Розглядається П є закінченим з моменту протиправного взяття під варту особи в порядку запобіжного заходу.
З суб'єктивної сторони П у вигляді свідомо незаконного взяття під варту або свідомо незаконного утримання під вартою може відбуватися тільки при наявності прямого умислу. Мотивами цього злочину можуть бути різноманітні спонукання особистого та іншого характеру.
59. Захоплення заручника. Відмінність від викрадення людини та незаконного позбавлення волі.
Захоплення заручника (ст.206) розглядається УЗ як одне з особливо тяжких злочинів (при обтяжуючих обставинах). Об'єкт посягання: громадська безпека, а також життя, здоров'я, а також особисту свободу і недоторканність людини. Боротьба із захопленням заручників є завданням усієї світової спільноти і регламентована Міжнародною конвенцією 1979 р Потерпілим при захопленні заручника може виявитися будь-яка особа, позбавленням волі якого злочинець прагне досягти своїх цілей.
Об'єктивна сторона П характеризується захопленням і утриманням заручника, тобто неправомірне фізичне обмеження свободи людини, при якому його подальше повернення до свободи ставиться в залежність від виконання вимог суб'єкта, звернених до держави, організації, фізичним або юридичним особам. Захоплення може здійснюватися таємно або відкрито, без насильства або з насильством, яке не є небезпечним (ч.1) або небезпечним (ч.2) для життя або здоров'я способом. Утримання заручника означає насильницьке перешкоджання поверненню йому свободи.
П закінчено з моменту фактичного позбавлення волі потерпілого або утримання його в неволі незалежно від тривалості за часом. Невдала спроба захопити заручника кваліфікується як замах на злочин.
Суб'єктивна сторона П характеризується виною у формі прямого умислу. Психічне ставлення винного до ООП (ч.3) може виражатися в навмисній або необережної вини. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони П є спеціальна мета - спонука держави, організації або громадянина вчинити будь-яку дію чи утриматися від вчинення будь-якої дії як умову звільнення заручника. Суб'єкт П - будь-осудна особа, яка досягла 14 років. Виконавцями злочину визнаються і ті, хто здійснює захоплення, і ті, хто здійснює утримання заручника.
Кваліфікованим ЗЗ (ч.2) визнаються діяння, вчинені: а) групою осіб за попередньою змовою; б) неодноразово; в) із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я; г) із застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї; д) у відношенні свідомо неповнолітнього, тобто особи, яка не досягла 18 років; е) щодо жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності; ж) щодо двох і більше осіб; з) з корисливих мотивів або за наймом. Особливо обтяжуючими обставинами П (ч.3) визнається діяння: вчинене організованою групою; що призвело з необережності смерть людини; що спричинило настання інших тяжких наслідків (виникнення міжнародних ускладнень і конфліктів, масових заворушень, заподіяння великої матеріальної шкоди і т.п.). Для правильної кваліфікації злочину підлягає встановленню наявність причинного зв'язку між захопленням або утриманням заручника і наступними тяжкими наслідками.
Якщо в процесі П відбувається навмисне вбивство, то дії винного кваліфікуються за сукупністю зі ст.105.
У примітці до ст.206 передбачено спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності, якщо особа добровільно або на вимогу влади звільнить заручника і в його діях не міститься інше складу злочину.
Захоплення заручника відрізняється від викрадення людини (ст. 126) і незаконного позбавлення волі (ст. 127) за спрямованістю злочину (об'єкту). При захопленні заручника головною сферою посягання виступає громадська безпека, а в зазначених злочинах - свобода особистості.
Позбавлення волі при захопленні заручника виступає не метою, а засобом досягнення мети злочинця. Заради досягнення цих цілей сам факт захоплення і пропоновані при цьому вимоги не тільки не ховаються, а, навпаки, виступають засобом спонукання держави, організації, фізичних і юридичних осіб до виконання вимог суб'єкта. У злочинах же, передбачених ст.126 та ст.127, суб'єкт, навіть переслідуючи корисливу мету, не зацікавлений в переказі їх розголосу.
60. Комерційний підкуп.