Вулканізм і господарство

Вулканізм - прояв магматичних вогнищ в земній корі - значно впливає на життя людини.

Виверження вулканів загрожують багатьом місць земної кулі. Однак вони мають і позитивну сторону, особливо в тропічних і субтропічних поясів. Найродючіші в жарких поясах грунту - це вулканічні. Не тільки схили багатьох вимерлих вулканів, а й схили ряду діючих вулканів по-криті полями, садами, виноградниками.

Вулкани концентрують деякі корисні копалини. Як і тухшіе вулкани - це осередок цілющих джерел, наприклад Мінераловодська група курортів на Північному Кавказі.

З поглибленням в товщу земної кори температура зростає в середньому на 3 ° на кожні 100 м. У вулканічних областях

20 Л. Є. Ф з р з м а II- ПзГ> р. праці, т. 2, стор. 570.

спостерігається різке збільшення геотермічного градієнта, що дозволяє в ряді місцевостей земної кулі використовувати безпосереднім-ного тепло надр в промисловості, сільському господарстві і в побуті.

Парогідротермальная енергія використовується в ряді країн - у Італії, США, Новій Зеландії, Японії, Індонезії, Ісландії. Як видно вже з переліку країн, цей вид енергії головним обра-зом зустрічається в країнах з сильним проявом вулканізму.

В Італії, в області Тоскана, в 200-250 км на північний захід від Рима, глибокі свердловини (в середньому, 250 м і до 900 м) дають велику кількість пара (Г = 239-241 °).

В даний час в цьому районі (Лардорелло) працює група парогідротермоелектріческіх станцій. З парів витягнув-ються цінні солі (бору і ін.). Частина електричної енергії ис-користується на місці для електрохімічної промисловості, пе-переробних витягнуті з глибин солі.

Широко використовуються в господарстві і в побуті гарячі источ-ники «країни вулканів» - Ісландії. Основа сільського господарства Ісландії - теплиці і парники, отопляемую природними источни-ками. Столиця Ісландії Рейк'явік теплофіцірована природними гарячими водами.

У багатьох місцевостях Угорщини свердловини дають гарячу воду, в ряді випадків окріп. Ця гаряча вода частково використовується: наприклад, нею опалюється частина будівель Будапешта; вона примі-вується в лазнях і басейнах столиці Угорщини та інших міст і курортів цієї країни.

У Радянському Союзі тепло земних надр починають вико-ти на Камчатці (геотермальна електростанція в долині р. Паужетка).

Землетруси і господарство

Сили, що діють в товщі земної кори, не тільки сформи-вали ті природні багатства, які використовують люди, а й надають руйнівну дію. Землетруси в частки секунди руйнують міста, селища, спустошують великі області, прерії-вают залізничні сполучення, наносять в ряді випадків огром-ні збитки народному господарству країн. Надто вже великі землетря-сення в Японії і в інших тихоокеанських країнах. У 40-х роках XX ст. катастрофічно сильний землетрус пережило населення декількох островів біля берегів Греції. У нас в країні самі силь-ні землетруси відзначені в Середній Азії. Землетруси раз-рушали Вірний (нині Алма-Ата), Ашхабад, Ташкент, створили величезні гірські завали на річках Паміру і Алтаю.

Поки що люди безсилі не тільки запобігти, але й за-благовременно передбачити землетрусу. Але в більшості країн вже визначені сейсмічні області, т. Е. Зони найбільш частих землетрусів. У цих областях люди можуть активно при-

спосабліваться до досить імовірним, а якщо взяти великий період часу, то і до неминучих землетрусів. Пристосування це виражається, перш за все, в зведенні антисейсмічних по-будівництв, які менше руйнуються або зовсім не руйнуються під час сильних землетрусів. Антисейсмічні споруди відомі з давніх-давен. Наприклад, в Середній Азії ще тисячу років тому зводилися круглі будівлі з солом'яними прокладками в області будування, які амортизували підземні поштовхи, що руйнували інші будівлі. Тепер антисейсмічне будівництво в зонах частих землетрусів в СРСР узаконено. І ніякої відносно тривалий період «спокою» земної кори в сейсмічної області не дає права забувати про небезпеку зем-летрясеній, так як вони відбуваються раптово.

Для попередження про наближення цунамі існують спеціальні служби.

Значне і постійний вплив, звичайно, історично через мінливості, надає на життя людини, на господарство рельєф.

