненим господарським, громадським, політи-ного і культурним античним досвідом, східні слов'яни потрапили на території з суворим кліматом і без будь-яких досягнень цивилиза-ції. В результаті східнослов'янський світ розвивався повільніше, ніж народи Західної Європи.
2. Щільність населення і рівень розвитку територій, колонізуемих
східними слов'янами, були різними. В районі північних озер, в Волго
Оксько межиріччі населення відрізнялося меншою щільністю, по срав--
рівняно з південними районами. Більш багаті і розвинені з точки зору хо--
дарства і суспільних відносин райони розташовувалися теж на півдні в
Подніпров'ї. Таке положення зберігалося до XII-XIII ст. З II полові--
ни XI ст. жителі південних областей Русі, йдучи від навал степовиків,
зробили північно-східні і південно-західні окраїни східнослов'янського
світу розвиненими і заселеними.
3. Східно колонізація носила мирний характер, посколь--
ку незайнятих територій було вдосталь і вистачало всім - і корінному на-
селищу, і прибульцям.
4. Слов'яни, що прийшли з районів з більш сприятливими умовами, були численним і розвиненим народом в порівнянні з місцевими жителями. Переселенці поступово обклали даниною багатьох своїх сусідів. Данина слов'янам платила чудь, так слов'яни називали населення у північ-них озер (Чудського, Ладозького і т.д.). Залежно виявилися угро-фінські племена півночі, північного сходу і сходу.
5. При цьому одні племена зберігали самобутність, інші злилися з
прибульцями. Наприклад, деякі угро-фіни і балти перейняли у сла--
вян мову і звичаї. Те ж відбулося і з іраномовних населенням в
Подніпров'ї. Вчені називають подібне поглинання одним народом
іншого асиміляцією.
6. Йшов також процес культурних запозичень. Живучи поруч, слов'яни та їхні сусіди переймали один у одного господарські навички, окремі звичаї, назви місцевостей, річок і озер. Слов'яни познайомили фіно-угрів з більш досконалими землеробськими прийомами, а самі заімст-вовали місцеві промислові навички. Багато назви місцевостей, річок і озер прийшли в слов'янську мову ззовні. Наприклад, Москва, Протва, Ока - це угро-фінські слова, а Дон, Дніпро, Дністер - північноіранської.