В.Ю. Зорін, Л.В. Щербакова (Москва)
Препарати на основі йоду застосовуються в оториноларингології вже давно. Йод має виражені антимікробні властивості, проявляє імуностимулюючу дію, підвищує секрецію слизу екськреторнимі клітинами слизової оболонки, обумовлюючи муколітичний ефект, надає протеолітичну дію.
В даний час на зміну традиційним препаратів йоду (спиртовий розчин йоду, розчин Люголя, йодиди і ін.) Прийшли сучасні з'єднання йоду і синтетичних полімерів. Одним з представників таких препаратів є препарат йокс, який розроблений як дезінфікуючий засіб для місцевого застосування в оториноларингології і випускається фармацевтичною компанією "Галена А.С." (Чехія). Основними діючими речовинами препарату йокс є поливидон-йод і алантоїн.
Поливидон, як високомолекулярний носій йоду, змінює властивості останнього. В першу чергу слід відзначити, що полімерний носій істотно знижує токсичність йоду в відношенні клітин. Йод, звільнений з ПВП-комплексу як внеклеточно, так і внутрішньоклітинно, змінює четвертинних структуру білків, що призводить до втрати каталітичної активності. Це відбувається з білками і ферментами капсидних оболонок вірусів, репликативной системи бактерій і найпростіших.
Крім того, завдяки полімерному носієві, препарат поглинається клітинами шляхом піноцитозу, що забезпечує швидкий і ефективний транспорт антисептика всередину клітин. Це призводить до швидкого досягнення терапевтичної концентрації антисептика в клітинах. Дана обставина є найважливішим при лікуванні інфекцій, пов'язаних з персистенцією мікроорганізмів усередині клітин.
При контакті препарату йокс зі слизовими оболонками вивільняється йод, який, як відомо, має широкий спектр антимікробної дії. Поливидон-йод має бактерицидну дію на наступні штами мікроорганізмів: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus faecalis, Neisseria sicci, Proteus mirabillis, Bacillus cereus, Candida albicans, Sacchoromyces cerevisiae, Enterobacter cloacae і мн. ін. [1].
Поливидон-йод має також вираженим антимикотическим дією, так як здатний проникати в більш глибокі шари епітелію слизової оболонки порожнини рота. Що входить до складу Йокс алантоїн має протизапальну і репаративну дію, що збільшує терапевтичну цінність препарату.
Випускається йокс в формі аерозолю або розчину.
У Санкт-Петербурзькому НДІ вуха, горла, носа й мови проведено постклінічні дослідження ефективності використання препарату йокс. Його застосовували при катаральній і фолікулярну ангіну, при загостренні хронічного тонзиліту, при промиванні лакун мигдалин у хворих на хронічний тонзиліт, при гострому фарингіті і загостренні хронічного фарингіту, при запаленні слизової оболонки глотки, викликаному респіраторно-вірусною інфекцією.
Аерозоль призначали по 2-3 вприскування 2-4 рази на добу після прийому їжі.
Розчин Йокс застосовували для полоскання глотки 3-4 рази на добу. Перед застосуванням розчин розбавляли теплою водою 1: 20-1: 40 (тобто на 2,5-5 мл препарату йокс додавали 100 мл води). Для промивання лакун мигдалин розчин Йокс розводили в співвідношенні 1:20.
Йокс є ефективним антисептичним і протизапальним препаратом. При катаральній ангіні, загостренні хронічного тонзиліту і фарингіту, запаленні глотки, викликаному респіраторно-вірусною інфекцією, лікування препаратом йокс можна використовувати у вигляді монотерапії. При лакунарній ангіні йокс використовується в комбінації з антибіотиками з групи макролідів. Явища запалення глотки і супроводжуючі їх симптоми (біль, відчуття чужорідного тіла, дисфагія) купіруються зазвичай вже на 2-3-й день. Повний курс лікування становить 5-7 днів.
Тільки у 2 (8%) спостерігалися хворих відзначалися помірно виражені явища подразнення слизової оболонки глотки, що проявлялися у вигляді печіння в місці нанесення аерозольного препарату йокс. У інших хворих побічних явищ або ж алергічних реакцій не відзначалося.
Думки щодо переваг аерозольної форми і розчину розділилися приблизно порівну. Прихильники аерозольної форми посилаються на зручність застосування препарату, строгий режим дозування, можливість його використання в будь-яких умовах (в транспорті, на роботі). Ті, хто віддає перевагу розчину йокс, як аргумент відзначають менш виражену подразнюючу дію у хворих з підвищеною чутливістю глотки, заспокійливу дію полоскання на запалену слизову, механічне очищення глотки і мигдалин при полоскання [3].
Розчин препарату застосовувався також при лікуванні синуситів методом переміщення.
При лікуванні хворих з хронічним аденоідітом і тонзилітом йокс застосовувався у вигляді розчину для промивання носоглотки, лакун піднебінних мигдалин. В середньому проведено по 3 процедури. Крім того, розчин призначався хворим для полоскання горла при паратонзіллярном абсцессе після його розтину; при ангіні, стоматиті.
При лікуванні гострого фарингіту в групі хворих дітей застосовувався аерозоль йокс для зрошення слизової оболонки глотки по 3 вприскування 2 рази в день. Значне зменшення больового синдрому після першого застосування відзначали практично всі пацієнти. Об'єктивно зазначалося зменшення гіперемії слизової оболонки глотки вже на 2-й день [2].
Перед використанням препарату проводилося уточнення анамнезу щодо можливої підвищеної чутливості до йоду. Алергічних реакцій, небажаних ефектів при застосуванні Йокс отримано не було.
Таким чином, ефективність препарату, його добра переносимість, зручність застосування дозволяють успішно використовувати йокс у дітей і дорослих для лікування гострих і хронічних запальних захворювань ЛОР-органів.