Сучасна теоретична і практична підготовка бі-бліотекарей заснована на чотирьох блоках наукових дисциплін: суспільно-гуманітарному, загальнонауковому, загальнобібліотечних і спеціальному. Всі блоки обслуговують потреби роз-вающий особистості бібліотекаря, його бібліотечної практики, яка виступає системоутворюючим стрижнем професії-сиональной підготовки, інтегруючи всі її компоненти.
Бібліотечна професія заснована на філософсько-соціологічному, культурологічному і науковедческой осмис-лення бібліотечної справи як підсистеми суспільства, як складно-го феномена культури.
Визнання бібліотечної діяльності як полідісціплі-Нарнії комплексу вимагає не просто епізодичного привле-чення даних деяких "небібліотечної" наук і розширення крута досліджуваних бібліотекарями загальнонаукових дисциплін, а органічний зв'язок їх з бібліотекознавства. Бібліотекар, крім професійного, повинен отримати гуманітарну і загальнонаукове освіту. Воно включає широкий спектр наук, перш за все філософію, теорію і історію світової та вітчизняної культури, політологію і політекономію, со-соціальну психологію і педагогіку, іноземні мови. Про-нення гуманістичних ідей і гуманітарних методів в професійне бібліотечне знання спрямоване на пре-подолання технократичного стилю мислення, формування загальної культури бібліотекаря. Ці знання необхідні в силу того, що значна частина коефіцієнта корисної дії бібліотекаря обумовлена не вузькопрофесійного підготов-кою, а його особистісними якостями. Гуманітарна, широка культурологічна підготовка виховує у бібліотекаря здатність критично сприймати і переробляти багато-образие точок зору на розвиток суспільства і культури і виробок-ють переконання, необхідні для плідної практичної діяльності. Це особливо важливо ще й тому, що характерною особливістю сучасного наукового знання є швидке старіння інформації при різкому зростанні її обсягу.
принципи і методи залучення населення до читання, користу-ванию бібліотеками, вихованню культури читання.
Гуманітарної спрямованості бібліотечної професії не чуже природничо і прикладне, наприклад, технічний-ське, знання. Загальновизнано, що бібліотекарі повинні бути універсально освіченими людьми, що будь-який "крен" у їх загальну освіту шкідливий. Діяльність бібліотекарів в бібліотеках певного типу (технічних, медичних, сільськогосподарських та ін.) З обслуговування певного контингенту читачів об'єктивно змушує їх легко і б-б орієнтуватися в питаннях спеціальної галузі науки, помічаючи можливі зв'язки їх з питаннями інших спеціально-стей. Загальнонаукова підготовка бібліотекаря повинна спосіб ствовать придбання ним знань, необхідних для якіснішого засвоєння специфіки відносин "бібліотекар -абонент", "бібліотекар-документ", "документ-абонент". Тільки за цієї умови зможе він виконувати роль організатора чте-ня фахівців.
Однак існують маловивчені зв'язку між обслужи-ваемой науково-практичної областю та бібліотечної діяль-ності, їх взаємовплив і взаємозалежність. Щоб виявити і усвідомити специфіку бібліотечної діяльності, треба вийти за межі бібліотекознавства і почати серйозне вивчення обслуговує предметну область, галузевого документального потоку, професійних потреб та інформаційного поведінки фахівців. Замкнутістю бібліотечної професії пояснюється і її мала сприйнятливий-с- до досягнень суміжних галузей - соціології психо-логії, наукознавства та навіть інформатики.
роботи в бібліотеці, спілкування з читачами, безперервного самообразовательного читання.
Складне по структурі і багатоаспектне за змістом професійна якість бібліотекаря - знання книги - явище межнаучное порядку. Воно включає цілий цикл до-кументоведческіх дисциплін: 'книгознавство і історію книги, галузеві бібліографії, бібліотечні фонди І каталоги, основи інформатики, теорію документальних комунікацій. Сюди ж по суті входить і історія світової літератури. Знання цих наукових дисциплін виробляє вміння ориен-туватися в потоці літератури і документації з урахуванням ін-формаційних потреб конкретних організацій і груп читачів, а також особливостей документів, оцінювати їх ідейну спрямованість, наукову, практичну та худо-жественную цінність, здійснювати оперативний пошук ін- формації із залученням вітчизняних та зарубіжних спра-
вильно і бібліографічних видань і, в кінцевому рахунку, з'єднати книгу з читачем, а читача - з книгою. При цьому, як зазначав відомий російський бібліотекар і бібліо-тековед А. А. Покровський, знання книги бібліотекарем отли-чає від знання все перечитати читача: "Бібліотекар читає книгу не так, як інший читач, не просто віддається книзі, не просто зачитується романом , а завжди оцінює книгу і приміряє її до справи: зазначає у себе в голові (а ще краще на папері, в записнику або на окремих лісточ-ках, на полях бібліотечного каталогу) свій висновок про цю книгу - наскільки вона хороша і потрібна, наскільки цікава і доступна, кому і в яких випадках її рекомендувати, для чого "(Григор'єв Ю. В. А. А. Покровський (1879-1942). М. 1965. С. 101).
У бібліотекаря вміння спілкуватися, комунікабельність стає професійно необхідною якістю. В бі-бліотечном процесі можна виділити дві нерозривно пов'язаний-ні підсистеми: змістовну, що розкриває закономірний-ності формування та задоволення інформаційних запитів, знання різноманіття типів читачів, психолого-педагогічних методів обслуговування читачів, і коммуни-катівні. При цьому перша як би занурена в другу. Сутність, специфіка, функції професійного спілкування бібліотекаря з читачами найбільш виразно проявляються в наступних напрямках обслуговування читачів: документ-но-інформаційному (обслуговування абонентів документами і бібліографічною інформацією); педагогічному (організація цілеспрямованого виховного впливу на читачів, на характер їх читання); рекреаційному (організація дозвілля, відпочинку, розваги відвідувачів бібліотеки).
праці є документи, використання яких служить цілям задоволення читацьких запитів.
На інтенсивність, динаміку, характер спілкування бібліоте-Каря з читачами впливають організаційно-технологічні, матеріально-технічні, психофізіологічні та інші умови, в яких здійснюється процес бібліотечного обслуговування, Однак вони не є визначальними, Фор-формальні і змістовні характеристики спілкування, рівень культури взаємин з читачами в більшій мірі обумовлені особливостями професійної спрямований-ності особистості бібліотекаря, системою його професійно-моральних установок і норм, енностних орієнтацій, ко-торимі він керується в бібліотечній діяльності.
якщо в процесі спілкування з читачами у нього виникає чув-ство роздратування, нудьги, апатії, значить професія обрана помилково.
Критеріями бібліотечної комунікативної компетент-ності є: 1) наявність інтересу до читача, позитивними-ва установка на нього; 2) вміння розуміти почуття читача і визначати його позиції у взаємодії з бібліотекарем; 3) комунікабельність і контактність; 4) терпимість в загально-ванні з читачем; 5) орієнтація в ситуації стратегії воздей-наслідком на читача; 6) наявність комунікативних умінь і на-навичок (виступати перед аудиторією, організовувати спілкування читачів в бібліотеці, вести ділові бесіди, продуктивно вирішувати виникаючі конфліктні ситуації та ін.).