керуючий партнер APEX Consulting Group
Якщо вивчити можливість укладення договору інвестиційного товариства і оцінити юридичні та податкові наслідки застосування схем на основі такого договору, то можна скоротити витрати при здійсненні інвестиційної діяльності, підвищити захист активів від претензій третіх осіб, а також забезпечити виконання зобов'язань при спільному управлінні бізнесом декількома власниками.
Використовуйте покрокові керівництва:
Олена Куликова, керуючий партнер APEX Consulting Group
Що таке інвестиційне товариство
Інвестиційне товариство - це симбіоз вже відомих в українському законодавстві правових конструкцій: командитного товариства (організаційно-правової форми юрособи) і простого товариства (договору про спільну діяльність). Законодавець постарався позбавити нову модель від недоліків її попередників.
Предмет договору інвестиційного товариства - «спільна інвестиційна діяльність», тобто придбання і (або) відчуження не обертаються на організованому ринку акцій (часток), облігацій господарських товариств, товариств, інструментів термінових угод, а також часткою в спільному капіталі господарських партнерств (ще одна нова форма комерційної діяльності).
З одного боку, інвестиційне товариство - це договір, тобто при розподілі прибутку між учасниками відсутня проміжне оподаткування. На відміну від юридичної особи, установчі документи якого є публічними, інформація про умови товариства не розкривається. З іншого - в конструкцію такого товариства законодавець додав властивості, більшою мірою властиві юридичній особі: більш складну процедуру припинення договору та виділу частки товариша на вимогу кредитора (остання навіть більш скрутна, ніж в ТОВ), можливість передачі прав і обов'язків по даному договору без згоди контрагентів на переведення боргу за спільними договірними зобов'язаннями, укладеними від імені товариства (аналогічно передачі частки в ТОВ).
Природа інвестиційного товариства різниться з договором довірчого управління, однак те, як закон розділяє повноваження і відповідальність керівників товаришів і інших учасників договору (інвесторів), а також інвестиційна мета такої форми спільної діяльності роблять доцільним її порівняння з пайовими фондами (ПІФ) венчурних або прямих інвестицій , що ми і зробимо нижче.
Учасники інвестиційного товариства і їх правовий статус
Сторонами договору можуть бути комерційні структури, індивідуальні підприємці, а також некомерційні організації, якщо здійснення інвестиційної діяльності відповідає їх статутним цілям. Закон не обмежує участь в товаристві іноземних компаній.
Учасники товариства виступають в одній з наступних ролей:
- товариш (інвестор);
- керуючий товариш;
- уповноважений керуючий товариш.
Керуючі товариші на відміну від інвесторів правомочні вести спільні справи, тобто розпоряджатися активами, укладати угоди. Уповноважений керуючий товариш - особа, яка на своє ім'я (з посиланням на інвестиційне товариство) відкриває банківські та інші рахунки для зберігання і обліку активів товариства, на окремому балансі веде облік, розраховує і сплачує ПДВ, надає іншим товаришам інформацію про спільному майні, розмір їх часткою та інші відомості. Керуючих товаришів може бути кілька, уповноважений з них - тільки один.
Відзначимо, що керуючим товаришем вправі виступати тільки юридична особа, при цьому уповноваженим керівником товаришем не можна призначити іноземну організацію, яка не має вУкаіни постійного представництва.
Всі учасники після укладення договору зобов'язані внести вклади. При цьому розмір часток у спільному майні інвестиційного товариства імперативно визначається пропорційно до внесків. Однак на відміну від звичайних товаришів - інвесторів керуючі можуть збільшити розмір своєї участі шляхом передачі іншого майна і майнових прав, включаючи такі нематеріальні активи, як навички та вміння, ділова репутація. Тобто договір фактично дозволяє закріпити яке завгодно розподіл часток з тим, що різниця в частині фактично переданого майна буде компенсуватися якимись «віртуальними» цінностями. Відмінності в правовому статусі товаришів наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.Правовие статус учасників інвестиційного товариства
Право участі в прийнятті рішень
Так, в установленому договором порядку
Ведення бізнесу здійснюється за моделлю, яка нагадує корпоративну. Так, рішення, що стосуються загальних справ інвестиційного товариства, приймаються усіма товаришами (аналог загальних зборів учасників господарського товариства) і / або інвестиційним комітетом, що складається з їх представників (аналог ради директорів). Власне укладенням та виконанням угод в рамках товариства займаються керуючі товариші (аналог керуючої компанії, наділеною функціями одноосібного виконавчого органу). Якщо керуючих товаришів кілька, то в договорі прописується порядок їх взаємодії при веденні справ, розподіл прав і обов'язків.
Форма спільну інвестиційну діяльність
На практиці ми стикаємося з тим, що інвестори виділяють кошти «під керуючого» в невеликі інвестпроекти за договором позики. Або ж безпосередньо беруть участь в них з виплатою винагороди керуючому, наприклад, з консультаційного договору. Тобто фактично інвестиційна діяльність ведеться на основі удаваних домовленостей, що створюють ризики для сторін. Широко практикується також об'єднання капіталів в рамках господарських товариств, найчастіше товариств з обмеженою відповідальністю. Більш масштабна діяльність структурується, як правило, через офшорні компанії. Набули поширення і схеми, засновані на використанні пайових інвестиційних фондів.
Предметом нашого дослідження-порівняння стануть найбільш підходящі правові форми об'єднання капіталу з інвестиційною метою вУкаіни: договір інвестиційного товариства, господарське товариство, договір довірчого управління пайовим інвестиційним фондом. З огляду на допустимий склад об'єктів інвестування в товариство, ми будемо розглядати закриті ПІФи прямих і венчурних інвестицій, якими управляє власна КК ініціаторів проекту (ми маємо на увазі наявність своєї команди кваліфікованих фахівців). Для порівнянності моделей будемо розглядати господарське товариство, в якому функції одноосібного виконавчого органу передані керуючої компанії.
Як видно з таблиці 2, спільна діяльність на базі договору інвестиційного товариства має ряд переваг в порівнянні з іншими організаційно-правовими формами колективного інвестування:
- простота: немає необхідності в яких би то не було реєстраційні дії, як наслідок - мінімальні терміни для організації співпраці інвесторів;
- Економія: адміністративні витрати на ведення договору і ціна входження істотно нижче, ніж витрати на створення керуючої компанії, реєстрацію правил довірчого управління і подальше обслуговування ПІФу;
- гнучкість: конструкція договору дозволяє індивідуально налаштувати даний інструмент в залежності від складу учасників, цілей спільної діяльності та інших факторів.
Таблиця 2. Основні характеристики різних форм ведення спільної інвестиційної діяльності