Заворот сигмоподібної кишки по частоті займає третє місце серед усіх форм гострої кишкової непрохідності, усту-паю лише спайкової непрохідності та завороту тонкої кишки. Заворот сигми зустрічається переважно у чоловіків в по-житловому віці.
Симптоми завороту сигмовидної кишки.
Заворот сигмоподібної кишки має дві основні форми - гостро протікає і підгостро прогресуючу. Перша форма характеризується раптовою появою інтенсивної схваткообразной болю, локалізуючої-ся в лівій половині живота-рвоти- нерідко коллапса- швидким розвитком некрозу кишкових петель з наростанням перитоніту. Підгостро прогресуюча форма починається поступово і протікає легше, ніж гостра. Як правило, в анамнезі у хворих вже спостерігалися подібні напади болю. Блювота виникає пізно. Захворювання рідко ускладнюється гангреною кишки. Як і повз загальних симптомів кишкової непрохідності, властивий-них і іншим її формам, найбільш типовими ознаками заво-рота сигмовидної кишки є: 1) асиметрія живота, ха-рактерізует випинанням розтягнутої кишкової петлі, що розташовується по косій лінії, що йде зліва направо, зверху вниз (косою живіт Байєра) - 2) позитивний симптом Цеге-Мантейфеля.
Діагностика завороту сигмовидної кишки.
До операції діагноз завороту сигми уточ-вується на підставі результатів рентгенологічного дослід-вання. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини виявляють різко збільшену в обсязі сигмовидную кишку, яка сягнула діафрагми, з двома рівнями рідини: одним в проксималь-ном, іншим в дистальному кінцях непрохідною кишки. При ирригографии місце завороту має вигляд «дзьоба» або позначення «пікового туза» над яким визначається значно роз-ренная петля сигми. Орієнтація "дзьоба" в праву сторону сві-детельствует про завороту по ходу годинникової стрілки, вліво - в зворотному напрямку.
Лікування завороту сигмовидної кишки.
При підгостро прогресуючих формах заво-рота сигмовидної кишки лікування починається з проведення кон-серватівного лікування: двостороння паранефральній блокада по Вишневському, промивання шлунка, сифонна клізма. Декомпресія загорнутої петлі може бути досягнута за допомогою ректороманоскопії, фіброколоноскопії. Під час їх виконання в сигмовидную кишку для предотвра-щення рецидиву завороту вводиться інтубаційна трубка, залишати-ється в ній на 24-72 год. Після виведення хворого з критичного стану через 7-10 днів з моменту розвороту в плановому порядку виконується радикальна операція.
Гостра форма завороту сигмовидної кишки і нееффектів-ність консервативних заходів при підгостро прогрес-рующей формі завороту служать показанням до проведення хі-рургіческое втручання. При життєздатності сигми при-змінюються паліативні і радикальні операції. Обсяг пал-ліатівних втручань полягає в расправлении завороту, реторсии в поєднанні з мезосігмоплікаціей або сігмопексіей, Мезосігмоплікація найбільш часто виконується за методом Гаген-Торна. Суть методу полягає в накладанні декількох поперечних швів від кореня брижі сигми до крайового судини з обох сторін брижі. Після затягування швів брижа уко-рачівается. Одночасно зменшуються просвіт і обсяг кишки.
З сігмопексій застосовуються підшивання кишки до парієтальноїочеревині, фіксація брижі кишки до парієтальноїочеревині, приміщення сигмовидної кишки під викроєний клапоть парієтальної очеревини (Пикин) або в кишеню в предбрюшинная просторі. Недоліком даних операцій є високий відсоток реці-діва захворювання. Радикальні операції передбачають виконан-ня резекції сигмовидної кишки з первинним анастомозом «кінець в кінець», «кінець в бік».
При завороту сигми, ускладненому гангреною, резекція сигми з первинним анастомозом застосовується рідко в зв'язку з високою небезпекою неспроможності швів через наявного порушен-ня мікроциркуляції в стінці кишки. Найчастіше ісіользуются опе-рації Гартманна і Микулича. Операція Гартмана предпола-Гаета виконання резекції нежиттєздатного ділянки сигми з ушиванням її дистального кінця і виведенням проксимального протиприродного анального отвору. При операції Микулича після резекції сигми приво-дящій і відвідний кінці кишки зшиваються між собою на протязі 4-5 см, а потім вшиваються в черевну стінку напо-добіе двостволки. Після поліпшення стану хворого (через 3 місяці) на другому етапі операції кишковий свищ закрива-ється.