Ефективність функціонування складів.
Ефективне функціонування складів в системі логістики, незалежно від їх призначення і виду діяльності, можливо лише при успішному вирішенні цілого ряду основних проблем. До таких проблем, з якими стикаються малі підприємства при створенні складського господарства і при раціоналізації діючих складів, можна віднести:
· Вибір між власним складом і складом загального користування;
· Вибір місця розташування складу;
· Визначення виду і розміру складу;
· Розробка системи складування.
Одне з найважливіших рішень, яке має прийняти мале підприємство у сфері складського господарства, - це вибір організаційної форми управління складом. Фірма повинна вибирати: мати власний склад або скористатися послугами складу загального користування, орендувавши в ньому необхідні площі. Можливе використання і третього варіанту - оренда всього складу з обслуговуючим складським обладнанням (лізинг) за щорічну плату. Однак такий варіант близький до придбання складу, оскільки всі витрати на обслуговування складу лягають на фірму і може бути розглянутий як перший варіант.
Треба відзначити, що склади виробничої логістики повинні бути власністю фірми і розташовуватися в безпосередній близькості від виробничого процесу.
Найбільш актуально проблема володіння складом стоїть в постачальницької і розподільної логістики. Вирішення цієї проблеми повинно бути направлено на пошук компромісів. Наприклад, можлива комбінація використання власного складу та складу загального користування. Це стає особливо привабливим і економічно вигідним рішенням, що забезпечує мінімальні загальні витрати, за умови розширення ринку збуту в різних регіонах, а також у разі сезонного попиту на товар.
Ключовим фактором що впливає на вибір складу є обсяг складського товарообороту. Перевагу власному складу віддається при стабільно великому обсязі складованої продукції і високої оборотності. При цьому стабільність має першорядне значення. Іншим визначальним фактором є ринковий простір: чим вище концентрація споживачів в регіоні збуту, тим доцільніше організація власного складу. Поряд з щільністю ринку збуту необхідно враховувати постійний попит на товар.
Важливе значення при виборі має конкуренція. Чим вища конкуренція при обслуговуванні покупців, тим важливіше такі чинники, як забезпечення необхідних (і навіть спеціальних) умов зберігання продукції і контролю за її запасами, гнучка політика в наданні запропонованих клієнту послуг. Все це можна досягти лише на власних складах. Маючи в своєму розпорядженні же складом загального користування, керівництво фірми може оперативно коригувати стратегію збуту з метою зміцнення своїх активних позицій в конкурентній боротьбі.
До складів загального користування малому підприємству слід звертатися при низьких обсягах товарообігу або при зберіганні товару сезонного попиту.
У постачальницької і розподільної логістики (в тих випадках, коли на перше місце виходять вимоги частою поставки дрібними партіями при суворої гарантії її виконання) багато фірм прагнуть скористатися послугами складів загального користування, які максимально наближені до споживачів. Це набуває особливого значення при роботі "постачальник - споживач" на основі використання системи "точно в термін". Складах загального користування також віддається перевага, коли фірма впроваджується на новий ринок, де рівень стабільності продажів або невідомий, або непостійний.
Багато малі підприємства в початковій стадії своєї діяльності через відсутність фінансових можливостей також користуються потужностями складів загального користування.
Склади загального користування мають наступні переваги:
· Не потрібні приватні інвестиції в розвиток складського господарства;
· Скорочуються фінансові ризики;
· Збільшується гнучкість необхідної складської площі (можна змінити орендовані потужності і терміни їх оренди);
· Відпадає необхідність в підборі кваліфікованих кадрів і відповідальності з управління запасами.
Малому підприємству (оптовика) доводиться вибирати між організацією власного складу і використанням для розміщення запасу складу загального користування.
Основою для прийняття рішення є отримане значення так званого "вантажообігу байдужості", при якому витрати при зберіганні запасу на власному складі дорівнюють витратам за користування послугами найманого складу ».
Величина залежності витрат на вантажопереробку на власному складі від обсягу вантажообігу визначається на базі розцінок за виконання логістичних операцій на власному складі.
Одним з основних моментів оптимізації розподільної системи є визначення необхідної кількості складів. В першу чергу тут потрібно враховувати кількість споживачів, їх розташування, а також обсяг споживаного ними матеріального потоку. Пріоритетним фактором тут, як втім при будь-якому процесі оптимізації, є мінімізація сумарних витрат.
Якщо зробити число складів невеликим (1-2), то в цьому випадку транспортні витрати з доставки будуть найбільшими. Варіант з великою кількістю розподільних центрів припускає наявність 5-6 розподільних центрів, максимально наближених до місць зосередження споживачів матеріального потоку. В цьому випадку транспортні витрати по товароснабженію будуть мінімальними. Однак поява в системі розподілу такої кількості додаткових складів збільшує експлуатаційні витрати, витрати на доставку товарів на склади, на управління всією розподільної системою. Не виключено, що додаткові витрати в цьому випадку можуть значно перевищити економічний ефект, отриманий від скорочення пробігу транспорту, що доставляє товари споживачам.
Завдання розміщення розподільчих центрів може формулюватися як пошук оптимального рішення, або ж як пошук субоптимального (близького до оптимального) рішення.
При таких умовах розширення розподільчої мережі підприємству найбільш доцільно не будувати нові склади, тому що для цього потрібні великі фінансові вливання, а скористатися вже існуючими складами з налагодженою інфраструктурою, обладнаними під'їзними шляхами і т.д. Тому раціональніше буде або придбати склади в центрі міста, або зняти їх в оренду.
При виборі ділянки під розподільний центр вже після того, як рішення про географічне місце розташування центру прийнято, будуть впливати такі фактори:
1. Розмір і конфігурація ділянки.
Велика кількість транспортних засобів, які обслуговують вхідні та вихідні матеріальні потоки, вимагає достатньої площі для паркування, маневрування та проїзду. Відсутність таких площ призведе до заторів, втрати часу клієнтів (можливо, і самих клієнтів). Необхідно взяти до уваги вимоги, що пред'являються службами пожежної охорони: до складів, на випадок пожежі, повинен бути забезпечений вільний проїзд пожежної техніки.
Крім перерахованих факторів при виборі конкретної ділянки під розподільний центр необхідно ознайомитися з особливостями місцевого законодавства, проаналізувати витрати з облагороджування території, оцінити вже наявні на ділянці будівлі (якщо вони є), врахувати можливість залучення місцевих інвестицій, ознайомитися з ситуацією на місцевому ринку робочої сили.