Форми рельєфу вельми різноманітні. Вони залежать від складу складають земну поверхню гірських порід (глина, вапняки, граніти, базальти і т. Д.), Рухів земної кори (тектонічних процесів) і від впливу зовнішніх сил природи - кліматичних явищ, роботи моря і річок, від впливу на гірські породи

організмів. Нарешті, людина, як ми це побачимо далі, сам істотно змінює мікрорельєф, т. Е. Форми поверх-ності окремих ділянок. Інакше кажучи, у формуванні рельєфу беруть участь всі сили природи, що діють на Землі, і люди. Тому географи вивчають рельєф як результат розвитку природи в цілому і людської діяльності.

З історією рельєфу найтіснішим чином пов'язана вся історія органічного світу Землі. Епохи горотворення, служили важ-кро рубежами в зміні великих груп організмів на Землі. Посилення горотворних процесів призвело і до прискорення еволюції, стало однією з основних причин, що призвели врешті-решт до появи вищих мавп - далеких предків людино. Весь навколишній людини сучасний світ - результат певної епохи в розвитку рельєфу. Ті співвідношення суші і моря, рівнин і гір, при яких пройшла історія людства, від-носительно стійкі, так як сама ця історія геологічно через-вичайно коротка. Ці співвідношення стали так звичні людині, що він не замислюється над тим, що в подальшому вони будуть ме-тися, з'являться нові можливості для розвитку органічного життя, виникнуть і нові природні умови для людства, для виробництва. Лише тільки в останні роки вчені побачили, наскільки рухлива земна кора, як можуть бути сильні сучас-менниє горотворні процеси, що змінюють рельєф зем-ної кори.

Говорячи про вплив рельєфу на господарство, перш за все треба відзначити різку контрастність його. Ф. Енгельс писав А. Бебелю: «Між окремими країнами, областями і навіть місцевостями завжди буде існувати відоме нерівність в життєвих умовах, яке можна буде звести до мінімуму, але ніколи не вдасться усунути повністю. Мешканці Альп завжди матимуть інші життєві умови, ніж жителі рівнин »21. У горах зовсім інші порівняно з рівнинами природні умови для транспорту, кліматичні умови життя людей і сільсько-господарського виробництва. В горах нелегко вибрати зручний майданчик для будівництва міст і великих промислових підприємств, але люди долають ці труднощі, так як гори багаті різними корисними копалинами і гідроенергії-ресурсами.

Гори - захист і перешкоду. Вони захищають багато країн і райони від вторгнення холодних повітряних мас, і за ними (на-приклад, за Великим Кавказом) розташовуються теплі краї з бла-гопріятнимі умовами для вирощування теплолюбних культур. Гори довгий час були, та й тепер є важливими страті-ня рубежами. Разом з тим високі стіни гір ускладнюють транспортні зв'язки між рядом країн і всередині них - між від-слушними районами. Доводиться будувати складні і дуже дорогі

К. Маркс і Ф. Енгельс. Обр. листи. М. 1948 стор. 297.

споруди - тунелі, глибокі виїмки, мости, складні і довжин-ні віражі доріг. Найбільші в світі гірські залізничні тунелі пробиті в Альпах: Сімшюнскій- 19780 л, при висоті перевалу в 705 м над ур. м. Великий Апеннінський - довжиною 18510 м, при висоті перевалу в 322 м і Сен-Готардский - довжиною в 15 км, на висоті 1154 м, над ур. м. Альпи пробиті наскрізь не тільки Симплонский і Сен-Готардский тунелями, але ще Леч-Бергський (довжиною 14605 м), Мон-Сені (12849 м), Арльбергскій (10270 м) і рядом інших. Ніде в світі немає такого числа Тунне-лей великої протяжності, як в Альпах, що, в першу чергу, пов'язано з географічним положенням Альп на шляху найважливіших транспортних ліній Західної Європи.

Найвищий тунель пробитий в Андах - довжиною 3,2 км на висоті 3200 м над ур. м.

У нашій країні багато тунелів було пробито в крутий стіні гір, що підступають до південного берега оз. Байкал. Великий тунель довжиною в 4 км дозволив в 1890 р провести залізну до-рогу з Батумі в Тбілісі крізь Сурамський хребет. Багато довжин-них тунелів довелося пробити радянським будівельникам, при спо-жении Чорноморської залізниці. Існують проекти спорудження тунелю крізь Великий Кавказ. При новому залізно-дорожньому будівництві на Сході СРСР, де гірський рельєф ха-рактер для величезних просторів Східної Сибіру і Далекого Сходу, доводиться вести і великі тунельні роботи.

Тунелі прокладаються під великими містами для внутрішньо-міського транспорту (метрополітену). Підземні електричні дороги великої протяжності є в Нью-Йорку, Лондоні, Па-ріже, Москві, Ленінграді, Києві, Тбілісі, Берліні, Відні та ряді інших великих міст.

У зв'язку з великими гідротехнічними роботами в ряді слу-чаїв необхідно було пробити великі тунелі через гори, щоб по ним з однієї області пустити воду в іншу. Наприклад, тун-нель на Невинномиськ зрошувальному каналі довжиною в 6 км, про-битий крізь гору Недреманное, яка відділяла багатоводну Ку-бань. від верхів'їв пересихаючого Єгорлик. Величезні тунелі для пропуску води тепер споруджуються в зв'язку з будівництвом великих підземних гідроелектростанцій і потужних міських водопроводів. У Норвегії був пробитий до підземної гідроелектро-станції тунель довжиною 23,7 км, з поперечним перерізом 30 м2; для водопостачання Манчестера в Англії побудований тунель довжиною 49,6 км, з поперечним перерізом 21 м2.

При прокладанні залізничних колій через гори вибираючи-ються зазвичай найнижчі перевали, у яких нерідко утворюється навіть пучок залізниць і виростає значна примушує-лінь, наприклад Свердловськ. Але іноді гірські хребти височіють суцільною стіною з дуже високими перевалами. У цих випадках доводиться дуже високо піднімати залізничну колію (ж-корисної дороги перетинають Анди на висоті близько 5000 м над ур. М.,

В СРСР через гори прокладені високоподнімающіеся авто-мобільні тракти: Військово-Грузинська дорога через Хрестовий перевал Головного Кавказького хребта (2388 м), Памірське шосе Ош-Хорог-Душанбе (через перевали на висоті до 4655 м) і ін.

Рельєф позначається на роботі транспорту не тільки в тому, що для подолання гірських перешкод доводиться проводити дорогі роботи. Ухили, створювані рельєфом і лише частково пом'якшує при земляних і скельних роботах під час прокладки залізниць, сильно впливають на вагу поїзда і на тягу. Не випадково, що дороги з крутими підйомами шляху і одне-тимчасово великим рухом поїздів в першу чергу електрич-фіціруются (Урал, Закавказзі, Північний Кавказ і інші гірські райони СРСР). При великому вантажному русі ухили, як правило, не повинні перевищувати 0,006-0,008, але в ряді країн і районів з гірським рельєфом вони набагато більше - до 0,027 (Швей-Царія), 0,045 (Канада) і навіть до 0,127 (при електричній тязі) .

У деяких промислових гірських районах широко примі-ються канатні дороги.

Гірські залізничні й автомобільні дороги мають дуже біль-ШОЕ значення для суспільно-економічного розвитку гірських країн і районів: вони долучають ізольовані, замкнуті в своєму житті, відірвані від загального руху часу високогір'ї-ні області до політичного і господарського життя, наприклад Па-світ і Сванетія в СРСР.

В ізольованих гірських районах, до того як вони «вийшли в світ» через сучасні дороги, розвиток продуктивних сил відбувалося, як правило, дуже повільно, а природний при-ріст населення збільшував чисельність населення. Зростання населе-ня в багатьох випадках випереджав розвиток продуктивних сил і в гірських областях складалося густе населення, якому при низькому рівні продуктивних сил і важких для освоєння місцевих природних умовах нікуди було докласти свою працю. Багато чоловіків - жителі високогірних країн і районів - ще при феодалізмі наймалися на службу в інші країни і райони. Горяни Альп йшли в наймані війська європейських феодалів (ландскнехти); гірські таджики йшли по вузьких стежках і у висячи-щим над прірвою «оврінгам» (настилах з колод і хмизу) Паміру найматися в солдати ханських військ або на землеробсько-етичні роботи.

Залучення гірських районів капіталістичних країн в загальний рух суспільно-економічного життя, що сталося після спорудження сучасних доріг, у багатьох випадках викликала занепад ряду специфічних гірських галузей господарства - молочного ско-товодства і сироваріння; трудомістких ремесел з виготовлення художніх виробів і т. п. призвело до знелюднення Незнач-яких гірських областей.

В СРСР економічний розвиток відносно-густозаселен-них високогірних областей належить до числа складних проб-лем, але в цих областях всіляко заохочується розвиток гірничої промисловості, трудомістких галузей сільського господарства (садо-ництва, городництва і т. Д.), Обробній промисловості і т.п.

