Попередньо знаходимо середнєарифметичну:
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-b6c2229f.png)
Потім визначаємо розмах варіації R = 20 - 10 = 10 руб. і среднелінейное відхилення:
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-fcbd69c4.png)
Следоваельно, коливання ряду складе:
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-bff8c14b.png)
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-5ecd93ef.png)
3. Дисперсія
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-d8928451.png)
Потім визначаємо дисперсію
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-d64feea7.png)
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-604881e2.png)
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-313049e8.png)
Звідси, коливання ряду складе:
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-60a15ec2.png)
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-a5a83bec.png)
Розмах варіації, среднелінейное відхилення, дисперсія і середньоквадратичне відхилення є абсолютною мірою коливання ознаки. Вони не дозволяють порівнювати коливання декількох ознак. Для такого порівняння застосовуються коефіцієнт осциляції VR. лінійний коефіцієнт варіації
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-356bef67.png)
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-27bd6fab.png)
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-bfc42e5e.png)
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-d51917b5.png)
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-2125fc03.png)
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-d6cf3a68.png)
![Стат_лекція 07 (варіації среднелінейное відхилення) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-7925fe62.png)
![Стат_лекція 07 (коливання ряду складе) Стат_лекція 07](https://images-on-off.com/images/122/stat-lektsiya07-7ad27a47.png)
Способи відліку від нуля і моментів є спрощеними способами обчислення дисперсії. Суть методу «від нуля» в тому, що дисперсія обчислюється не від середньої арифметичної, а від одного з значень ознаки, прийнятого за «0», як правило, розташованого в середині варіаційного ряду. Потім знаходиться помилка, на величину якої знайдена дисперсія відрізняється від дисперсії, обчисленої від середньоарифметичної. Помилка визначається як квадрат різниці між середньоарифметичної і тим значенням ознаки, від якого обчислюється дисперсія - хо.
Дисперсія за способом «від нуля» визначається за формулами: