Стягнення комунальних платежів в порядку регресу, хабаровськ

Хабаровський районний суд Хабаровського краю в складі:

одноосібно судді Акімцова О.Ю.

при секретарі Мохової Г.В.

позивача: ОСОБА_1, - особа встановлена,

відповідача: ФІО3, - особа встановлена,

відповідача: ОСОБА_2, - особа встановлена,

представника відповідача: ФІО4 допустили до участі в справі за клопотанням відповідача, - особа встановлена;

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФІО3, ОСОБА_2, про стягнення збитків, по оплаті за житлове приміщення, судових витрат,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ФІО3, ОСОБА_2 про стягнення збитків з оплати за житлове приміщення, відшкодування витрат по сплаті державного мита, оплати послуг представника.

Свої позовні вимоги мотивував наступним.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позицію свого довірителя, просила відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог.

Вислухавши позивача, відповідачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У вищезгаданій квартирі зареєстровано 2 людини, - ОСОБА_1, а так само ФІО3, що не було оскаржено сторонами в ході судового засідання.

Відповідно до ст. 309 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів.

1) плату за користування житловим приміщенням (плата за наймання);

3) плату за комунальні послуги.

В силу ч.1 ст. 20 ГК РФ місцем проживання визнається місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

Згідно ст. 3 ФЗ «Про право громадян РФ на свободу пересування, вибір місця перебування і проживання в межах РФ» з метою забезпечення необхідних умов для реалізації громадянином Російської Федерації його прав і свобод, а також виконання ним обов'язків перед іншими громадянами, державою і суспільством вводиться реєстраційний облік громадян Російської Федерації за місцем перебування та за місцем проживання в межах Російської Федерації. Громадяни Російської Федерації зобов'язані реєструватися за місцем перебування та за місцем проживання в межах Російської Федерації. Реєстрація або відсутність такої не можуть служити підставою обмеження або умовою реалізації прав і свобод громадян, передбачених Конституцією Російської Федерації, законами Російської Федерації, Конституціями і законами республік у складі Російської Федерації.

На підставі ч.11 ст.155 Житлового кодексу Російської Федерації, невикористання власниками, наймачами і іншими особами приміщень не є підставою невнесення плати за житлове приміщення і комунальні послуги. При тимчасовій відсутності громадян внесення плати за окремі види комунальних послуг, що розраховується виходячи з нормативів споживання, здійснюється з урахуванням перерахунку платежів за період тимчасової відсутності громадян у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, житлово-експлуатаційні організації зобов'язані зробити перерахунок по оплаті комунальних послуг, але тільки на підставі документів, що підтверджують відсутність мешканців. Такими документами є належним чином оформлені посвідчення про відрядження, довідки органів охорони здоров'я, відмітка про проживання в іншій місцевості, довідка з садівничого або дачного товариства тощо

Згідно положень ч.2 ст. 156, ч. 1 ст. 157 ЖК РФ, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з обсягу споживаних комунальних послуг, визначається за показниками приладів обліку.

Відповідно до п.п. 2,7 «Правил встановлення і визначення нормативів споживання комунальних послуг», встановлено, що тільки при відсутності в житловому приміщенні приладів обліку, нарахування проводиться за нормативом споживання комунальної послугою. Якщо ви вибрали одиницю вимірювання нормативів споживання комунальних послуг використовуються наступні показники щодо холодного водопостачання в житлових приміщеннях - куб. метр на 1 людину; щодо гарячого водопостачання в житлових приміщеннях - куб. метр на 1 людину; щодо водовідведення в житлових приміщеннях - куб. метр на 1 людину; щодо газопостачання для приготування їжі і (або) підігріву води в житлових приміщеннях - куб. метр на 1 людину (для природного газу) або кілограм на 1 людину (для зрідженого вуглеводневого газу); щодо електропостачання: в житлових приміщеннях - на 1 людину; щодо опалення в житлових приміщеннях - Гкал на 1 кв. метр загальної площі всіх приміщень в багатоквартирному будинку або житлового будинку

Позивачем у справі, дані пояснення, що підтверджують факт внесення комунальних платежів за весь період саме їм, доказів зворотного відповідачами суду не представлено.

На підставі поданих позивачем в матеріали справи платіжних квитанцій, сума нарахованих та сплачених комунальних платежів за період з ДД.ММ.РРРР по ДД.ММ.РРРР, склалася з:

- вартості наданих послуг за холодне водопостачання - 17 733, 37 руб.

- вартості наданих послуг за водовідведення (каналізацію) - 9 837, 77 руб.

- вартості наданих послуг за електропостачання - 17 993, 25 руб.

- вартості наданих послуг за колективну антену посилання - 1 506, 28 руб.

- вартості наданих послуг за вивезення сміття - 3 241, 38 руб.

- вартості наданих послуг за капітальний ремонт - 6 620, 44 руб.

- вартості наданих послуг з опалення (теплової енергії), - 65 392, 88 грн .;

Разом на загальну суму 149 562, 97 руб.

Розрахунок представлений позивачем по наданим і оплаченим їм послуг на загальну суму 172 297, 00 руб. по 1/3 частини якої (57 432, 33 руб.) і просив стягнути позивач з відповідачів не підлягає повною мірою прийняттю судом, оскільки він частково підтверджений платіжними документами, а саме доказами несення таких витрат позивачем в заявленому їм обсязі.

Відповідно до ст. 210 ГК РФ, власник несе тягар утримання належного йому майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_2 підлягають покладання 1/3 частини витрат понесених позивачем в частині оплати комунальних послуг у вигляді опалення, а саме в розмірі 21 797, 63 руб. (65 392, 88 руб. Оплачених позивачем за позовної період. 3 чоловік (2 зареєстрованих особи + 1 власник), а так само в частині оплати утримання та ремонту житла, капітального ремонту, а саме в розмірі 11 286, 01 руб. (33 858, 04 руб. оплачених позивачем за позовної період. 3 чоловік (2 зареєстрованих особи + 1 власник), в іншому позовні вимоги в частині покладання на відповідача ОСОБА_2 витрат понесених позивачем по іншим комунальним послугам в силу п.п. 2,7 «Правил встановлення і визначення нормативів споживання комунальних послуг », задоволенню не біля ат.

В силу ч.1 ст. 322 ГК РФ солідарна обов'язок (відповідальність) або солідарна вимога виникає, якщо солідарність обов'язки або вимоги передбачена договором або встановлена ​​законом, зокрема при неподільності предмета зобов'язання, що в даному випадку має місце бути, оскільки прямо передбачено ч.2 ст. 69 ЖК РФ щодо відповідача, що є співвласником житлового приміщення.

Пунктом 1 частини 2 статті 325 ЦК України визначено, що якщо інше не випливає з відносин між солідарними боржниками боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право регресної вимоги до інших боржників у рівних частках за вирахуванням частки, що падає на нього самого.

Обов'язок по внесенню плати за комунальні послуги, позивачем виконана в повному обсязі, що підтверджується представленими позивачем в матеріали справи та дослідженими в ході судового засідання квитанціями, перевіреними судом.

Доводи відповідачів щодо того, що у них відсутній обов'язок по внесенню плати за вказаний позивачем період, суд знаходить неспроможними по вищевикладеним підстав.

Доводи позивача про те, що понесені ним витрати по оплаті житла і комунальних послуг підтверджуються довідками про відсутність заборгованості не підлягають прийняттю судом, оскільки в порядку регресу підлягають стягненню тільки ті витрати, які особа звернулася за їх стягненням реально понесло і підтверджує платіжними документами.

Державне мито відповідно до ст.ст. 98, 103 ЦПК України, ст. 333.19 НК РФ підлягає так само стягненню з відповідачів на користь позивача, прямо пропорційно задоволеним позовних вимог, з урахуванням її оплати позивачем при подачі позову (чек-ордер № від ДД.ММ.РРРР на <данные изъяты>).

На підставі статті 100 ЦПК РФ, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони витрати на оплату послуг представника. З огляду на принцип розумності меж оплати послуг зі складання позовної заяви в теперішньому вигляді, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з відповідачів по 1 000, 00 руб. з кожного, судових витрат по оплаті наданих юридичних послуг. Витрати ОСОБА_1 по оплаті наданих юридичних послуг на загальну суму 15 000, 00 руб. підтверджені договором на надання послуг від ДД.ММ.РРРР, квитанцією до прибуткового касового ордеру № ДД.ММ.РРРР

Керуючись ст. ст.194, 197-199 ЦПК України, суд,

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФІО3, ОСОБА_2, про стягнення збитків, по оплаті за житлове приміщення, судових витрат, - задовольнити частково.

В іншій частині позову, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Хабаровський крайовий суд через Хабаровський районний суд Хабаровського краю протягом місяця після прийняття рішення в остаточній формі.

суддя <данные изъяты> О.Ю. Акімцов

Схожі статті