71 Матеріали. С.IV.
72 Матеріали. Вся Україна. Київ. 1911. Т. 1. СТЛБ. 157, 108, 94, 19, 216, 74, 51, 47, 133, 100, 212.
Ринкову економіку завжди відрізняє різноманіття видів і форм господарської діяльності. У приватновласницьких секторі її можна виділити дві основні: індивідуальну і колективну. Чим вище рівень розвитку продуктивних сил суспільства, тим більшу питому вагу на ринку праці і капіталу мають саме асоційовані структури. ВУкаіни найпоширенішими серед них були: товариство (торговий дім) і акціонерне товариство (в пайовий або акціонерній формі).
Торговий дім - організаційна та економічна структура закритого типу, що об'єднує невелике коло близьких один одному осіб, часто перебували в сімейно-родинних відносинах. Законодавчо-правовий статус ця форма організації підприємницьких занять отримувала в маніфесті 1807 г. "Про дарованих купецтву нових вигоди, відмінності, переваги і нові способи до поширення і посилення торговельних підприємств". Цим законодавчим актом встановлювалося два види "купецьких товариств": повне і на вірі (командитне товариство). Прийоми організації торгових домів залишалися практично незмінними по суті аж до паденіяУкаіни.
Основним нормативним документом при організації торгового дому вважався фірмовий договір, в якому фіксувалися взаємні зобов'язання сторін, що брали участь я справі. Відкриття діяльності торгових домів відбувалося явочним порядком і датою заснування вважалося час реєстрації товариського угоди в купецьких або адміністративних органах місцевого управління. Установчий же договір був або безстроковим, або полягав на певний час - від одного року до 10-15, а іноді і більше років. У кожному нотаріально завіреному договорі, копія
якого передавалася в одне з даних установ, вказувалося число повних товаришів і розпорядників, їх імена, звання, величина загального капіталу і розмір внеску кожного учасника, а також рід діяльності фірми.
Два види асоціації капіталу мали деякі суттєві відмінності, законодавчо зафіксовані. Так, згідно зі Статутом торговому, товариство повне "утворювалося з двох або багатьох товаришів, які поклали воєдино діяти загальним ім'ям всіх" (1). Здебільшого це були одноосібно-сімейні підприємства. У повних товариствах межа між одноосібним володінням і колективним була досить умовною. Існуюча вУкаіни підприємницька практика, до речі сказати, не мала під собою ніякої законодавчої основи і яка спиралася виключно на підприємницьку традицію, дозволяла окремому господарю "при просторості торгових оборотів" вживати фірму "торговий дім" (2). Уже в ХІХ ст. більшість більш-менш значних одноосібних торгово-промислових підприємств носили марку торгових домів, з додаванням в назві після прізвища власника ". і К". Серед торгових домів число фірм "за назвою" було невеликим. Так, за даними на початок 90-х років ХІХ ст. їх питома вага не перевищувала 10% усієї кількості товариств (3).
ределенном капіталом, і в разі банкрутства відповідальних тільки в розмірі своїх капіталів. Між повними товаришами і вкладниками існували й інші відмінності, що випливали з ситуації підприємницької практики. Якщо внесок перших міг носити будь-яку форму і висловлювався як готівковими коштами, так і капіталізованим майном, то вкладники вносили свою частку виключно в грошовій формі. Розподіл же прибутків відбувалося відповідно до частки кожного учасника. В кінці ХІХ - початку ХХ ст. багато найбільших торгові доми у формі командитних товариств об'єднували капітали і вклади багатьох окремих власників.
Від товариства на вірі часто був лише один крок до вищої асоціації у вигляді статутний компанії. Вертикальне структурно-організаційний розвиток капіталу: товариство - акціонерна компанія було традиційним для багатьох купецьких торгово-промислових фірм протягом усього ХІХ ст. Більшість провідних торгових домів з часом брало форму акціонерно-пайових підприємств. Як характерний приклад подібної реорганізації можна послатися на історію великої торговельної фірми Єлисєєвих, що виникла як одноосібне підприємство в Харкові в 1813 р У 1857 р вона була перетворена в повне товариство, а з 1897 року діяла в якості статутного пайового товариства "Брати Єлісєєва" з капіталом в 3 млн. руб.
Відбувалося і постійне відтворення первинних асоційованих структур. Особливо інтенсивно засновувалися торгові доми в кінці ХІХ ст. головним чином в період промислового підйому 90-х років. Примітно, що з усієї маси торгових домів, що існували вУкаіни на початку ХХ ст. більше половини виникло саме в зазначений час. Досить широкого поширення товариських форм організації капіталу безсумнівно сприяло те, що установа статуту акціонерно-пайовий компанії було пов'язане з багатьма труднощами: великий тратою часу, значних коштів і часто з непередбачуваними резуль-
татамі (5). У той час освіту товариських товариств не було пов'язано з системою сепаратного законодавства. Виникали вони явочним порядком, а найбільші командитні товариства за своєю організаційною структурою і масштабами діяльності часто були хіба безуставним варіантом акціонерної компанії. Залучення вкладників до діяльності цих товариств здійснювалося здебільшого шляхом реалізації особливих цінних паперів акціонерних товариств, які не могли переходити з рук в руки, і не підлягали котирування на біржі (6).
Погляд на торгові доми як на одноосібні підприємства правомочний лише тоді, коли мова йде про повне товариство. Беззастережне ж віднесення всіх торгових домів до числа одноосібних підприємств не відображає реального стану речей. Командитні товариства представляли структурну форму капіталу, що відображала початковий етап його асоціювання. Тому не можна погодитися і з простим ототожненням торгових домів і пайових товариств. Торговий дім і пайову товариство - це різні рівні асоціювання капіталу, що характеризують якісно інші ступені його розвитку.
Зв'язок між власником і акціонерної асоціацією могла мати різні форми, але основу її становив принцип володіння певною часткою сукупного капіталу, акумульованого в певному акціонерному підприємстві і давала право на відповідну частину доходу. У міру розвитку і ускладнення організації і структури капіталу, збільшувався розрив між власником засобів виробництва і самим процесом виробництва. за панування