В останні роки значно зріс інтерес педагогів до використання системного підходу в навчанні і вихованні дітей, в управлінні життєдіяльністю освітнього закладу в цілому і дитячого колективу зокрема. Застосування системного підходу позво-ляет зробити педагогічний процес більш цілеспрямованим, керованим і, найважливіше, ефективним. Побудова виховної системи в структурному підрозділі навчального закладу є не тільки суб'єктивним бажанням класного керівника, а й об'єктивної необ-ходимостью.
Виховна система групи як педагогічне явище
В останні роки значно зріс інтерес педагогів до використання системного підходу в навчанні і вихованні дітей, в управлінні життєдіяльністю освітнього закладу в цілому і дитячого колективу зокрема. Застосування системного підходу дозволяє зробити педагогічний процес більш цілеспрямованим, керованим і, найважливіше, ефективним. Побудова виховної системи в структурному підрозділі навчального закладу є не тільки суб'єктивним бажанням класного керівника, а й об'єктивною необхідністю. Для обґрунтування педагогічної доцільності створення виховної системи групи можна навести такі аргументи:
- дитина, будучи складною цілісною системою, повинен розвиватися в умовах цілісного інтегрованого виховного процесу, в якому всі компоненти максимально взаємопов'язані;
- виховна система групи - це сприятливе середовище життєдіяльності та розвитку дитини, ефективно сприяє його особистісному зростанню;
- системний підхід дозволяє класному керівнику раціонально розподілити свої зусилля при організації виховного процесу в групі;
- в процесі побудови виховної системи формується «обличчя» групи, його неповторний вигляд, що має важливе значення в розвитку індивідуальності членів групового співтовариства;
- виховна система групи дозволяє розширити діапазон педагогічного впливу на дітей і процес їх розвитку.
Усвідомлення можливостей і перевага системного побудови практики виховання учнів стимулює бажання педагогів застосовувати системний підхід у виховній діяльності. Однак слід зауважити, що створити виховну систему групи нелегко. Щоб системно мислити і діяти, треба, в першу чергу, мати чіткі уявлення про сутність виховної системи, її структуру та основні компоненти.
Виховна система групи - це комплекс взаємодіючих компонентів, взаємозв'язок і інтеграція яких зумовлює формування сприятливих умов для життєдіяльності та розвитку членів групи.
Розглянемо кожен з перелічених компонентів.
Перший компонент - індивідно-груповий, який представляє собою співтовариство дітей і дорослих, об'єднаних спільною життєдіяльністю в рамках навчальної групи. Він складається з декількох елементів:
- класного керівника;
- студентів;
- батьків;
- педагогів та інших дорослих, які беруть участь у виховному процесі і життєдіяльності групи.
Індивідно-груповий компонент має виняткову важливість. По-перше, саме члени групового співтовариства (педагоги, учні, батьки), володіючи суб'єктними повноваженнями, вирішують, яку виховну систему створювати, як її моделювати і будувати, яким чином система повинна функціонувати і т.д. По-друге, основне призначення виховної системи полягає в сприянні розвитку особистості кожного учня в групі і формування цілісного колективу.
Головну роль в побудові і функціонуванні виховної системи групи грає класний керівник. Ціннісні орієнтації класного керівника, його педагогічні погляди і позиція, інтереси і захоплення є одними з найбільш істотних системоутворюючих чинників.
Дуже часто нам доводилося помічати: якщо основу особистості класного керівника складають духовно-моральні цінності, то такі ж орієнтири переважають в групі; якщо вчитель займає активну позицію, то і студенти відрізняються активністю і самостійністю; якщо педагог захоплюється вивченням і реалізацією толерантних відносин всередині колективу, то і в групі системоутворюючим видом діяльності стають комунікативні зв'язки. Не випадково при зміні класного керівника значних змін зазнає виховна система групи.
Відповідаючи за успішність проектування навчально-виховного процесу в групі, класний керівник виявляється самим зацікавленим особою в побудові ефективної виховної системи.
