на позовну заяву про стягнення заборгованості за послуги зв'язку.
Сума основного боргу становить 118000 крб.
Що підлягають сплаті основного боргу, на думку позивача, становить 151 748 рублів 00 копійок.
Підстав для задоволення позовних вимог немає, а доводи позивача є безпідставними з огляду на таке.
наданні послуг зв'язку. ПАТ «Ростелеком» не надав доказів того, на підставі яких даних і за допомогою якого устаткування вівся розрахунок заборгованості і виставлення рахунків. Також не надано доказів сертифікування і проходження перевірок використовуваної Автоматизованої системи розрахунків.
Згідно ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»
1. Продавець (виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (виконати роботу, надати послугу), якість якого відповідає умовам договору.
2. При відсутності в договорі умов щодо якості товару (роботи, послуги) продавець (виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (виконати роботу, надати послугу), придатний для цілей, для яких товар (робота, послуга) такого роду звичайно використовується.
3. Якщо продавець (виконавець) при укладенні договору був повідомлений споживачем до відома про конкретну мету придбання товару (виконання роботи, надання послуги), продавець (виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (виконати роботу, надати послугу), придатний для використання відповідно до цими цілями.
4. При продажу товару за зразком та (або) опису продавець зобов'язаний передати споживачеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
5. Якщо законами або у встановленому ними порядку, зокрема стандартом передбачені обов'язкові вимоги до якості товару (роботи, послуги), продавець (виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (виконати роботу, надати послугу), відповідний цим вимогам.
ТОВ «Агропроменерго» не міг в повному обсязі користуватися послугою через нестачу якості в товарі, то й платити за нього не зобов'язаний.
ТОВ «Агропроменерго». повідомляв ПАТ «Ростелеком» про намір припинити користування її послугами за десять днів до передбачуваної дати.
За договором № 439-І, «Оператор» повинен надати послуги доступу в мережу «Інтернет» з тарифним планом «Unlim 2.0- 10 Мбіт / с» вартістю 15400, рублів 00 копійок, а розрахована вартість 16520, рублів 00 копійок.
Крім того, була нарахована абонентська плата за послугу зв'язку якої не користувалися, тобто це невикористана послуга.
Згідно з угодою № 439-І між ТОВ «Агропроменерго» та ВАТ «Ростелеком»
п. 2.2.2 Договору № 439-І «Оператор» зобов'язаний гарантувати якість надаваних Послуг в межах своєї зони відповідальності відповідно до законодавства України в галузі зв'язку.
Крім того, відповідно до п. Договору «Оператор» зобов'язаний інформувати «Замовника» про всі обставини, що перешкоджають нормальному виконанню цього Договору або викликають неможливість його виконання і в межах своєї компетенції, вживати заходів до усунення таких обставин.
На листи і претензії з боку ПАТ «Ростелеком» ТОВ «Агропроменерго» неодноразово відсилав листи ПАТ «Ростелеком» (зазначені листи є в наявності.)
Згідно п. 2.4.2 Договору призупинити надання Послуг у разі, прострочення оплати на термін більше, ніж 10 днів від дати оплати, встановленої договором попередивши «Абонента» в письмовій формі не менше ніж за 5 робочих днів до передбачуваного призупинення.
ПАТ «Ростелеком» не виявив бажання припинити надання Послуг. Хоча при дотриманні цієї умови даного Договору у позивача не виникло б необхідності витребувати грошові кошти та пені у відповідача. Отже, позивач (навмисне) сприяв утворенню наявної заборгованості.
Причиною такої поведінки позивача є його бажання покласти на відповідача певні фінансові зобов'язання, а саме витрати по будівництву волоконно-оптичної лінії з метою надання доступу до Послуги.
Неодноразові листи, на яких позивач не відповідав не привели до врегулювання спору.
Дії позивача необхідно розцінювати як зловживання правом, що відповідно до ст. 10 ГК України є підставою для відмови йому в судовому захисті цього права.
Відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу РФ, особа, яка не виконала зобов'язання, або виконала його неналежним чином, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.
Згідно ст. 404 ГК РФ, якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язань сталося з вини обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника. Суд також має право зменшити розмір відповідальності боржника, якщо кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням, або не вжив розумних заходів до їх зменшення.
Таким чином, вини (умислу або необережності) в діях ТОВ «Агропроменерго» не міститься. ТОВ «Агропроменерго» неодноразово зверталося до позивача з проханням призупинити доступ до мережі «Інтернет»
збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яке було заявлено позивачем у позовній заяві. збільшення
позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, що не були позивачем заявлені в позовній заяві. Так, наприклад, вимога про застосування майнових санкцій не може розцінюватися як збільшення розміру вимог за позовом про стягнення основної заборгованості. Така вимога може бути заявлено самостійно.
Також, Конституційний суд України роз'яснив, що надана суду можливість знижувати розмір неустойки в разі її надмірності в порівнянні в наслідками порушення зобов'язань є одним з правових способів, передбачених в законі, які спрямовані проти зловживання правом вільного визначення розміру неустойки, тобто по суті, - на реалізацію вимоги частини 3 ст. 17 Конституції РФ, згідно з якою здійснення прав і свобод людини і громадянина не повинно порушувати права і свободи інших осіб. Саме тому в частині 1 ст. 333 Цивільного кодексу України йдеться не про право суду, а по суті, про його обов'язки встановити баланс між застосовуваної до порушника мірою відповідальності і оцінкою дійсного (а не можливого) шкоди, заподіяної в результаті конкретного правопорушення.
1. Відмовити позивачу в частині стягнення боргу в розмірі 151748 гривень 00 копійок (Сто п'ятдесят одна тисяча сімсот сорок вісім карбованців 00 копійок)
2. Відмовити позивачу в частині стягнення витрат по сплаті державного мита в розмірі 5552 рубля 00 копійок (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят два рублі 00 копійок)
5. Акт прийому-передачі обладнання до договору № 439
6. Виписка з ЕГРН.