Високо в горах розвивається добувна промисловість головним чином високотранспортабельні дорогоцінних і рідкісних металів і мінералів. Рудники можна зустріти в ряді гірських країн і районів на висоті 4000 м і вище. Видобуток рідкісних поліз-них копалин (олово, золото, вольфрам, уран, торій, драгоцен-ні камені, оптичний шпат і т. Д.) На такій висоті важка і дорога, але вона цілком виправдовується.

На багато сторін господарства має суттєвий впливав-ня і різноманітність форм рельєфу рівнин. Наприклад, при виборі майданчиків для капітального міського і промислового будів-ництва треба серйозно рахуватися з ухилами місцевості.

Ухили місцевості мають велике значення для сільськогосп-ських робіт. Рельєф впливає на розміщення сільськогосподарських угідь, на роботу сільськогосподарських машин, на Меліора-тивні роботи і процеси осушення і зрошення земель, на географію і врожайність сільськогосподарських культур, на кон-фігурації сільській дорожньої мережі і розташування населених пунктів і т. Д.

На рівнинах сільськогосподарські угіддя займають досить різні елементи рельєфу, в залежності від місцевих економі-чеських умов та всього комплексу природних умов. У біль-шинстве районів середньої смуги на Руській рівнині рілля зани-томить плоскі вододіли і схили, луки - річкові долини. На півночі Російської рівнини і в багатьох районах низинній тайговій Сибіру плоскі вододільні простору здебільшого за-няти в тій чи іншій мірі заболочених лісом, ріллі разме частішають на схилах, а луки - на дні річкових долин.

При меліоративних роботах, особливо при зрошенні земель, ухили місцевості також відіграють велику роль.

При підготовці ділянок для штучного зрошення вироб-водяться великі земляні роботи: риються канали, вирівнюються поля. У ряді випадків для цих цілей терасують схили, т. Е. Вони перетворюються в гігантські «сходи» з рівними зрошуваних-мимі порівняно неширокими «сходинками». Терасування схилів найчастіше застосовується в густозаселених країнах і райо-нах стародавнього зрошення.

Рельєф робить помітний вплив на урожай відмінностями в експозиції (ставленням до сонячного освітлення) схилів. Цьому питанню присвячено прекрасне дослідження В. П. Мосо-лову, що має велике значення для географів 22.

Особливо треба сказати про яро рельєфі. Зростаючі яри віднімають ріллю, розрізають дороги і змушують людей перено-сить їх на нове місце, що подовжує шлях. Нерідко яри рассе-кают на частини населені пункти. Прискорене зростання ярів свя-зан з нераціональною діяльністю людини: надмірним зведенням лісів, оранкою земель вздовж схилу, випасом худоби і т. Д.

Значні зміни в рельєфі, тим більше в мікрорельєфі, пов'язані з видобутком корисних копалин, особливо якщо вона про-виходить за допомогою відкритих розробок. Глибокі котловани утворюються на місці розробок руди, вугілля, торфу та багатьох дру-гих корисних копалин. При підземних роботах відбувається осідання грунту.

Добуваючи корисні копалини, прокладаючи канали, будуючи

повеней, споруджуючи дороги і тунелі, вирівнюючи землю для зрошення і виконуючи багато інших земляні та скельні роботи, людина повинна враховувати і можливі негативні сторони своєї діяльності зі зміни рельєфу.

Ресурси земної кори дуже великі й різноманітні. Видобуток копалин сировини, палива, будівельних, матеріалів розверну-лась за останні 100 років в таких масштабах, що діяльність людини по зміні земної кори стала порівнянна з масшта-бами потужних природних процесів.

У сучасне виробництво залучені всі наявні в земній корі хімічні елементи. Розміщення їх в земній корі вкрай нерівномірно. Тенденція сучасного господарства - викорис-товувати в максимальному ступені найпоширеніші химиче-ські елементи, додаючи рідкісні елементи у відносно невеликі-ших дозах для того, щоб поліпшити технічні властивості метал-лов і інші види основної продукції промисловості. Запаси горючих корисних копалин - необоротних ресурсів земної кори (за винятком торфу) - в майбутньому повинні все менше використовуватися як паливо і все більше як найцінніше химиче-ське сировину.

В даний час набуло великого значення комплексне використання ресурсів значних цілісних в геологічному і геохімічному відношенні районів.

Все більша увага звертається на всебічне врахування осо-бенностей рельєфу суші, на продумане використання различ-них елементів рельєфу в багатьох галузях господарства.

Схожі статті