Побудова тіней і зображення-ня світлотіні на архітектурних межах-жах будівель крім додання їм біль-ший наочності і виразності має і інші, більш конкретні цілі. Побудова тіней зменшує основний недолік креслень в ортогональних проекціях - їх малу наочність.
Світлотінь як би компенсує відсутність про-ствие третього виміру (на плані - висоти, а на фасаді - глибини).
Архітектурний креслення з зображення-ням світлотіні значно повніше і наочніше виявляє об'ємно-простору-ственную структуру об'єкта, ніж креслення, виконаний в лінійної графіку (рис. 185, а, б).
Знаючи масштаб креслення, можна без плану, який, як правило, поміщається на інших аркушах проекту, визначити розмір або "винос" будь-який виступає від площини фасаду ча-сти будівлі.
Аналогічну роль можуть виконувати тіні і на кресленнях генеральних планів забудови.
За величиною тіні, падаю-щей на землю, можна судити про висоту будівель (рис. 185, в).
Тому тіні дол-жни будуватися точними прийомами гео-метричних побудов в відпо-вії з формою і розмірами елементів проектованого споруди.
Рисова-ня тіней "на око", що не має проек-ної зв'язку з формою об'єкта, веде до помилок в оцінці об'ємно-простору-жавної композиції майбутнього спо-вання.
Тіні можуть бути побудовані як при іскусственномосвещеніі об'єкта, так і при природному (сонячному) осве-щении.
У першому випадку джерело світла розташований на незначному рассто-янии. Промені світла утворюють при цьому конічний пучок променів - в'язку пря-мих, центром якої є джерелом-ник світла.
При природному освітленні-ванні джерело світла увійти на сайт бесконеч-ність і світлові промені паралельні один одному.
Якщо на шляху світлових променів знахо-диться непрозорий предмет, то його по-поверхню, звернена до джерела світла, буде освітлена, а протипожежні-помилкова частина поверхні - зна-диться в тіні (рис. 186, а).
На частину поверхні циліндра аАСВb промені све-та не потрапляють.
Тінь, яка виходить на нео-заповітної частини поверхні предме-та, називають власною тінню.
Гра-ка (лінія) на поверхні предмета, що розділяє освітлену частину від на-ходячи в тіні, називається конт-ром власної тіні.
Контур собст-кої тіні являє собою лінію торкання загортання променевої повер-хностіс поверхнею предмета.
Тінь, що відкидається предметом на горизонтальну площину або на дру-гую площину або поверхню, називаються ється падаючої тінню, а лінія, огра-нічівающая її, - контуром падаючої тіні (лініяaAoCoBob).
Таким об-разом, контур падаючої тіні (рис. 186, б) - це лінія перетину обертаючи-нього променевої поверхні з поверхно-стю, на яку падає тінь.
Іншими словами, контур падаючої тіні є-ється тінню від контуру власної тіні. Контури власної і падаю-щей тіні завжди є замкнуту фігуру.
Всі операції з побудови тіней зводяться до визначення лінії торкання загортання променевої поверхні до об'єкта і до побудови лінії Перес-чення її з поверхнею, на якій будується падаюча тінь.
На проекційних кресленнях (епюрах) дію віз-задушливій середовища не враховується, проте зону власної тіні прийнято покази-вать світліше падаючої тіні.
Як буде показано. це, як правило, зі-відповідає дійсним умовам.
Напрямок світлових променів
При побудові тіней в ортого-нальних проекціях напрямок променів світла приймають паралельним Диаген-нали куба, грані якого поєднані з площинами проекцій (рис. 187).
Про-екціямі діагоналі куба є діагоналі квадратів, т. Е. Горизонтальна і фронтальна проекції світлового променя складають з віссю проекції х кут 45 °, істинний кут нахилу променя до пло-скостити проекцій @ 35 °.
Таке "стандартне" напрямок світлових променів створює певні переваги при побудові тіней і виконанні архітектурного креслення:
· По-перше, досягаються сталість і простота побудови проекції променів і тіней на кресленнях фасаду і плану об'єк-єкта;
· По-друге, полегшуються читання креслення і розуміння форм, пропорцій і розмірів елементів зображеного об'єкта, так як розмір тіні, отбраси-ваемой окремими частинами будівлі, визначає в масштабі креслення вели-чину виступів і відступів від площини фасаду будівлі.
При цьому тінь від верти-кально розташованих елементів фа-саду змиритися по горизонталі вправо, а тінь від горизонтально розташованих елементів - по вертикалі вниз.
Так, наприклад, на фасаді будівлі (див. Рис. 185, 6) по ширині тіні, що падає від виступаючого вперед ризалита, можна без плану визначити його "ви-ніс", він дорівнює приблизно 6 м.
Вінчаю-щий будівлю карниз має винос від пло-скостити фасаду 0,5 м і т. Д.
На кресленні ситуаційного плану забудови (див. Рис. 185, в) в північній частині території розташований об'єкт (вежа) висотою 10 поверхів, поруч з ним - будівля 7 поверхів і перпендикулярно до нього - чотириповерховий будинок.