смола ж. укр. смола, блр. смола, ін-рос. сербск.-цслав. смола ἄσφαλτος, болг. смола (Младенов 594), сербохорв. смола "смола", словен. smóla, чеськ. smola, smůla, Слвц. smola, польск. smоɫа, ст.-калюж. smоɫа, н.-калюж. smóɫa, полабо. smǘlа "смола, пекло, піч". Др. щабель чергування голосних: Смаль (див.).
Родинно лтш. smel̨i мн. "Смолисті поліна", лит. smėlа "тліє", smelà "смола", smilkti, smilkstù "злегка диміти", smilkýti, smilkaũ "палити пахощами", нж.-ньому. smelen "горіти довго і димно", середньовічної англ. smolder "дим"; см. Ендзелін, СБЕ 194; KZ 52, 119; М.-Е. 3, 357; Младенов, там же; Петерсон, ArArmStud. 135; Потебня, РФВ 4, 205; Коржінек, LF 61, 44. Звідси проведений ін-рос. гідронім Смольного, звідки назва міста Смоленськ, ін-рос. Смольньск', др.-скандію. Smalenskja (Шварц, AfslPh 41, 131). Згідно Погодіну (Мél. Belić 83), названий так тому, що там смолили суду. Літ. smalà "смола, вар", вост.-лтш. smala - то ж запозичує. з слав. (М.-Е. 3, 953, 959).
Що таке смола. смола це, значення слова смола. походження (етимологія) смола. синоніми до смола. парадигма (форми слова) смола в інших словниках
► смола - В. Даль Тлумачний словник живої великоросійської мови
що таке смола
► смола - Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково- словотвірний
що таке смола
Лепкий, пахучий, твердне на повітрі сік, що виділяється хвойними і деякими іншими рослинами.