Спадкування будинку за заповітом декількома спадкоємцями
Добридень! Моя рідна тітка, у якої немає дітей, написала заповіт на свій будинок на мене і ще одного рідного племінника. Тепер їй хтось сказав, що для того, щоб ми могли потім вступити в спадок цей будинок зараз потрібно переписати на когось із нас.
Інакше її заповіт не матиме ніякої сили. Чи так це? Відповідь: Шановна Ларисо! Будинок залишиться тому, кого Ваша тітка запише спадкоємцями в заповіті.
Якщо заповіт оформлено як слід, в нотаріуса або особи, яка виконує такі повноваження - ЗАРАЗ вже нічого більше робити не нужно.Перепісать будинок зараз - означає вже в цей момент передати у власність, за життя, а не після смерті. Це вже не успадкування в юридичному поніманіі.Удачі Вам.
Порядок оформлення документів при спадкуванні будинку і ділянки
Порядок оформлення документів і терміни вступу в спадкування, права спадкування будинку чітко визначені в законодавстві. Однак коли реально складається ситуація, пов'язана з оформленням всіх необхідних документів, громадянин, який має право на спадкування, виявляється в ситуації психологічного стресу, що може знизити ефективність його поведінки. А грамотне чітке дотримання норм законодавства в цьому випадку є обов'язковою вимогою для вступу в спадщину. Щоб всі дії, передбачені процедурою вступу у спадок, здійснювалися грамотно і в належні терміни, слід розібратися в основних поняттях спадкового права і усвідомити порядок спадкування, передбачений законодавством.
Хто має право успадковувати будинок
Спадкування являє собою процедуру, в результаті якої спадкоємець отримує речі та інше майно, яке перебувало у власності спадкодавця на той день, коли він пішов з життя. Спадкування будинку можливо громадянами, які в день, коли спадщина відкривається, є живими. Також спадкоємцем будинку може бути і дитина, який був зачатий в той час, коли спадкодавець був живим, і що народився живим, після того, як спадщина була відкрито.
Спадкування за законом і за заповітом: особливості та відмінність
Законодавство передбачає тільки 2 варіанти спадкування будинку і земельної ділянки. Перехід майна може бути здійснений тільки за законом і за заповітом:
Спадкування будинку за заповітом
Скласти такий документ допускається тільки в разі, якщо його становить дієздатний громадянин. У тому випадку, якщо громадянин визнаний недієздатним, навіть частково, складений ним заповіт не може розглядатися в якості законного документа.
Може виникнути і така ситуація, коли заповіт було складено в той час, коли спадкодавець був повністю дієздатним, а згодом, коли його дієздатність була втрачена, вирішив змінити текст заповіту. У цьому випадку дії спадкодавця зі зміни первинного тексту заповіту визнаються незаконними, а складена заява може бути оскаржене. Для цього треба подати заяву в суд. Важливий момент, який слід обов'язково враховувати, - дієздатний громадянин у будь-який час має законне право змінити заповіт, а може і скасувати його.
Спадкування будинку по закону
Порядок спадкування за заповітом і за законом має характерні відмінності. Якщо при спадкуванні за заповітом обов'язково враховується волевиявлення спадкодавця і його законні обмеження, то спадкування будинку без заповіту, тобто за законом, враховують в першу чергу інтересами найближчих родичів. При спадкуванні за законом існує особливий порядок, за яким родичі повинні вступити в права спадкування.
Такий вид спадкування реалізується, якщо заповіт:
Спадкування недобудованого будинку: оформлення прийняття спадщини з «недостроем»
Щоб оформити успадкування недобудованого будинку, необхідно провести всі дії, які дозволять в законному порядку стати спадкоємцем земельної ділянки, на якому була проведена частина робіт зі зведення будинку. А потім завершити будівництво будинку і оформити на нього права власності. Для оформлення потрібні наступна документація:
Оформлення прав власності може в даному випадку може бути тільки щодо об'єкта нерухомості, тобто об'єкт повинен бути пов'язаним із землею і має бути доведено, що перенести його на інше місце не можна. Крім того, необхідно, щоб основні етапи, пов'язані з будівництвом будинку були вже завершені.
Які документи потрібні для наслідування будинку
Спадкування приватного будинку передбачає проведення наступних дій:
-
свідоцтво, яке засвідчує кончину спадкодавця, документи про те, що претендент (и) на спадщину є родичами спадкодавця, заповіт (якщо воно є в наявності), документи, що доводять права спадкодавця на будинок, виписка на підставі запису в будинкової книги про те, що спадкодавець проживав в цьому будинку, свідоцтво про шлюб, в якому перебував спадкодавець, кадастровий паспорт ділянки. де розташований будинок, техпаспорт на будинок, в якому вказана вартість будинку, довідку, яка свідчить, що справа про спадкування відкрито.
Таким чином, щоб вступити у спадок на будинок необхідно звернутися до нотаріуса в термін, що становить 6 місяців після встановлення факту смерті спадкодавця. Отримане у нотаріуса свідоцтво про спадщину на будинок слід надати в реєстраційний центр і отримати свідоцтво про те, що будинок став власністю спадкоємця.
Спадщину за заповітом
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Воно здійснюється особисто. Складання заповіту через представника не допускається.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. Однак він не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Так, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає силу. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати в майбутньому. Він має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ. Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.
Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правам майнового права або речі, входить або не входить до складу спадщини.
На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім'ї, якщо в заповіті не зазначено інше.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише в межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.
Заповідач може також зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, або зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.
Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).
Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.
Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також в разі відсутності умов, визначених у заповіті. Під призначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа.
Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Він повинен бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами.
Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Він також може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно.
Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в запечатаному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.
Якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Заповіт особи. що знаходиться на лікуванні в лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для людей похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для людей похилого віку та інвалідів.
Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.
Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.
Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Заповіт особи, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, може бути посвідчений начальником місця позбавлення волі.
Заповіт особи, в ув'язненні, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт і скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в тій частині, в якій він йому суперечить.
Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Заповідач також має право в будь-який час внести до заповіту зміни.
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.