В Україні задумалися про чергову реформу митниці.
Всі заходи боротьби з незаконним перетином кордону закінчуються тим, що сумлінні імпортери починають платити за несумлінних або стояти в чергах. Тому в рамках затвердженої урядом концепції реформування УКРІНФОРМ в Мінфіні розробили свій план.
У напрямку 7 (Митні зобов'язання) пропонується запровадити стандартні алгоритми оцінки митної вартості товарів, їх класифікації, визначення країни походження. Наприклад, спочатку перевірити документи на наявність розбіжностей в даних, що підтверджують вартість товару. І в залежності від результату переходити до виконання наступного пункту інструкції. Так, якщо відмінності виявлені - витребувати документи від імпортера з поясненнями таких розбіжностей.
Не менш важливо для бізнесу введення жорсткої відповідальності митників за їх дії. Митника хочуть зробити максимально незалежним в діях як від його начальства, так і інших представників контролюючих органів, які працюють на митному посту (наприклад, СБУ).
Мінфін пропонує ввести коефіцієнти оцінки ефективності роботи інспекторів (KPI), від яких, в тому числі буде залежати їхня зарплата. Серед критеріїв оцінки, наприклад, буде відсутність скарг бізнесу на роботу інспектора.
Поки пропонується оплату праці митників розподіляти таким чином: 70% - оклад і 30% премія. Тобто, третина зарплати буде залежати від виконання трьох блоків KPI. Перший - наявність зауважень від керівництва, другий - дотримання професійних вимог, третій - відсутність скарг бізнесу.
Ще один важливий момент - удосконалення системи гарантій сплати митних платежів. Як відомо, зараз підприємство, не згодне із завищенням митної оцінки вартості вантажу, може сплатити в бюджет по-своєму, а на суму різниці надати фингарантии. Це, як правило, внесення грошей на депозит митниці.
Термін дії таких гарантій - 90 днів. Але за цей час підприємства, як правило, не встигають оскаржити рішення митниці, і гроші йдуть до бюджету. І потім компанія змушена ще раз проходити коло судових розглядів по поверненню з бюджету надміру сплачених коштів. Тому в Мінфіні пропонують продовжити термін подання цих гарантій. Наскільки - питання поки відкрите. Все вищесказане стосується і процедур зміни коду товару, коли через зміну кодування збільшується ставка мита.
Плюс планується підключити до цього процесу страхові компанії або банки, які могли б видавати свої документальні гарантії, щоб підприємства не заморожували свої оборотні кошти на митному депозиті. Це свого роду страховий поліс на випадок, якщо компанія не зможе відсудити свої платежі. Банк або страхова заплатить митниці, а потім буде вимагати гроші з імпортера.
Нарешті, буде проведено аудит усіх процесів, пов'язаних з ЗЕД по нетарифного регулювання: отримання всіляких паперів від ветеринарних служб, екологічного контролю та т.п. Щоб виключити неефективні або дублюють один одного документи і процедури. Це заощадить підприємствам кошти і скоротить час проходження митниці. А держава зможе піднятися в рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business). Також готується скасування довідки про декларування валютних цінностей. Як кажуть в Мінфіні, проект відповідного наказу переданий на затвердження до Мін'юсту.