В сучасних умовах при визначенні за-пасів оборотних коштів, крім нормованих оборотних коштів, необ-ходимо враховувати фінансово-експлуатаційні потреби підпри-ємства.
Вони визначаються дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства і розраховуються за формулою
ФЕП = Сзап + Зд - ЗКР, (14)
де З зап - вартість виробничих запасів і запасів готової про-дукції; Зд - заборгованість клієнтська (дебіторська); ЗКР - довго-ші зобов'язання постачальникам (кредиторська заборгованість) і дру-Гії заборгованості.
За іншим визначенням фінансово-експлуатаційні потреби - це різниця між поточними активами і поточними пасивами підпри-ємства.
Поточні активи - це сума активів балансу підприємства за виче-те його основною (постійною) частини. Основна частина активів включає вартість основного капіталу і нематеріальних активів.
Поточні (короткострокові) пасиви - це сума короткострокових кредитів і позик, короткострокової заборгованості і тієї частини довгострокових кредитів, термін погашення якої настає в даному періоді.
Величина фінансово-експлуатаційних потреб залежить від:
а) тривалості технологічного і збутового циклів. Чим швидше виробничі запаси перетворюються в готову продукцію, а готова продукція - в гроші, тим менше їх залишається в запасах;
б) темпів зростання обсягів виробництва. Збільшення обсягу випуску продукції вимагає більше грошей на матеріали, сировину, енергію та ін .;
в) розміру норми доданої вартості. Чим менше норма добав-ленній вартості, тим в меншій мірі підприємство зацікавлене погасити заборгованість постачальникам.
Додана вартість - це різниця між вартістю произве-денної продукції і вартістю спожитих засобів (сировини, енергії, матеріалів та ін.) І послуг інших організацій.
Норма доданої вартості визначається діленням доданої вартості (ДС) на виручку від реалізації продукції (Вр), а саме
ПДВ = (ДС / Вр) / 100%. (15)
Для оптимального управління запасами необхідно слідувати сле-дмуть принципам:
- оцінити загальну потребу в сировині на планований період;
- періодично уточнювати оптимальну партію замовлення і момент подачі заявки на замовлення сировини;
- періодично уточнювати і зіставляти витрати на замовлення сировини і витрати на його зберігання;
- регулярно здійснювати контроль за умовами зберігання запасів;
- мати хорошу систему обліку.