Валютне декларування хто, коли і яким чином, газета бухгалтерія

Декрет КМУ від 19.02.93 р № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» 1

Указ Президента України від 18.06.94 р № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»

Наказ МФУ від 25.12.95 р № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами»

Хто і коли подає декларацію

Декларація про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - валютна декларація), і все, що з нею пов'язано, перш за все цікаве тим, хто має хоч якесь відношення до операцій у зовнішньоекономічній діяльності (здійснює або планує подібні операції). Адже без документів про проведення декларування неможливо провести митне оформлення імпорту-експорту товарів, банківські операції з валютними цінностями, а також здійснити інші види зовнішньоекономічної діяльності (п.5 Наказу № 207).

Відповідно до ст.9 Декрету № 15-93 обов'язок щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходиться за територією України, покладається на резидентів. При цьому до переліку резидентів, наведений в п.5 ст.1 цього нормативного документа, включені наступні особи:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, в тому числі тимчасово знаходяться за кордоном;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на законних підставах;

- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницьку діяльність.

По-друге, валютна декларація повинна бути представлена ​​органам ДПС та регіональному відділенню НБУ в терміни, встановлені для подання фінансової звітності. А громадяни - фізичні особи не ведуть бухгалтерський облік своєї діяльності і, відповідно, не мають ніякого відношення до складання та подання фінансової звітності.

Таким чином, лише суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) при певних обставинах зобов'язані подавати валютну декларацію.

Терміни та порядок подання декларації

- органам податкової служби - в терміни, встановлені для подання декларації з податку на прибуток підприємств;

Оскільки валютна декларація повинна бути спрямована суб'єктом підприємництва перш за все в податкові органи, то і терміни для її подання - такі ж, як для декларації з податку на прибуток, тобто це 40 календарних днів, що настають за останнім днем ​​звітного періоду 6. А ось показники у валютній декларації відображаються за станом на початок звітного періоду. Цей висновок випливає як з форми самої декларації, так і з роз'яснень контролюючих органів 7.

Суб'єкт підприємництва представляє свій екземпляр валютної декларації (з відмітками податкових органів) до територіального управління НБУ за своїм місцезнаходженням. Після отримання декларації територіальне управління НБУ видає суб'єкту підприємництва довідку про проведення декларування, завірену підписом начальника (заступника начальника) та печаткою такого територіального управління.

Особливості складання декларації

Як уже неодноразово зазначалося вище, обов'язковому декларуванню підлягають валютні цінності та інше майно суб'єктів господарювання - резидентів, що знаходяться за територією України. Визначення терміна «валютні цінності» наведено в п.1 ст.1 Декрету № 15-93. До них відносяться, зокрема:

- валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території України, грошові кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

- платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;

- іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вкладаються в банківські та інші фінансові установи за межами України;

- платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

А термін «майно» слід розуміти в значенні, використовуваному в ст.139 ГКУ 8. По суті, до майна суб'єкта господарювання можна віднести все що завгодно: грошові кошти, сировину, матеріали, готову продукцію, товари, основні засоби (як виробничі, так і невиробничі), нематеріальні активи, цінні папери і навіть роботи (послуги).

На жаль, Наказ № 207 не містить порядку заповнення валютної декларації. Однак з цим зазвичай проблем не виникає. Проте деякі нюанси все ж варто врахувати.

Так, у разі якщо суб'єкт підприємництва протягом звітного періоду здійснював імпортно-експортні операції, але на дату складання декларації все заборгованості з нерезидентами погашені (тобто майно за територією України відсутній), в декларації заповнюється лише розділ V «Інформаційні відомості».

Довідка як альтернатива декларуванню

Як було сказано вище, валютна декларація та довідка, яка видається за підсумками проведення декларування валютних цінностей, дають підстави для проведення експортно-імпортних поставок, перерахування валютних коштів та інших ЗЕД-операцій. А що робити тому суб'єкту підприємництва, який тільки починає свою зовнішньоекономічну діяльність і декларувати йому поки нічого, а митні органи вимагають документ про відсутність майна за кордоном? В цьому випадку альтернативою валютної декларації виступає довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, форму якої наведено в додатку 2 до спільного листа НБУ, ДПАУ і ДМСУ від 09.01.98 / 12.01.98 р № 13-226 / 53-188 , № 206/10 / 22-0117, № 11 / 3-247.

Після реєстрації такої довідки в податкових органах один примірник повертається суб'єкту господарювання зі штампом і підписом відповідального працівника податкового органу. Ця довідка видається в митні органи і в банк і є підставою для проведення ЗЕД-операцій.

Відповідальність за порушення у сфері декларування

Незважаючи на те, що валютна декларація повинна подаватися до податкових органів у строки, передбачені для податкової звітності, така декларація не є податковою декларацією за термінологією, наведеною в п.46.1 ст.46 ПКУ (по ній не здійснюється нарахування та / або сплата податкового зобов'язання ). Отже, ті штрафні санкції, які передбачені ПКУ. щодо валютної декларації не застосовуються. Однак це не означає, що суб'єкт господарювання може без наслідків ігнорувати процедуру декларування або ставитися до неї «як-небудь».

Так, відповідно до п.2 ст.16 Декрету № 15-93 та п.2.7 Положення № 49 за невиконання суб'єктами господарювання вимог щодо декларування валютних цінностей та майна до такого суб'єкта господарювання можуть бути застосовані такі фінансові санкції:

- за порушення порядку декларування - штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.). При цьому порушенням порядку декларування є предо¬ставленіе суб'єктом господарювання у валютній декларації недостовірної інформації, перекручених даних, якщо такі дії вказують на приховування даним суб'єктом валютних цінностей та майна, які перебувають за територією України.

Відомості про валютні цінності

Виходячи з назви і змісту Декларації відображенню в ній підлягають валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і на звітну дату (1 число [кожного кварталу]) знаходяться за її межами.

Тому інформація про фінансові вкладення, майно і товари за кордоном, що міститься в розділах 2 і 3 Декларації, підлягає перерахунку за курсом НБУ на звітну дату, тобто на 1 число.

Таким чином, виходячи з економічної суті Декларації податковими органами застосовується відповідальність тільки за надання недостовірної інформації про наявність валютних цінностей або перекручення даних, що свідчать про приховування валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України.

Заступник Голови Н.РУБАН

Схожі статті