Найважливішою складовою індивідно-групового компонента, та й виховної системи в цілому, є студенти. З одного боку, вони повноправні суб'єкти свого розвитку, життєдіяльності групи, створення виховної системи, а з іншого - об'єкти навмисно сфокусованого і мимовільного впливу спільної діяльності, спілкування і відносин. Своєрідність виховної системи багато в чому обумовлено індивідуальними і груповими особливостями учнів. Класному керівнику необхідно побачити і зрозуміти специфічні риси студентів, визначити рівень розвитку колективу, сформованості в ньому міжособистісних відносин і спільної діяльності, щоб потім постаратися обрати оптимальні форми і способи побудови виховної системи. Іншими словами, неможливо копіювати виховну систему інших груп, необхідно творчо її створювати після ретельного вивчення інтересів і потреб учнів.
Хочеться відзначити деяку ступінь зацікавленості батьків по відношенню до своїх дітей. Хотілося б, щоб батьки брали активну участь у формуванні особистості дитини. Отже, батьки не повинні залишитися поза рамками процесу моделювання та функціонування виховної системи. «Чужими» не можуть бути і педагоги, які працюють в цьому групі. «Жоден вихователь, - на думку А.С. Макаренко, - не має права діяти самостійно, на власний ризик і на свою власну відповідальність. Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не з'єднані колектив і колектив не має єдиного плану роботи, єдиного тону, єдиного точного підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процесу ».
Другий компонент виховної системи - ціннісно-орієнтаційний, який являє собою сукупність наступних елементів:
- ключова ідея задуму системи;
- мета і завдання виховання;
- перспективи життєдіяльності групи;
- принципи побудови виховної системи та життєдіяльності групи.
Цей компонент називають ціннісно-смисловим ядром системи.
У виховному просторі групи існує широкий спектр індивідуальних і групових цінностей. Одні цінності відіграють важливу регулятивну роль в побудові спільної діяльності і спілкування, інші - мають другорядне значення для членів спільноти і служать лише фоном їх життєдіяльності, а треті - взагалі не помічають і як би зовсім не існують. Йдеться про пріоритет тих чи інших цінностей у виховній системі. Саме пріоритет цінностей, а не їх палітра робить вирішальний вплив на вибір цільових орієнтирів, встановлення норм поведінки і спілкування, формування індивідуальних ціннісних орієнтацій учасників виховного процесу.
Третій компонент виховної системи групи функціонально-діяльнісний, який складається з таких елементів, як:
- системоутворюючий вид діяльності, форми і методи організації спільної діяльності і спілкування;
- основні функції виховної системи;
- педагогічне забезпечення життєдіяльності групи.
Цей компонент виконує роль головного системоутворюючого фактора, що забезпечує впорядкованість і цілісність виховної системи, функціонування і розвиток її основних функцій і зв'язків.
Найбільш популярними варіантами реалізації даного підходу є:
- систематизація виховних справ і заходів за напрямками, пов'язаних з розвитком таких потенціалів особистості дитини, як пізнавальний, ціннісний (моральний), комунікативний, естетичний.
В даний час виділяють декілька провідних функцій класного керівника:
Не настільки важливо точно виділити головну функцію класного керівника. Важливо, щоб діти відчували доброзичливий настрій до них з боку педагога, зацікавленість його в спільну діяльність, тоді складаються довірчі відносини, які ведуть до конструктивної спільної діяльності.
Четвертий компонент виховної системи групи - просторово-часової. Він складається з таких елементів, як:
- емоційно-психологічна, духовно-моральна і предметно-матеріальне середовище життєдіяльності і розвитку учнів;
- зв'язки і відносини групи з іншими групами;
- місце і роль групи в виховному просторі освітнього закладу;
- етапи розвитку виховної системи.
Однак це не означає, що виховна система групи повинна бути закритою системою з максимально обмеженими зовнішніми зв'язками і відносинами. Зовсім не так - лише відкритість системи дозволяє їй ефективно діяти і інтенсивно розвиватися. Невиправдане обмеження зовнішніх зв'язків виховної системи веде до кризових явищ у функціонуванні та розвитку системного утворення.
П'ятий компонент виховної системи групи - діагностично-результативний. що включає в себе наступні елементи:
- критерії ефективності виховної системи;
- методи і прийоми вивчення результативності виховної системи.
У нашому технікумі розроблена ціла система визначення результативності виховної роботи.
Таким чином, мною названі і охарактеризовані основні компоненти виховної системи групи. Наявність у класного керівника уявлень про сутність і будову виховної системи дозволяє йому більш усвідомлено і впевнено приступити до діяльності з моделювання та побудови системи виховання учнів групи.