Після закінчення курсу дресирування по пошуково-спаса-котельної службі собака повинна:
1.После занюхіванія предмета помічника по команді «Нюхай» самостійно вибрати його з 4 речей інших по-помічників, позначити взяттям в рот або подачею голосу, не під-носячи його до дресирувальника.
2. За командою «Шукай» і направляючої жесту рукою, активним, зигзагоподібним пошуком обшукати ділянку розміром 70х70 м. Знайти на ньому «потерпілого», закопаного на глибині-ну в снігу - 40 см, в грунті - 25 см і 2 речей з його запа-хом на глибину в снігу - 35 см, в грунті - 20 см. Максі-мальное час для знаходження «потерпілого» і його речей - 20 хвилин.
3. Визначити знаходження «потерпілого» і його речей триразовою подачею голосу і почати їх розкопки. Якщо дрес-сіровщік знаходиться на значній відстані, підбігти до нього і по команді «Веди» підвести до знайденого.
ДРЕССИРОВКА СОБАК ДЛЯ пастушої СЛУЖБИ
Пастуші собаки використовуються в багатьох країнах. Досвід, накопичений в нашій країні, свідчить про те, що примі-ня пастуших собак сприяє полегшенню праці чабанів і підвищенню його продуктивності. У зв'язку з цим з'являється можливість без виділення в бригади додаткових людей впорядкувати режим праці і відпочинку чабанів, зробити їх робочий день нормованим.
За видами застосування пастуші собаки діляться на дві групи:
собаки, що застосовуються для охорони овець і житла чабанів;
собаки, що застосовуються для пасіння овець і управління отарою (вирівнювання фронту отари при випасанні, загородне випасає, випасає поблизу посівів і на крутих гірських схилах, підгін і перегін овець в заданому напрямку, повороти отари в потрібну сторону, підгін овець в бази і розколи, для навантаження на авто-машини і ін.).
Широке впровадження в вівчарство нашої країни пастуших собак зажадало завезення вузькоспеціалізованих порід собак, створення племінних розплідників і племінних гнізд по їх репро-продукції.
У вівчарстві застосовуються кавказ-ська вівчарка, середньоазіатська вівчарка, южнорусская вівчарка, німецька вівчарка, шотландська вівчарка (колі), англійська вівчарка (бордер-коллі), угорська вівчарка (кулі), угорська вівчарка (пуми), австралійська вівчарка (келпі), які за біологічними особливостями різко відрізняються між собою.
В основі застосування собак для охорони овець і житла Чаба-нів лежить активно-оборонна реакція (злостивість, агрес-ність) або, як назвав цю складну форму поведінки собак академік І. П. Павлов, сторожовий рефлекс. Така поведінка властива кавказьким, середньоазіатським, Южноукраїнськ та Немі-цкім вівчаркам, а також деяких різновидів великих безпородних собак. Особливо надійно і активно цю службу несуть наші вітчизняні вівчарки - кавказькі, среднеазіатов-ські і південноукраїнські.
Активно-оборонна реакція є господарсько-корисної формою поведінки собак і основним селекційним ознакою, за яким здійснюється відбір для розведення собак, призначених для вартової служби. Собаки, у ко-торих така форма поведінки слабко виражена або відсутня, для вартової служби непридатні.
Згідно з методикою Л. В. Крушинський (1960) количествен-ва і якісна оцінка даної форми поведінки виробляє-ся за семибальною шкалою: ЗО - повна відсутність активно-обо-ронітельной реакції, ЗЛ1-ЗЛ3 і ЗХ1-ЗХ3 - зростаючі сте-пені вираження цієї реакції.
Породовипробування пастуших собак (Ю. Н. Пильщиків, 1971, 1972, 1973), що знаходяться в чабанських бригадах, при повній ізоляції від собак, раніше навчених вартової служби, поки-зало, що за характером прояву і ступеня вираженості активно-оборонної реакції серед собак є різкі породні відмінності (див. табл. 1).
В основі застосування собак для пастушої служби лежить пастуший інстинкт - прагнення підганяти собак, який властивий австралійським вівчаркам (келпі), угорських вівчарок (кулі), угорських вівчарок (пуми), англійським вівчаркам (бордер-коллі), шотландським вівчаркам (коллі) і німецьким вівчарок, в меншій мірі - Южноукраїнськ вівчаркам.
Собаки, які не мають вівчарського інстинкту, не придатні для випасання овець. Тому пастуший інстинкт є госпо-ного корисною формою поведінки і основним селекційним ознакою собак, призначених для розведення та після-дме використання для пасіння овець.
Згідно з методикою Ю. Н. Пильщикова (1971) количествен-ва і якісна оцінка цієї форми поведінки проводиться за п'ятибальною шкалою: ПО - пастуша інстинкт відсутній: П1-П2 і ПЛ1-ПЛ2 - зростаючі ступеня вираження цього інстинкту.
Породовипробування пастуших собак (Ю. Н. Пильщиків, 1971, 1972, 1973), що знаходяться в чабанських бригадах, при пів-ної ізоляції від собак, раніше навчених пастьбе овець, показало, що за характером прояву і ступеня вираженості вівчарського інстинкту серед собак є різкі породні відмінності (див. табл. 2).
Суттєве значення в пастушому собаківництві має виховна дресирування, яку слід вести з раннього щенячого віку. З місячного віку цуценят целесообраз-но містити спільно з дорослими, навченими пастушими собаками. При цьому кожен прояв щеням в порядку під-ражанія дорослим собакам пастуших форм поведінки (облаивание наближаються незнайомих людей, подача голосу при наближенні хижака, підгонка овець та ін.) По можли-ності має своєчасно заохочуватися вигуком «Хоро-шо», погладжуванням і періодично - ласощами.
Дресирування пастуших собак рекомендується проводити в безпосередній близькості від овець. Це сприяє їх взаємному звикання. У літній період найбільш підходящим часом доби для дресирування є прохолодні ранкові-ня та вечірні години, а в зимовий - середина дня (більш теплу пору). Заняття з собаками потрібно проводити щодня по 2 години. За кожен день дресирування відпрацьовується не більше 2-3 прийомів.
З загального курсу дресирування пастуших собак особливо необхідні:
прихильність (контакт) з дресирувальником;
реаг-вання на свою кличку;
підхід до дресирувальника (коман-ду «До мене»);
повернення на колишнє місце (команда «Місце»);
рух вперед (команда «Вперед»);
уповільнення темпу дві-вання (команда «Тихіше»);
припинення небажаних дій, в тому числі не брати корм, що дається сторонніми і знайдений на землі (команда «Фу»).
Якщо собака виховувалася в видаленні від овечих отар, то для привчання до овець її спочатку на повідку проводять навколо отари, потім утримують на прив'язі біля отари і лише після звикання до тварин залишають відв'язаної близько овець. При цьому в перші дні більш уважно спостерігають за нею з тим, щоб негайно припиняти небажані дії (накидання на овець і ін.).