«Формулу-1» називають королевою автоспорту, або Королівськими гонками. Спочатку так повелося історично, а пізніше - і технічно. Дійсно, серед всіх автоспортивних дисциплін гонки «Формули-1» міцно утримують найбільшу глядацьку аудиторію, тут крутяться найбільші гроші і вшановують найзнаменитіших чемпіонів. У чому ж секрет такої популярності? Звернемося до історії.
Історія «Формули-1»
Треба відзначити, що і до появи «Формули-1» автомобільні гонки були популярні в Європі. Спочатку до Другої світової війни, потім після неї проводилося величезна кількість різних Гран-прі і навіть чемпіонат Європи. Роком появи гонок вважається 1950-й. Саме ж рішення про проведення особистого чемпіонату світу в класі «Формули-1» було прийнято на конгресі FIA в 1949 році за ініціативою національного автоклубу Італії. Регламент нових змагань дозволяв практично всі, за винятком обмеження на об'єм двигуна. Дозволено було використовувати мотори об'ємом 1,5 літра з турбо-наддувом або 4,5 літра без турбіни. Для того щоб чемпіонат вважався світовим, в нього, крім шести європейських Гран-прі, включили ще й гонку «Інді-500», яка проводилася в США. Правда, туди ніхто з європейських гонщиків не добирає, так що довгий час гонка в Індіані була чистою формальністю. Головне, що «Формула-1» отримала право називатися чемпіонатом світу.
Відмінною рисою гоночних автомобілів «Формули-1» стала конструкція з відкритими колесами. Хоча свого часу Mercedes, скориставшись багато що дозволяє регламентом, зробив машини з колесами, закритими обтічниками, вже в далеких 1950-х перейнявшись аеродинамікою. А болідами гоночні автомобілі прозвали пізніше, за однією з версій, з легкої руки журналіста, який назвав гоночні машини низколетящими болідами. Порівняння з космічним тілом було цілком доречно.
Першим офіційним чемпіоном в історії «Формули-1» в 1950 році став Ніно Фаріна, який виступав за італійську команду Alfa Romeo. А потім прийшов Фанхіо, майже півстоліття непереможний п'ятикратний чемпіон світу. П'ять разів з чотирма різними командами - Mercedes, Alfa Romeo, Maserati і Ferrari - Хуан-Мануель Фанхіо домагався найвищого результату. Фанати «Формули» до сих пір обожнюють свого кумира і вважають його найбільшим гонщиком всіх часів і народів.
Першою гонкою «Формули-1» став Гран-прі Великобританії, який пройшов на трасі в Сільверстоуні. За гонкою спостерігали король Георг VI, королева Єлизавета, принцеса Маргарет і понад 120 тисяч глядачів. Гонка проходила на аеродромі в графстві Нортгемптоншир. Огорожа складалося з солом'яних тюків і металевих бочок, заповнених бетоном. З присутністю королівських осіб на першій гонці нової серії і пов'язано закріпилося назва - Королівські гонки. Крім того, організатором цього Гран-прі виступав найстарший британський гоночний клуб The Royal Automobile Club. Звичайно, журналісти після першої гонки не скупилися на епітет «королівський», всіляко схиляючи його при описі подій.
Ще одна цікава особливість «Формули-1» - це іменування команд стайнями. Одна з версій свідчить, що це назва прийшла з кінного спорту, який до цих пір вельми популярний у Великобританії. До того ж під час першої гонки бокси команд розташовувалися в старих стайнях. Зі світу скачок в словник «Формули-1» прийшли і такі терміни, як «стюард» (людина, яка виносить рішення по всіх конфліктних або спірних питань в гонках) і «поулпозіція» (перше місце на старті гонки).
Епохою становлення гонок «Формули-1» були 1950-ті роки. Відмовитися від гонки з міркувань безпеки вважалося рідкісної боягузтвом. Гонщики гинули чи не в кожному змаганні, але це нікого не зупиняло і нітрохи не змінювало правила гри. Матерчатий шолом, окуляри, рукавички і ніяких ременів безпеки. Навіть з їх впровадженням пізніше комісари не дуже звертали увагу на те, пристебнутий пілот чи ні. Гонщики 1950-60-х були з бензином в крові і повною відсутністю інстинкту самозбереження. І за це їх обожнювала натовп.
Небаченим технічним підйомом в «Формулі-1» ознаменувалися 1970-ті роки. Які тільки дивні винаходи не пропонувалися інженерами команд. Наприклад, величезний вентилятор, який висмоктує повітря з-під днища машини для створення притискної сили. Або шестиколісний болід Tyrrell. У ці ж роки почали все голосніше звучати вимоги окремих гонщиків про підвищення безпеки. На таких пілотів дивилися з подивом і докорами. Як би там не було, вони домоглися свого. На трасі з'явилися бар'єри з коліс, комісари з вогнегасниками і навіть лікар.
Потім прийшла «ера турбонаддува». У 1980-і регламент дозволяв використовувати або трилітрові атмосферні мотори, або полуторалітровиє турбовані. Першою ставку на «турбо» зробила команда Renault. І хоча їхні двигуни спочатку не відрізнялися надійністю, врешті-решт автомобілі «поїхали». Та так, що інші тут же включилися в розробку своїх турбо-моторів. Потужності виросли неймовірно. У гонці турбомотор розвивали більше 1000 л. с. а для кваліфікації могли видати і до 1500 л. с. Природно, що їх ресурсу вистачало всього на кілька годин.
Сьогодні «Формула-1» як і раніше залишається найпопулярнішим видом автоспорту. Трансляції з гонок дивляться сотні мільйонів людей по всьому світу, а трибуни трас, на яких проходить гонка, ніколи не бувають порожніми.
Як би не лаяли справжні фанати і адепти старої школи сучасні правила, «Формула-1» все одно буде на вершині технічного прогресу, і кожен пілот буде мріяти потрапити за кермо боліда.
Історія «Формули-1» в фактах і цифрах
- У 1971 році фірма Goodyear вперше запропонувала гоночні шини з протектором без малюнка - так звані сліки. Подібні покришки трохи пізніше розробила і Firestone. В даний час сліки заборонені. Причина - зниження швидкості і підвищення безпеки.
- Сучасні боліди оснащуються двигунами об'ємом 1,6 літра з турбонаддувом. Їх обороти обмежені на позначці 15 000. Потужність мотора - 500 к.с.
- За всю історію «Формули-1» в змаганнях брали участь всього п'ять жінок-пілотів. Набрати очки вдалося лише одній з них.
- У поворотах пілоти відчувають навантаження до 4G, на гальмуванні - до 5G. Відшарування сітківки очей при таких перевантаженнях - професійна хвороба пілотів «Формули-1».
- Комплект передніх і задніх важелів на болід варто 200 000 доларів. На сезон потрібно 20 таких комплектів.
- Притискна сила боліда на високій швидкості досягає 2500 кілограмів, що вчетверо перевищує вагу самого боліда. Тобто теоретично гоночна машина може їхати вниз головою.
- Розгін до 100 км / год у авто «Формули-1» займає 1,9 секунди. Швидше розганяються тільки спеціальні машини для драгрейсингу.
- Складно назвати точну вартість створення одного гоночного автомобіля «Формули-1», але витрати на нього протягом сезону досягають 17 мільйонів доларів.