або півд. зап. укладать, укласть що, куди; класти в певному порядку, укласти, прибрати в одне місце. Укладати колоди в топи, топами, цегла клітинами, по тисячам.
* | Вміщати. Уклав багато в чемодан, а все не укласть.
* | -що, ніж, вистилали, вмощується, замошать, застеляти. Укладати підлогу лещадью.
* | Укладати дитину, вкласти спати, заколисати, приспати.
* | Укладаті що на кого, старий. по (віз) лага. Сице гамує ся, на Бога укладает, Мономах. -ся, жнив. і возвр. або пор. за змістом. Все білизна не вкладається в скриню, не йде, не лізе. Він укладається в дорогу. Доріжки збоку укладаються дерном. Укладання і укладання дл, уклад чоловік. укладка дружин. про. дію по гл.
* | Уклад, Архан. ніж укладені, окуті санні полози, прут, тормаз, підріз. Сани з укладом, то в'язні, з підрізами, підрізні.
* | Уклад, сталь, якою укладають або наварюють лёза столярних та інших знарядь. Сокира з укладом, науклаженний.
* | Уклад, умова, домовленість, угода. У нас з ним такий устрій був.
* | Уклад, старий. пристрій, установу, статутом, порядок. Уклад народоправленья. Вічовий устрій.
* | Укладання. -дочка, скриня, короб, Коробейко; лагун або кадочки з кришкою і замком; скринька, скринька, баульчик, скринька, скринька, скринька; взагалі, всяке підручний, переносне приміщень, для одягу та ін. речей. Укладання з приданим, скриня, баул. Вбиральня укладочка, туалетний прилад, в скринька відмикається. Робоча укладання, баульчик. Дорожня укладання, чемодан, баул, скринька. Укладние, до укладу відноситься. Укладние чемодан, краще укладістий, просторий. * Укладние людина, розуміючий, поступливий або миролюбний. Укладние робота, сівши. хороша, розумна, чиста обробка речі. Укладние ніж, сокиру. Архан. сталевий, добре навареними, насталенний. Укладние горн, заводського, в якому залізо перетравлюється в уклад, в сталь. Укладальний, до укладання, укладання, покладених речей відноситься. Укладковий, до укладання, скрині відноситься. Укладчівий людина, що вміє добре, скоро укладати речі. Укладастий валізу або візок, куди багато входити поклажі. Укладальник, -чіца, хто укладає і закладає речі, напр. в дорогу і в відсилання, пакувальник.
* | Укладальник і старий. укладнік, майстер, який робить уклад, сталь, булат.
* | / Укладнік, рослина Orobus, см. Чорна трава.
Тлумачний словник Даля - (Даль В.І. Тлумачний словник живої великоросійської мови. Спб. 1863-1909.)
Читайте також в тлумачному словнику Даля:
УКЛАЖІВАТЬ => уклекнуть УКЛАЖІВАТЬ. УКЛЕІВАТЬ. уклекнуть.
Уклея => ухиляється Уклея. Ухиляється.
УКЛОЧІВАТЬ => УКЛЮКАТЬСЯ УКЛОЧІВАТЬ. УКЛЮЖІЙ. УКЛЮКАТЬСЯ.