В сучасних умовах бізнесу часто виникають ситуації, коли з метою виконання договірних відносин з контрагентом-замовником необхідно направити фахівця або групу фахівців на довгий час на «чужу територію». Наприклад, монтаж і підключення складного обладнання, технічний супровід тривалих проектів, при якому потрібне обов'язкове фізичне присутність фахівця на території замовника. Таким фахівцем може бути як штатний співробітник, так і фахівець, залучений зі сторони для виконання конкретної роботи і готовий тривалий термін працювати в іншій місцевості. Можливі два варіанти оформлення трудових відносин з таким працівником: строковий трудовий договір або договір на надання послуг (підряду). Порівняємо ці варіанти з позиції трудового, цивільного і податкового законодавства.
Розглянемо варіант, коли для виконання разової роботи на віддаленому об'єкті контрагента з фахівцем укладається строковий трудовий договір (ст. 58, 59 ТК РФ). Особливість укладання такого договору в тому, що в ньому вказується конкретний термін роботи. Згідно п. 2 ст. 58 ТК РФ строковий трудовий договір може укладатися на термін не більше п'яти років. Для цього необхідні підстави, при яких роботодавець має право укласти з працівником такий договір (вони вказані в ст. 59 ТК РФ). У терміновому трудовому договорі, як і в звичайному (безстроковому), повинні бути прописані всі обов'язкові умови, які вимагаються відповідно до ст. 57 ТК РФ.
Якщо при укладенні трудового договору відомо, що він триватиме не більше двох місяців, роботодавцю слід врахувати такі особливості, встановлені главою 45 ТК РФ:
випробувальний термін в цьому випадку не встановлюється;
працівникам, які уклали трудовий договір на строк до двох місяців, надаються оплачувані відпустки або виплачується компенсація при звільненні з розрахунку два робочих дні за місяць роботи.
якщо такий строковий трудовий договір розривається з ініціативи працівника достроково, він зобов'язаний попередити роботодавця не за два тижні, а за три календарні дні.
Щоб уникнути в подальшому непорозумінь необхідно правильно сформулювати всі умови трудового договору. По-перше, слід вказати трудову функцію працівника і детально сформулювати конкретне разове завдання, заради якого з цим працівником і укладається трудовий договір. По-друге, оскільки фахівець приймається для виконання тимчасової роботи, в договорі потрібно вказати його термін. По-третє, в договорі необхідно прописати умова про місце роботи. Незалежно від того, де буде працювати залучений фахівець, в договорі потрібно вказати найменування організації та її місцезнаходження (місце державної реєстрації).
При направленні у відрядження фахівця, який працює за строковим трудовим договором, гарантії і компенсації витрат належать на загальних підставах, відповідно до глави 24 ТК РФ. Порядок і розміри відшкодування витрат, пов'язаних зі службовими відрядженнями, визначаються колективним договором або локальним нормативним актом.
Цивільне законодавство дозволяє для виконання конкретної роботи і отримання певного результату укласти з необхідним фахівцем цивільно-правовий договір. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу і здати її результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його (ст. 702 ЦК України).
Позитивним моментом при укладенні такого договору є те, що з виконавцем можна чітко обумовити обсяг роботи, терміни здійснення і суму винагороди. Для того, щоб в подальшому перевіряючі органи не могли перекваліфікувати вказаний договір у трудовій, необхідно правильно сформулювати умови договору, вказавши при цьому:
предмет договору, в якому чітко сформулювати конкретне завдання і отримання певного результату;
початковий і кінцевий терміни виконання роботи. За погодженням між сторонами в договорі можуть бути передбачені також терміни завершення окремих етапів роботи (проміжні терміни).
Якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не передбачено договором, підрядник несе відповідальність за порушення як початкового і кінцевого, так і проміжних строків виконання роботи. Зазначені в договорі підряду початковий, кінцевий і проміжні терміни виконання роботи можуть бути змінені у випадках і в порядку, передбачених договором (ст. 708 ЦК України);
ціна підлягає виконанню роботи або способи її визначення.
Ціна в договорі підряду включає компенсацію витрат підрядника та належна йому винагорода.
Ціна роботи (кошторис) може бути приблизної або твердої. При відсутності інших вказівок у договорі підряду ціна роботи вважається твердою. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого ціни, а замовник її зменшення, в тому числі в разі, коли в момент укладення договору підряду виключалася можливість передбачити повний обсяг підлягають виконанню робіт або необхідних для цього витрат (ст. 709 ЦК України).
Замовник зобов'язаний в строки і в порядку, які передбачені договором підряду, за участю підрядника оглянути і прийняти виконану роботу (її результат), а при виявленні відступів від договору, що погіршують результат роботи, або інших недоліків в роботі негайно заявити про це підряднику. Якість виконаної підрядником роботи має відповідати умовам договору підряду. У випадках, коли робота виконана підрядником з відступами від договору підряду, що погіршили результат роботи, або з іншими недоліками, які роблять його непридатним для звичайного використання, замовник має право, якщо інше не встановлено законом або договором, за своїм вибором вимагати від підрядника:
безоплатного усунення недоліків в розумний строк;
відповідного зменшення встановленої за роботу ціни.
Документом, що підтверджує закінчення робіт підрядника і здачу їх з належною якістю замовнику, є акт виконаних робіт. На підставі такого підписаного акта здійснюється остаточний розрахунок з фахівцем. Відповідальність за неналежну якість роботи лягає на підрядника (ст. 721-723 ГК РФ).
Отже, укладення цивільно-правового договору дозволяє контролювати якість роботи при підписанні акту приймання робіт і пред'явлення претензій виконавцю.
У бухгалтерському обліку для відображення розрахунків за цивільно-правовим договором доцільно використовувати рахунок 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами».
І. Овчарова,
ЗАТ «ААФ« АУДІТІНФОРМ »