4. Польсько-шведська інтервенція в період «Смутного часу». 7
Список літератури…. 13
Бурхливі події XVII ст. в Росії отримали у сучасників назву Смути, або
Смутного часу. Вони представляли собою вираз глибокої кризи російської
суспільства і були громадянською війною, ускладненої втручанням з боку
Польщі та Швеції.
Смута - це обурення, повстання, заколот, крамола, загальна непокору, розбрат між владою. У російській історії цим терміном позначають період між кінцем династії Рюриковичів та початком династії Романових.
Визначити сутність такого роду подій буває дуже важко навіть після століть - настільки великі його масштаби. Не кажучи вже про те, що можна втратити спільне бачення епохи в розмаїтті подій і фактів, достатку гасел і ідейних течій, біографічних подробицях з життя неординарних людей, яких явища, подібні смутному часу, викидають на поверхню історичного перебігу подій.
Мета роботи - проаналізувати особливості Смутного часу в Росії.
1. Розглянути передумови і причини Смути.
2. Виявити загальний хід Смути і його наслідки.
Хронологічні рамки даної теми - 1605-1618 рр.
1.Прічіни і особливості кризи російської державності в кінці ХVI-початку ХVIIвв.
У 2-ій половині XVI ст. особливі обставини, зовнішні і внутрішні, сприяли посиленню кризи і зростання невдоволення. Важка Лівонська війна, яка тривала 25 років і закінчиться повною невдачею, вимагала від населення величезних жертв людьми і матеріальними засобами. Татарська навала і розгром Москви в 1571г. значно збільшили жертви і втрати. Опричнина царя Івана Грозного, потрясла і розхитана старий уклад життя і звичні відносини, посилювала загальний розлад і деморалізацію.
Є і ще один ключовий момент тієї епохи: вбивство чи нещасний випадок з царевичем Дмитром. До сих пір справжня картина тих днів; не відновлена повністю. Чи був убитий Дмитро, чи був це нещасний випадок, чи вбили самого Дмитра або кимось його підмінили, а самого його «сховали» - однозначної відповіді не було. Василь Шуйський клявся, що це був нещасний випадок, але дійсно з царевичем Дмитром. Правда, багато пізніше, він же клявся і в іншому - царевич Дмитро був чудесним чином врятований. І знову пізніше, В. Шуйський говорив, що змова проти дев'ятирічного царевича влаштував Б. Годунов, і це йому вдалося. Звідси і з'явилася грунт для всіляких самозванців, хто забажав московського трону.
Після смерті бездітного царя Федора Івановича Москва присягнула на вірність його дружині, цариці Ірині, але Ірина відмовилася від престолу і постриглася в чернецтво. Коли Москва раптом залишилася без царя, погляди всіх звернулися на правителя Бориса Годунова. Було скликано Земський собор, який одностайно обрав на царство Бориса Федоровича. Час царювання Бориса було важким і воно за жорстокістю не поступалася часу панування Івана Грозного. Загалом правлінні Борис намагався підтримувати порядок і правосуддя. Перші два роки царювання Бориса були спокійними і благополучними. Але в 1601-1603 рр. країну вразили стихійні лиха. Такого ще не бувало на Русі. Протягом цих років були неврожаї: то йшли нескінченні дощі, то вдарили ранні морози. Новий посів не зійшов, і голод став загальним. «Був же голод три роки», - журився літописець. Десятками тисяч гинули люди від недоїдання. В одній Москві було підібрано до 127 тис. Трупів. Цар розпорядився відкрити государское житниці і безкоштовно видавати хліб. Хліба все одно не вистачало. Багато з багатих людей в цей час відпускають на волю свою челядь, щоб не годувати її, і це збільшує натовпу бездомних і голодних. З відпущених або втікачів утворювалися зграї розбійників. Лиха народу досягли вищої точки. Багато тоді йшли на околиці держави, надходили в козачі громади. У такій обстановці спорожніли багато міст і сіл, були занедбані ріллі і луки. Династія перервалася, і держава опинилася "нічиїм", земля розгубилася і прийшла до бродіння. Вищий шар московського населення, боярство, економічно ослаблене і морально приниження політикою Грозного, початок смуту боротьбою за владу в країні, яка стала "безгосударственной".
В цей час в Польщі проти царя Бориса виступив молодий чоловік, який назвав
3. Громадянська війна. ЛжедмітрійII.