У жінок розрізняють наступні види безпліддя:
а) первинне - жінка не може завагітніти і вторинне - коли вагітність мала місце і закінчилася (абортом, позаматкової вагітністю, пологами і т.д.), але після цього жінка не може повторно завагітніти.
Причини первинного безпліддя. частіше ендокринні заболе-вання (60-80%), вторинного: запальні хвороби жіночих поло-вих органів (80-90%).
б) абсолютна і відносна - можуть змінювати-ся в процесі розвитку медичної науки і практики (при від-присутність труб раніше безпліддя вважалося абсолютним, а зараз, коли ис-користується ЕКО, воно стало відноси-них).
в) вроджене - безпліддя обумовлено спадковою і вродженою па-тологіі (багато ендокринні захворювання, вади розвитку статевих ор-ганів і ін.) і придбане - найчастіше вторинне, пов'язане з перенесеними захворюваннями після народження
г) ча-менное - обумовлено проходять причинами (ановуляторні цикли в період лактації, в ранньому пубертатному періоді) і посто-янное - постійно присутніми причинами (відсутність маткових труб).
д) фізіологічне - у жінок в допубертатного і постменопаузальний періоди, в період лактації та патологічне - зв-зано з усіма етіологічними факторами первинного і вторинного безпліддя.
1) анамнез - слід уточнити: вік, професію і матеріально-побутові умови; тривалість шлюбного життя і дані про статевої функції (частота і обставини, при яких відбуваються статеві зносини, лібідо, оргазм, що застосовуються і використавши шиеся раніше контрацептивні засоби); менструальна функція і знання жінкою днів циклу, ймовірних для настання вагітності; наявність вагітностей в минулому та його результати; перенесені гінекологічні і екстрагенітальні захворювання, їх лікування; оперативні втручання в минулому, їх обсяг і результати; особливо докладні відомості про запальних-них і ендокринних захворюваннях; генеалогічний анамнез; ретельно зібрані відомості можливих скарг - біль, білі, кровотечі та ін.
2) соматичний і гінекологічний статус - визначається по довжині і масі тіла, конституції; основним антропометричними показниками; ви-вираз вторинних статевих ознак, їх аномальність, наявності ги-пертріхоза, гірсутизму; функціональному стану серцево-сосудіс-тій, сечовий, дихальної та інших систем і органів; гінекологічного дослідження з оцінкою зовнішніх статевих органів, піхви, шийки та тіла матки, придатків і матки; особлива увага приділяється стану мо-лочних залоз і можливої галактореи.
3) консультації суміжних фахівців при необхідності (окуліста, ендокринолога, терапевта та ін.).
4) спеціальні методи безпліддя. бактеріоскопічні і при необхідності бактерії-логічні; кольпоцітологіческіе; оцінка цервікального числа; кольпоскопія проста або розширена; УЗД; гормональні, іммунологічес-кі і рентгенологічні дослідження за показаннями (гістеросальпінгографія при дослідженні прохідності маткових труб), лапароскопія (після проведення всіх інших методів дослідження)
За локалізацією основної причини безпліддя виділяють:
а) трубне безпліддя - може бути обумовлено органічної або функ-циональной патологією.
Причини органічні. вос-палітельние захворювання, послеро-довие, післяабортні і післяопераційні ускладнення запального або травматичного-го генезу, ендометріоз маткових труб і ін .; функціональні: патологія нейроендокринної системи регуляції репродуктивної функції, про-процесів стероїдогенезу і простагландіногенеза (просування по трубі сперматозоїдів і яйцеклітини до і після запліднення знаходиться під нейроендокринним контролем)
б) перітонеал'ное безпліддя - розвивається за тими ж причинами, що і трубна, є наслідком спаєчних процесів, викликаних вос-палітельнимі захворюваннями, хірургічними втручаннями на поло-вих органах і в черевній порожнині.
в) ендокринне - всі форми привчає-ної і вторинної аменореї, недостатності фолликулиновой і лютеїнової фаз циклу, гіперандрогенемії яєчникового і надпочечникового про-виходи, гіперпролактинемії та ін.
г) імунологічне - зв'язується з антигенними властивостями сперми і яйцеклітини, а також з імунними відповідями проти цих антиген-нів, при цьому антиспермальні антитіла об-наружіваются не тільки в сироватці крові, а й в екстрактах слизу шийки матки. Антиспермальні антитіла можуть утворитися у чоловіків і викликати аглютинацію сперматозоїдів і можливе безпліддя і у жінок до сперми чоловіка.
д) безпліддя, пов'язане з вадами розвитку і з анатомічними на-руйнуванням в статевій системі.
Причини. атрезії дівочої пліви, піхви і каналу шийки матки; при-придбані заращения каналу шийки матки; аплазія піхви; подвоєння матки і піхви; травматичні ушкодження статевих органів; гіперантефлексія і гіперретрофлексія матки.
е) безпліддя психогенного характеру - пов'язано з різними нарушени-ями психоемоційної сфери, стресовими ситуаціями з тривалим психосоматичних напругою.
ж) маткова форма - мно-жественная дегенеративні зміни ендометрію внаслідок запального-них процесів і травматичних пошкоджень
з) екстрагенітальна форма - соматичні захворювання можуть безпосередньо впливати на генеративну функцію або опосередковано че-рез що розвиваються гормональні порушення.
Принципи лікування жіночого безпліддя.
1. Лікування безпліддя проводиться після встановлення його форми, виключення або підтвердження поєднаних причин, а також впевненості в благополучному здоров'я чоловіка.
2. При визначенні безпліддя ендокринного генезу лікування призначає-ся з урахуванням причини і характеру порушень, здійснюється поетапно:
а) усунення обмінних порушень (ожіре-ня), терапія екстрагенітальних захворювань, корекція віз-мужніх порушень щитовидної залози і надниркових залоз. Це може спо-собствовать нормалізації менструальної функції і настанню бере-менности.
б) диференційована терапія - проводиться в залежності від форми порушення (гіпофункція, гіперфункція яєчників і інших залоз), використовується гормональне (див. відповідні питання) або хірургічне лікування. Після курсу лікування - ретельне обстеження.
3. Лікування трубного і перитонеального генезу: консервативне при відсутності анатомічних змін, ендокринної-них захворювань і патології у чоловіка, коли встановлюється ідіопатична форма безпліддя (спазмолітики, седативні препарати, транквілізатори, інгібітори простагландинів, проводиться циклічна гормональна терапія естрогенами і гестагенами, психотерапія, фізіоте -рапевтіческіе процедури - ультразвук, ампліпульстерапія, УЗД, Водолій-чення), хірургічне в інших випадках (сальпінголізіс, фімбріолізіс і фімбріопластіка, сал пінгопластіка або сальпінгостомія, анастамоз труби, імплантація труби в матку)
4. Лікування імунологічного безпліддя - використовується ГКС, циклічна гормо-нальная терапія естрогенами, антигістамінні засоби, анаболічні гормони. Рекомендується використання презерватива протягом 5-7 міся-ців з метою ліквідації надходження в організм жінки антигенів і зменшення сенсибілізації. Найбільші успіхи в лікуванні імунологічного безпліддя досяг-нути при внутрішньоматкової інсемінації спермою чоловіка.