Вийти заміж за «мрію» або за «любов»?
Мене замучила моє особисте життя. Я ніколи не була заміжня, і не переживаю через це. Мені 28 років. Я працюю перекладачем в українському підприємстві, яке розташоване за кордоном. Однак, це далеко не найзаможніша країна світу, де мені б хотілося залишитися. Моя мрія - Північна Америка, як би банально це не звучало. І ось зараз за мною доглядає людина, мій ровесник. Він дипломат, у нього дуже хороші перспективи в житті. 90%, що через один-два роки він поїде туди, куди мені і треба. Він любить мене, у нас чудові стосунки, але я його зовсім не люблю. Мені набридло приймати любов від людей, до яких я нічого не відчуваю. Подруга каже, що я дура, мовляв, мені подають на блюдечку те, про що я мріяла, а я ще й ніс роблю. Є тут ще один хлопець, до якого я відчуваю почуття, потяг, мені хочеться постійно бути з ним поруч. Але він абсолютно безвідповідальний, ні до чого не прагне, життя в країні, де немає роботи і перспектив, його влаштовує. Я не знаю, чи варто розвивати відносини з ним або забути все. Наші почуття взаємні, але я не хочу бути дружиною механіка, тому що іншу роботу він не шукає, не дивлячись на хорошу освіту. Ось такі справи, може, я егоїстична стерва, не знаю. Але хочеться і любові, і людини з головою на плечах, і при цьому хочеться самій любити, а не грати роль задоволеною дружини. Буває так чи ні?
Аліса,
Ліван, 28 років
07.04.10
![Вийти заміж за «мрію» або за «любов» (вийти) Вийти заміж за «мрію» або за «любов»](https://images-on-off.com/images/125/viytizamuzhzamechtuilizalyubov-9c1ec649.jpeg)
Думки наших експертів
Буває. Саме тому не варто взагалі змушувати себе робити вибір між двома описаними тобою «варіантами». Ні той, ні інший тобі не підходять. У кожного варіанту є свої, досить істотні мінуси. І, як не дивно, але з будь-яким з двох потенційних женихів ти ризикуєш сильно зіпсувати собі життя. Відсутність задоволеності побутовими умовами життя нітрохи не краще відсутності любові. І в тому, і в іншому випадку у тебе буде багато причин відчувати себе нещасною. До того ж дипломати - люди підневільні. Сьогодні його відправляють з дипломатичною місією США, а через ще пару років - в Гондурас. Ти про це думала? Та й посвідку на проживання і дозвіл на роботу дружинам дипломатів не дають. Ти навіть не зможеш закріпитися там, куди тебе так тягне. А розлучення - це ще і підрив кар'єри чоловіка-дипломата. Так що вигода від такого шлюбу за розрахунком, на мій погляд, сумнівна. Про другого хлопця і так все зрозуміло: з ним ти довго сама не протягнеш. Романтика а-ля «хочу засинати і прокидатися поруч з ним» пройде дуже швидко, на передній план вилізе побут. Ну і, чесно скажу, сам хлопець тебе розчарує напевно. Людина, яка ні до чого не прагне і нічого не хоче, деградує. Тому що при відсутності руху починається застій і мука. Звідси випивки з друзями, розваги з дівчатами та інше, та інше. На мій погляд, якщо ти хочеш переїхати в іншу країну, то робити це треба своїми силами і якраз зараз, поки ти не замужем і без дітей. А будувати відносини будеш уже тоді, коли переберешся туди, куди хотіла. Сім'я в даному випадку - це додаткова складність для тих, хто хотів би змінити країну проживання. Якщо маса сайтів, присвячених імміграції в ті чи інші країни, з слушними порадами, як це здійснити, як знайти там роботу та інше. На твоєму місці, якби мені дійсно дуже хотілося кудись поїхати, я б уже вивчала шляхи і способи, як це зробити самій. Як не крути, а обидва твоїх хлопця можуть виявитися важким баластом на шляху до твоєї мрії.
Я так розумію, що тобі похвалитися захотілося. Працюєш в пристойній компанії, «Принц» на білих конях натовпами в ногах валяються, планів громаддя і вся з себе молода, красива, активна і незалежна. Молодець. Навіть я вже заздрю. Думаю, що і величезна кількість жінок теж. Тільки ось лукавиш ти, по-моєму, коли говориш, що не вболіваєш через заміжжя. Адже якщо це так, то що тобі заважає просто жити поруч з коханою механіком і не приймати більше нічию любов? Але ти будуєш плани, шукаєш в чоловіках стабільність і грунтовність. Значить, кожного з кандидатів в якості чоловіків все-таки розглядаєш. Що ж стосується власне питання, то, на мій погляд, тут є кілька варіантів розвитку подій. По-перше, можна вийти заміж за дипломата і сподіватися на те, що його дійсно пошлють в Америку, а не в Уганду (ось адже хохма буде). Варіант другий - плюнути на умовності і вийти заміж за механіка. Але тут прикол в тому, що відчувати до людини якісь почуття і справді його любити - це різні речі. Не здивуюся, якщо спільне проживання зруйнує казку швидше, ніж встигнеш «мама» сказати. До того ж ще не факт, що він взагалі захоче з тобою одружитися. Одна справа - зустрічатися з симпатичною жінкою і зовсім інше - брати в дружини комісара в спідниці. До того ж погляди на життя у вас різні і цілі. Загалом, цей варіант теж відпадає. Але що заважає тобі, молодою, незаміжньою, привабливій жінці, не чекати когось, хто прийде і відвезе в казку, а взяти і переїхати в жадану Північну Америку? Мови, слава Богу, ти знаєш, нічим не обтяжена, фінансово спроможна. Чого ж ти тоді сидиш і чекаєш? Їдь, поки молода і затребувана. Ось просто бери і їдь без будь-яких попередніх підготовок. Роботу знайдеш вже на місці, причому, як я підозрюю, без проблем. До речі, якщо дуже хочеться, пакуй дрібнички свого механіка і забирай його з собою. Мужики з руками з правильного місця скрізь потрібні. Хоча я б такий хвіст за собою тягти не став. Неміцний він якийсь. Того й гляди відвалиться.