Все більше число компаній прагне перевести витрати на ІТ з капітальних в операційні. Це прагнення зрозуміло: таким чином можна не тільки знизити вартість інвестицій, а й оптимізувати оподаткування, витрати на обслуговування інфраструктури та багато інших витрат. З CAPEX в OPEX - один з основних трендів, що виникли в міру розвитку хмарних технологій, який захопив всю ІТ-індустрію за порівняно короткий термін
Проте донедавна цей тренд був актуальний тільки для тих замовників, що розглядали для себе можливість перейти на використання ІТ як послуги. Тим же, хто як і раніше займався вибудовуванням власної інфраструктури, доводилося дотримуватися традиційної моделі витрат.
Допоміг, як не дивно, економічна криза, що обрушився на Росію. Його наслідки для вітчизняного ринку ІТ добре відомі і не стають від цього менш катастрофічними. Бюджети, які виділяються на технологічний розвиток підприємств, різко секвестивний. Заморожуються нові проекти, скорочуються поточні, вносяться корективи в плани перспективного розвитку. Все це не тільки не дозволяє наростити конкурентні переваги (а криза - саме час для того, щоб ними скористатися). Урізання витрат на ІТ призводить до деградації інфраструктур, які компанії створювали роками.
Про нові проекти і говорити не доводиться. Причина банальна - відсутність грошей і цілком зрозуміле бажання керівників підприємств заощадити за рахунок ІТ-бюджету. Причому чим ширший він був в благополучні часи, тим сильніше відчувається танення його обсягів сьогодні.
Втім, «не було б щастя ...» - складна економічна ситуація змушує використовувати нові схеми і нові підходи. У тому числі і до фінансування ІТ-проектів. Йдеться про добре знайомому, але мало використовується російськими підприємствами інструменті - лізингових схемах.
Лізинг активно застосовують, наприклад, на європейських ІТ-ринках. Однак в нашій країні обсяг лізингових угод до сих пір не перевищував 5% в загальній масі здійснюваних ІТ-проектів. Але зі скороченням джерел фінансування лізингу стали згадувати набагато частіше. Прогнози говорять самі за себе: можна очікувати, що в найближчі роки частка лізингових угод у ІТ підскочить до 20%.
Зростанню числа лізингових угод на російському ІТ-ринку сприяє кілька чинників. Перший - збільшена активність вендорів, виробників обладнання. Не можна сказати, що раніше вони не були зацікавлені в поставках обладнання за лізинговими схемами. Та ж Cisco Systems розробляла і стимулювала спеціальні програми для російських замовників. Крім того, спеціальні програми для замовників організовують такі гіганти, як НР і ЕМС. Але тепер, коли бюджети, що виділяються на ІТ, скорочуються драматично, лізингові схеми все частіше застосовуються при фінансуванні комплексних проектів.
Головне очевидне гідність лізингу - низька вартість грошей. Рублеве фінансування, наприклад, здійснюється за ставкою 17-20%, і це максимальний показник з наявних на ринку варіантів. Але є і нижня межа - 10,5% річних для трирічної програми, яку організує за сприяння Cisco Capital. Чи сьогодні можна знайти кращі умови залучення коштів. Отримати можливість скористатися засобами на таких умовах можна і при здійсненні комплексного проекту, в якому бере участь обладнання не тільки від вендора з Сан-Франциско.
Друга зі сторін, що беруть участь в лізинговій операції завжди, - системний інтегратор, російський партнер вендора. Власне кажучи, саме компанія-інтегратор бере на себе основну роботу, пов'язану з організацією фінансування: приєднання до вендорськіх програмі, пошук компанії-лізингодавця і т.д. Таким чином, замовник отримує цілий комплекс послуг, пов'язаних не тільки з технологіями, але і з фінансами.
Однак варто згадати про одну вельми важливу деталь. Слабке поширення лізингу як засобу фінансування інфраструктурних ІТ-проектів в Росії багато в чому пов'язано з низькою залученістю ІТ-та фінансових директорів в управління підприємством і визначення шляхів його технологічного розвитку.
Розрив між технічними і фінансовими керівниками стає головним каменем спотикання. Тому головне, чого повинен досягти замовник, - це тісної взаємодії його технологічної та фінансової служб. Досвід показує, що більшість внутрішніх проблем можна зняти, правильно сформувавши проектну команду, в якій одним з керівників (найкраще спонсором проекту) стає саме фінансовий директор.
Такий розподіл ролей допомагає залученню фінансового керівника в здійснення проекту, підвищенню його зацікавленості і в кінцевому підсумку сприяє його активній роботі при підписанні необхідних встановлюють документів.
Головне очевидне гідність лізингу - низька вартість грошей. Рублеве фінансування, наприклад, здійснюється за ставкою 17-20%, і це максимальний показник з наявних на ринку варіантів
Роль фінансового директора тим важливіша, що при підготовці до лізингової угоді компанії належить пройти цілий ряд не найпростіших процедур, пов'язаних з відкриттям інформації лізингодавцю, фінансової експертизою, перевіркою платоспроможності. При цьому критично важливо пройти всі ці кола максимально швидко, щоб зафіксувати в договорі найвигіднішу ставку - при триваючому спаді вона може і зрости.
Коли виникає сенс використовувати лізинг для фінансування корпоративного проекту? Існує точка зору, що найбільш ефективними є такі схеми при тривалих проектах вартістю кілька сотень тисяч доларів. Дозволю собі не погодитися з таким твердженням.
Нижній «поріг» лізингових угод став останнім часом набагато нижче. І вендори, і фінансові структури готові розглядати проекти, пов'язані з лізинговими фінансуванням, ціна яких починається вже з 50 тис. Доларів. Таким чином, отримати обладнання в лізинг можна і під порівняно невеликий проект, при цьому умови фінансування чи будуть сильно відрізнятися від середніх по ринку.
Ще один нюанс. Прийнято вважати, що отримати в лізинг можна тільки обладнання. Досвід показує, що цілком охоче фінансуються через лізинг і угоди, пов'язані з придбанням ліцензій. У складних інфраструктурних проектах не доведеться розділяти фінансування - його можна залишити єдиним як для придбання обладнання, так і софту.
Яким же компаніям варто уважніше придивитися до лізингових схем? В першу чергу операторам зв'язку, які змушені незалежно від стану економіки в країні вкладатися в розвиток своєї технологічної бази. Актуальність лізингу для телеком-сегмента завжди висока. Більш того, трапляється, що оператори стають і учасниками сторонніх угод, надаючи в лізинг мережеве обладнання, - відомі подібні приклади з діяльності «Мегафона» або «Транстелекома».
Скористатися лізингом можуть представники і будь-яких інших галузей: від енергетики до ритейлу. Більш того, навіть для фінансових організацій часом вигідніше використовувати лізинг, а не власні кошти для фінансування ІТ-проектів. Єдине, мабуть, виняток із правил - державні замовники, можливості яких обмежені безліччю умов. А для всіх інших можна дати просту пораду: не поспішайте скорочувати витрати на ІТ. Просто спробуйте розглянути альтернативні шляхи фінансування проектів.