Бібліографічний опис:
Вивчення проблеми суб'єктивного благополуччя необхідно для вироблення шляхів і способів реалізації особистості, розкриття потенціалу сучасної молодої людини, конструктивного відношенню до дійсності, формування позитивного підходу до вирішення поставлених перед студентами завдань і вирішення виникаючих проблем.
Поняття «суб'єктивне благополуччя», широко використовується в зарубіжній психологічній літературі, з'явилося у вітчизняній психології нещодавно. На думку P. М. Шаміонова, суб'єктивне благополуччя - поняття, що виражає власне ставлення людини до своєї особистості, життя і процесів, що мають важливе значення для особистості з точки зору засвоєних нормативних уявлень про зовнішнє і внутрішнє середовище і характеризується відчуттям задоволеності [11, с. 143-148].
Поняття суб'єктивного благополуччя дуже неоднозначно. Спираючись на відомі дослідження в області суб'єктивного благополуччя і щастя [3,5,11], Пучкова Г.Л. виділила наступні психологічні ознаки суб'єктивного благополуччя [7]:
1. Суб'єктивність. Це означає, що суб'єктивне благополуччя існує всередині індивідуального досвіду.
2. Позитивність вимірювання. Суб'єктивне благополуччя - це не просто відсутність негативних чинників, що характерно для більшості визначень психічного здоров'я. Необхідна наявність певних позитивних показників.
3. Глобальність вимірювання. Суб'єктивне благополуччя зазвичай включає глобальну оцінку всіх аспектів життя особистості в період від кількох тижнів до десятків років.
Саме суб'єктивне ставлення особистості до життя, її колізій і змін визначає душевне і моральне задоволення власним життям.
В рамках позитивної психології [4, 9] було введено поняття «суб'єктивне благополуччя» (subjective well-being), яке використовується як синонім поняття «щастя». Воно співвідноситься з тим, як люди оцінюють своє власне життя в термінах когнітивних і афективних пояснень, і може бути виражено деякою формулою [4, с. 51]:
Суб'єктивне благополуччя = задоволеність життям + афект,
де задоволеність життям - відображає оцінку людиною його власного життя, афект - являє собою емоційну сторону, причому як позитивні, так і негативні емоції і стани, пов'язані з повсякденним досвідом.
М.Селігман [4, с. 56] ввів формулу щастя (С): З = І + О + В
Щастя = індивідуальний діапазон + зовнішні обставини + вольовий контроль,
де, І - індивідуальний діапазон, генетично зумовлений рівень щастя, який залишається відносно стабільним протягом життя і, до якого ми повертаємося незабаром після більшості значних подій в нашому житті. Визначає щастя приблизно на 50%. Про - це зовнішні життєві обставини (сім'я, діти, релігія, повсякденна діяльність), визначає щастя приблизно на 10%. В - фактори, які піддаються вольовому контролю, тобто свідомі, навмисні і потребують зусиль дії, які людина може вибрати для себе (визначають щастя на 40%).
Щоб виявити, як студенти-першокурсники на стадії адаптації до навчання у вузі оцінюють своє власне життя, ми провели «Емоційний тест Фордайса» [9, с.30]. За результатами тестування, в якому взяло участь понад 130 респондентів - студентів-першокурсників ПГУ ім. Т.Г.Шевченка м Тирасполя факультету педагогіки та психології, фізико-математичного та економічного факультетів, були отримані наступні результати. На питання - наскільки щасливим або нещасним ви відчуваєте себе в цілому - більшість респондентів (44%) відповіли, що вони досить-таки щасливі; 21,5% - щасливі серединка на половинку; іноді щасливими відчувають себе 12,3% студентів; дуже щасливими себе вважають 8,3% опитаної молоді, а 6,6% - у вищій мірі щасливими; ні щасливими, ні нещасними почуваються 4%; злегка нещасними - 2,5% і 0,8% - відчувають себе глибоко нещасливими, відчувають депресію і пригніченість. Проаналізувавши результати тестування по факультетах, ми прийшли до висновку, що спостерігаються відмінності в тому, наскільки щасливими почуваються студенти різних факультетів (таблиця №1).
Наскільки щасливим або нещасним ви відчуваєте себе в цілому,%
Як ми бачимо, переважає позитивне настрій (5,6), спостерігається хороше самопочуття (5,2). Однак була виявлена загальна тенденція для всіх факультетів - знижена активність молоді. У побудові своїх планів на майбутнє, в дозволі життєво важливих проблем багато юнаків і дівчат чекають допомоги, будь-яких сприятливих зовнішніх умов і мало хто розуміє, що багато що залежить тільки від нього самого. А адже саме суб'єктивне ставлення особистості до життя, її активність визначає задоволення власним життям і сприяє позитивному вирішенню що стоять перед нею проблем. Життя ставить молодої людини перед необхідністю прийняття ряду найважливіших рішень, дозволу життєво важливих проблем в умовах дефіциту життєвого досвіду. Тому перед суспільством постає завдання формування у сучасної молоді навичок прийняття обґрунтованих рішень, прийнятих у зв'язку з подоланням життєво важливих проблем, розвиток навичок практичного застосування знань про закономірності розвитку особистості в ході професійного становлення і реалізації життєвих планів.
Амосов, Н.М. Книга про щастя і нещастя / М. М. Амосов. - М. Мол. гвардія, 1986.-285 с.